906
Дорога енергія. Чи буде в Україні дорожчати електроенергія?
— Енергетика
1 березня Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, підняла тарифи на електроенергію для населення на 26-30%. Це повинно бути останнім – п’ятим підвищенням тарифів. У Міненерго, тим не менш, є проблема – не прийнятий закон, який регулює ринок електроенергії, а чинний правовий акт не працює. Після прийняття нового закону українців може чекати чергове підвищення, але його перспективи залишаються вельми примарними, як і вся реформа енергетичного ринку.
Останнє підвищення
Ще в лютому 2015 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, затвердила дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення. 1 березня плани Нацкомісії здійснилися. НКРЕКП прибрала середній тариф, який передбачає такий розподіл цін: до 100 кВт, від 100 до 600, понад 600 кВт. Тепер же буде тільки два тарифи: до 100 кВт/год на місяць – 90 коп., понад 100 кВт/год на місяць – 1,68 грн.
Є кілька категорій, які отримають особливе ціноутворення. Наприклад, тариф для багатодітних сімей, сімей з прийомними дітьми, дитячих будинків та гуртожитків не залежить від обсягу споживаної електроенергії і становить 90 коп. за кВт/год. Для релігійних організацій, дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія», а також міського електричного транспорту ситуація зворотна – вони будуть платити 1,68 грн за кВт/год.
У підвищенні тарифів і полягає одна з найбільш болючих сторін реформи – зрівняння ціни на електроенергію для звичайних споживачів з тією, яку платять підприємства. Раніше низький тариф для населення забезпечувався промисловістю. Для тих же, хто не в змозі оплачувати послуги електроенергії за комерційним тарифом, передбачені пільги.
«Реальна собівартість доставки побутовому споживачеві вища, ніж для великого споживача, тому рішення про підняття тарифів ідеологічно правильне. Інша справа, що за цей час регулятор прийняв рішення з формулою «Роттердам+», а також не відбулося зменшення перехресного субсидування», – пояснює член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень Світлана Голікова.
Зависла реформа
Якби реформа ринку електроенергії проходила за планом, то тарифи б підвищувалися, і споживачі отримували обіцяний «захист їхніх прав», можливість самостійно вибирати постачальників, а останні б чесно конкурували між собою. Кілька років тому найоптимістичніші прогнози Міністерства енергетики передбачали здійснення всього цього на 1 липня 2017 року. Втім, вже тоді, в травні 2015-го, в Міненерго зізнавалися, що терміни не дуже реалістичні. Щось по дорозі до реформи дійсно пішло не так, і законопроект про регулювання ринку електроенергії, розроблений ще Кабміном колишнього прем’єра Арсенія Яценюка, досі розглядається Верховною Радою.
Зволікання в реформі і невиконання закону про реформування ринку електроенергії пояснювали невідповідністю останнього духу Третього енергетичного пакета ЄС, до якого приєдналася Україна. Замість того, щоб реалізовувати діючий закон або внести в нього правки, які усунули б конфлікт з європейським законодавством, почалася робота над новим законопроектом №4493. Його готували в уряді Яценюка за підтримки Євросоюзу і Енергоспільноти. З березня 2015-го почалися довгі подорожі законопроекту по кабінетах Верховної Ради. Найбільше його прийняттю пручалися фракція «Батьківщина» і Радикальна партія, лідер якої напередодні голосування за закон в першому читанні заплутався в змісті законопроекту і виступав на іншу тему – про регулятора ринку енергетики НКРЕКП.
По дорозі до другого читання законопроект обріс сотнями поправок, а його розгляд на другому читанні у Верховній Раді перенесли з 8 лютого 2017 року на невизначений час. «У зв’язку з невиконанням чинного закону (№663. – Ред.) енергосистема України зіткнулася з великими питаннями, які загрожують фінансовими проблемами для енергетичного сектору. Тому прийняти закон необхідно», – пояснює Світлана Голікова. Фінансові проблеми, про які вона говорила, – відсутність застав під банківські кредити для енергетичних компаній і, як результат, відмова банків їх кредитувати. Ситуація зміниться, якщо буде прийнятий новий закон. «Для цього потрібна політична воля», – говорить експерт.
Новий закон і нові тарифи
Якщо новий законопроект №4493 все-таки приймуть, а ще краще – він буде працювати, на відміну від попереднього закону, то ринок електроенергії очікують серйозні зміни:
- Споживачі зможуть прогнозувати свої витрати на електроенергію, підписуючи довгострокові контракти;
- Споживачі зможуть обирати постачальника, який запропонує їм найбільш вигідний тариф;
- Субсидування ТЕЦ і відновлюваних джерел енергії буде однаково розподілятися між усіма споживачами;
- НКРЕ не буде встановлювати тарифи для виробників електроенергії. Замість цього їх буде регулювати ринок;
- Виробники електроенергії зможуть залучати інвестиції та отримувати кошти на модернізацію.
Тобто це нарешті дозволить порівнювати споживання електроенергії з контрактами мобільного зв’язку або медичною страховкою. Українці зможуть вибирати постачальника електроенергії, як вибирають оператора. Те саме і з тарифом – він буде відповідати потребам кожного конкретного домогосподарства.
Світлана Голікова вважає, що навіть після прийняття нового закону ціна на електроенергію для споживачів не буде збільшуватися, проте українцям доведеться платити більше. «Тариф залишиться незмінним, але сумарно доведеться платити більше, коли буде розрахована і введена плата за приєднання до електромереж», – говорить експерт.
Олексій Коваленко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
