601
Що в Україні реально виконають з проекту меморандуму з МВФ
— Казна та Політика
Влада втілить в життя не більше третини обіцянок, решту, за старою традицією, відкладуть на потім – до наступного траншу.
Інтрига з виділенням Україні чергового кредитного траншу повинна розкритися вже найближчим часом. На 20 березня заплановане засідання ради директорів МВФ, від якого, власне, і залежить, чи отримаємо ми обіцяний $1 млрд в рамках програми EFF (загальний обсяг програми близько $17 млрд, з яких вже освоєно $7,7 млрд).
За ці гроші український уряд бере на себе низку зобов’язань, найважливіші з яких іменуються маяками. Вони прописані в проекті меморандуму з МВФ.
Офіційного варіанту цього документа поки немає. Але недавно з’явилася його чергова версія, з якої випливає, що Україна виконала лише 3 з 11 маяків, узгоджених з Фондом у 2016 році.
«Думаю, що остаточний текст меморандуму не дуже відрізнятиметься від доступного громадськості. У ньому зараз встановлено 9 нових маяків, з яких знову буде виконано не більше 3-4», – повідомив економічний експерт Віктор Скаршевський.
ЩО ВИКОНАЮТЬ
На думку експертів, найлегше буде виконати вимоги, за якими немає істотного протистояння в суспільстві.
Антикорупційні суди
Наприклад, парламент може прийняти законодавчу базу для функціонування спеціальних антикорупційних судів. Нагадаємо, створення такого суду для поліпшення боротьби з корупцією серед вищих посадових осіб держави передбачено в законі «Про судоустрій і статус суддів». Відповідні законопроекти Кабмін планує подати до середини квітня 2017 року, а прийняти їх – до середини червня. Передбачається, що такі суди почнуть роботу до початку квітня 2018 року.
Але чи буде від цього користь – питання. «У нас вже створено чимало антикорупційних органів, які поки ніяк не вплинули на економічне зростання країни», – вважає Віктор Скаршевський.
Пільги
Крім того, на думку доктора економічних наук, професора Олексія Плотнікова, уряд майже напевно прийме постанову про монетизацію комунальних субсидій на рівні компаній-постачальників послуг ЖКГ (в плані – до кінця серпня 2017 року).
«Що це буде за схема, дізнаємося пізніше, коли з’явиться сама постанова», – зазначає експерт.
Додатково, як зазначає Віктор Скаршевський, буде скасована розстрочка зі сплати комунальних послуг, якою ще недавно так пишався уряд. А також стануть і далі скорочувати норми споживання газу і тепла. Тобто, держава буде намагатися всіляко скоротити свої витрати.
Нарешті, під егідою Мінфіну до кінця поточного року буде створена централізована база даних одержувачів соціальної допомоги, щоб мінімізувати соцвиплати. Мінфін вже отримає право доступу до даних про цивільний стан українців, реєстру виборців та інших інформаційних ресурсів. До кінця червня парламент повинен прийняти закон про перевірку доходів одержувачів соцдопомоги.
ЩО НЕ ВИКОНАЮТЬ
Набагато більше складнощів буде пов’язано з реалізацією інших маяків, багато з яких перекочували в останній меморандум з попередніх документів. Наприклад, недавно міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що уряд ще рік тому говорив про пріоритетність проведення пенсійної реформи.
Нагадаємо, дефіцит Пенсійного фонду на поточний момент становить близько 140 млрд грн. За словами міністра фінансів, це скажені гроші, і дефіцит ПФ буде зростати, якщо нічого не робити. Проте, як повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, в уряді немає остаточного варіанту пенсійної реформи. Це змушує засумніватися в тому, що парламент встигне схвалити таку реформу вже до кінця квітня 2017 року.
«Йде напружена робота в уряді. Уже зараз зрозуміло, що альтернативи введенню трирівневої системи пенсійного забезпечення немає. І я особисто не підтримаю варіант законопроекту, який передбачає тільки правки існуючої солідарної системи, без введення обов’язкового і добровільного рівнів пенсійних накопичень», – заявив Павло Розенко.
