1483
До Євробачення в Україні почнуть масово закривати дешеві готелі
— Нерухомість
Столичні готельєри щосили готуються до Євробачення. Особливо проявляють активність хостели, адже європейська молодь, яка є головною цільовою аудиторією пісенного конкурсу, обирає дешеве житло. Деякі хостельери вже вклалися в ремонти, і, як показує практика, не дарма.
Прибуткові ліжко-місця
Бронювати ліжко-місця іноземці почали ще з грудня минулого року, відразу після того, як Київ офіційно оголосили містом, що приймає Євробачення. Друга хвиля бронювань пішла зі середини лютого 2017 року, як тільки стартував продаж квитків на конкурс.
«Ми рекомендували хостелам не піднімати ціну більше, ніж на 30% на цей період. Головне – не шокувати туристів ціною, а навпаки, показати нашу гостинність», – зазначила віце-президент Всеукраїнської хостел-асоціації Олена Іващенко.
В середньому ліжко в багатомісному номері обійдеться гостю приблизно в 200-400 грн і 600-1000 грн за 2-місний номер. Але в день фіналу Євробачення може бути дорожче.
Як показує досвід минулих років, хостели в великих містах – досить прибуткова справа, особливо в дні проведення заходів міжнародного масштабу. Стабільний заробіток дешевим готелям зараз дає і потік переселенців і заробітчан з Донбасу.
Бізнесмени вже давно вловили цю тенденцію, так що хостелів в Києві і містах-мільйонниках країни досить багато. Деякі підприємці орендують під такий вид розміщення цілі поверхи житлових будинків. У столиці, скажімо, такі хостели є на вул. Чигоріна, недалеко від метро «Печерська», бульварі Дружби Народів, на вул. Б. Хмельницького, біля метро «Театральна» та ін.
Гуртожитки для робітників, які зараз також позиціонуються як «хостели», є в спальних районах – на Троєщині, Позняках і ін.
Примусове виселення
Втім, сусідство зі звичайними квартирами загрожує для хостельєрів неприємними сюрпризами.
«Були випадки, коли підприємець знімав квартиру, працював 1-2 місяці, а потім власники розривали з ним контракт і продовжували самі розвивати цей же бізнес», – розповіла Іващенко.
Ще одну ложку дьогтю в бочку готельного меду можуть додати наші законодавці. У Верховній Раді ще в кінці минулого року був зареєстрований законопроект про заборону оренди житлових квартир під хостели, офіси та іншу комерційну діяльність.
У січні 2017 року документ відправили на доопрацювання, тепер же підприємці і ріелтори очікують його повторного розгляду.
Документ покликаний зменшити навантаження на багатоквартирні житлові будинки і позбавити мешканців потоку незнайомих сусідів-постояльців, знизити навантаження на ліфти, внутрішні комунікації, паркування і т.д. Принаймні, так автори законопроекту аргументують свої ідеї в пояснювальній записці.
Експерти ж впевнені: проект лобіюють офісні центри і великі готелі. Як розповіла директор АН «Лівий Берег» Оксана Суслова, на прийнятті цих норм наполягає і Євросоюз. З огляду на цей факт, у документа є всі шанси отримати законний статус.
Якщо це станеться, малому і середньому бізнесу, який сьогодні і заробляє на житлових приміщеннях (ті ж хостели) і базується в них (офіси), доведеться помітно збільшити витрати.
Скажімо, якщо підприємців змусять виселятися з офісів-квартир, зростуть витрати на оренду комерційних офісів і оплату комуналки, адже в нежитловому фонді тарифи набагато вищі, ніж в житловому.
На думку співзасновника АН «Бюро нерухомості» Олександра Бортника, підприємці будуть всіляко пручатися нововведенням і шукати способи обійти норму.
«У квартирах, які здаються під бізнес, просто не будуть робити юридичну адресу або зроблять офіс закритого типу. Щоправда, є ризик, що сусіди наскаржаться, і до таких підприємців прийдуть з перевірками», – зауважила ріелтор Асоціації фахівців з нерухомості України Люция Губайдулліна.
Як зазначив юридичний радник Адвокатського і ріелторського об’єднання України В’ячеслав Гончаров, житла, яке здається під офіси та хостели, в Україні досить багато, особливо в центрі мегаполісів. У Києві, наприклад, в деяких будинках в центрі хостели і офіси займають не просто поверхи, а й часто цілі під’їзди.
«Останнім часом часто і в новобудовах верхні поверхи позиціонуються як нежитловий фонд, творчі майстерні. Так виходить, що через цей «нежитловий» статус орендарі таких приміщень уже не можуть порушувати права мешканців будинку?» – дивується Оксана Суслова.
На думку ріелторів, варто було б виділити ті види бізнесу, які однозначно не можуть перебувати в житловому фонді, і ті, які просто повинні отримати ліцензію або дозвіл мешканців.
Олена Іващенко вважає, що, прийнявши проект в нинішньому вигляді, влада поставить хрест на роботі хостелів, міні-готелів, офісів, які розміщені в житлових будинках.
У випадку з хостелами, це загрожує дефіцитом дешевих ліжко-місць. Адже недорогих готелів в нежитловому фонді в тому ж Києві не так багато.
«Є думка, що, якщо закриються хостели, туристи підуть в готелі, але це не так. Адже розміщення в класичних готелях набагато дорожче. Регулювати роботу квартирних хостелів обов’язково потрібно. Для цього необхідно прийняти стандарти для таких об’єктів розміщення», – підсумувала Іващенко.
Денис Вергун
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
