880
Максим Романчук: хто реально може придбати українські банки з російським державним капіталом?
— Фондовий ринок
Українські банки з російським державним капіталом ведуть переговори про продаж. Про це заявила заступник глави НБУ Катерина Рожкова.
Хто ж реально може придбати ці банки? Скільки потрібно часу на продаж в такому випадку? І як це може позначитися на банківському ринку України? (Як для самих емітентів, так і для клієнтів).
Ситуація з «дочками» державних російських банків в Україні розгортається досить стрімко. Останнім часом часто буває, що на догоду політиці страждає в першу чергу економіка і, як наслідок, звичайні громадяни.
14 березня Національний банк України ввів проти п’яти банків з російським капіталом санкції, спрямовані на обмеження виведення капіталу за межі України.
Справедливості заради треба зазначити, що рішення, прийняте НБУ, хоч і було продиктоване політичними міркуваннями і тиском певних радикально налаштованих сил, але виявилося досить зваженим.
Сукупний обсяг активів «Сбербанку», «ВіЕс Банку», «Промінветсбанку», «БМ банк» і «ВТБ» на 1 січня 2017 року становив 12,5% активів всього банківського сектору України. Якби НБУ пішов на суворіші кроки, які були здатні спричинити дефолт російських «дочок», то це могло б спровокувати кризу у всій банківській системі України.
Ймовірно, керівництво російських головних структур неодноразово замислювалося, яким чином можна позбутися низькорентабельного бізнесу. Тим більше, за нинішньої політичної та економічної ситуації рівень ризиків багаторазово зріс.
Можливо, введені санкції послужили приводом для початку переговорів про вихід з українського ринку. При цьому для керівництва російських банків з державною участю така ситуація є навіть якоюсь мірою вигідною. Адже багато активів збиткові, швидше за все, їх рано чи пізно довелося б продавати, а тепер для цього з’явився досить вагомий привід.
Треба зазначити, що для російських банків вихід з українського ринку не призведе до якихось значних наслідків. Частка цього бізнесу в структурі головних компаній дуже мала.
Так, наприклад, сукупні активи за МСФЗ української «дочки» «Сбербанку» і «ВіЕс Банку» становлять в загальній структурі активів групи «Сбербанку» 0,5%, в абсолютному вираженні це дорівнює 52,3 млрд грн на 1 січня 2017 року.
При цьому зазначена сума дуже близька до прибутку за РСБЗ, отриманого групою за січень і лютий поточного року.
До всього іншого, у вигляді постійних збитків, український бізнес вимагав постійних додаткових емісій.
Таким чином, введені санкції не чинять сильного впливу на головні компанії, а от клієнти кредитних організацій можуть постраждати.
Основний ризик для клієнтів полягатиме в тому, яким чином російські банки покидатимуть український ринок.
Якщо процес продажу активів піде спокійно і знайдуться покупці, то ризики будуть зведені до мінімуму. Однак велика кількість факторів ризику може спричинити ту чи іншу позаштатну ситуацію.
З одного боку, це може спровокувати паніку серед населення, що призведе до класичної втрати ліквідності за рахунок активного вилучення вкладів населенням. З іншого боку, вже зараз існує проблема повернення кредитів, виданих російськими банками, а з введенням санкцій ця ситуація може лише загостритися.
Розвиток подібного сценарію загрожує дефолтом кредитних організацій, при цьому постраждають в першу чергу клієнти. Так, тільки структури, підконтрольні «Сбербанку», обслуговують 1,07 млн фізичних осіб та 36 тис. юридичних осіб.
Залишається сподіватися, що продажі активів пройдуть спокійно і не вплинуть на клієнтів кредитних організацій.
Що стосується можливих покупців, то поки про претендентів мало що відомо. Зі списку варто відразу вилучити західні банківські структури, бо занадто велика ступінь ризиків.
Хоча тут велику роль відіграватиме рівень дисконту, який запропонують російські банківські структури. А сумнівів у тому, що дисконт при продажу буде досить значний, зараз практично не залишилося.
Ситуація, в яку поставив НБУ «дочки» російських банківських структур, по суті, змушує якомога швидше покинути ринок України. Тому, ймовірно, і терміни пошуку покупців будуть скорочені до мінімуму.
Покупцями можуть виступити українські олігархічні структури, які резонно розцінять сформовану кон’юнктуру як дуже позитивну для масштабування власного бізнесу.
Ми дуже скоро станемо свідками подальшого розвитку цієї банківської історії.
Максим Романчук, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