За його словами, якщо раніше введення накопичувальної системи погоджувалося зі стабілізацією стану ПФ і реформуванням солідарної системи, то тепер таких обмежень немає. Це дає шанс при зростаючій економіці провести комплексну реформу і отримувати щорічно інвестиційний ресурс в розмірі 8-10 млрд грн.
З попередніх планів уряду також зникло підвищення пенсійного віку. Зате там є розмиті формулювання про впровадження з 2018 року «нових варіантів виходу на пенсію з більш широким діапазоном пенсійного віку, ніж існуючий». А також про пенсійні виплати, які будуть стимулювати громадян до більш пізнього виходу на заслужений відпочинок.
«Це означає, що майбутньому пенсіонерові запропонують пенсію в мінімальному розмірі, якщо він захоче вийти на заслужений відпочинок вчасно. А тим, хто погодиться вийти на пенсію, наприклад, на п’ять років пізніше – підвищену», – вважає доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.
В результаті, як стверджує експерт, українці будуть змушені працювати до останнього. Нагадаємо, зараз мінімальний розмір пенсії за віком становить 1247 грн, максимальний – 10740 грн.
«Міністр соцполітики Андрій Рева додатково пропонує не враховувати трудовий стаж, накопичений до 1 липня 2000 року, коли почався персональний облік пенсійних відрахувань працівників. Тобто, щоб вийти на пенсію в 60 років з 2020 року, треба мати 20 років страхового стажу», – каже економічний експерт Всеволод Степанюк.
З огляду на те, що за офіційною статистикою середня тривалість життя в Україні 70,4 року (для чоловіків цей показник 65,2 року), то багато хто просто не доживе до своєї пенсії.
Земельна реформа
Ще менше конкретики в способах проведення земельної реформи. Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, відповідно до неофіційної версії меморандуму, повинен бути прийнятий до кінця травня 2017 року. У Раді є законопроект на цю тему депутата від БПП Олексія Мушака. Але шанси бути прийнятим у нього нітрохи не вище, ніж у аналогічних документів, що вкриваються пилом в Раді вже кілька років.
Правда, Мушак перестрахувався і зібрав в ВР необхідні 55 голосів для звернення до Конституційного суду з проханням визнати мораторій на продаж землі незаконним.
Втім, як вважає Віктор Скаршевський, враховуючи, скільки різних поглядів на реформу існує, не варто очікувати її швидкого впровадження.
Наприклад, згідно з опитуванням, проведеним Всеукраїнською аграрною радою, 95% аграріїв висловилися за поступове відкриття ринку землі. Радять владі почати з продажу угідь державної і комунальної власності, а потім в окремих районах країни – приватних угідь. Найбільше думки селян поділяються з питань кому і скільки землі можна продавати.
Фермери вважають оптимальним наділ в 50-200 га. У той же час глава Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун проти обмеження в 50 га, вважаючи, що застосування сучасних аграрних технологій стає неможливим на маленьких наділах.
Крім того, є ризик, що землю куплять не ті, хто на ній працює, а ті, у кого є гроші. Адже навіть аграрні підприємства не можуть вилучити з обігу значні суми, щоб одномоментно витратити їх на придбання угідь. Якщо ж продавати тільки державні землі, то на початковому етапі ціни будуть невиправдано високі через обмежену пропозицію.
Навіщо МВФ потрібна земельна реформа в Україні
Міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що ці питання ще будуть обговорюватися з міжнародними та українськими експертами.
За словами колишнього заступника голови НБУ Олександра Савченка, головними вимогами для отримання цього траншу були націоналізація Приватбанку, ініціація земельної і пенсійної реформ. Але дві останні зміни відсунули на середину року. Тобто, вони стануть ключовими умовами для отримання наступного траншу.
Є ризик, що це може бути останній транш, бо провести справжні пенсійну і земельну реформу буде дуже важко.
Інші критерії
Створення фінансової поліції (до кінця квітня 2017 року), вибір міжнародної фірми для реструктуризації боргів та повернення боргів за проблемними кредитами Приватбанку (до 15 квітня 2017 року) та перегляд системи комунальних субсидій (до кінця липня 2017 року) можуть бути виконані частково. Багато в чому це залежить від злагодженості роботи уряду і парламенту.
Констянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
