Активи лише «на папері» — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Активи лише «на папері»

Кредит&Депозит
869
У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) вважають, що 80% активів ліквідованих банків існують тільки «на папері». Про це йшлося на прес-конференції, присвяченій планам ФГВФО з продажу активів збанкрутілих банків в поточному році.
Паперових активів багато, а реальних грошей мало
За інформацією ФГВФО активи 70 ліквідованих банків були оцінені незалежними оцінювачами в 94 млрд грн, при тому, що їхня номінальна вартість складає 418 млрд грн. З них вартість майна – 84 млрд грн, банківські кредити – 334 млрд грд.
За рахунок чого знецінюються активи банків-банкрутів:
  • 180 млрд грн – кредити, видані великим корпоративним позичальникам і пов’язаним з банками особам.
  • 37 млрд грн – кредити, видані під заставу «сміттєвих цінних паперів», які нічого не варті.
  • 40 млрд грн – кредити позичальників, які оголосили про банкрутство з метою не повертати борги.
  • 50 млрд грн – активи в Криму і на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської області.
  • 40 млрд грн – курсова різниця. Через девальвацію балансова вартість валютних кредитів зросла, при цьому знизилася ймовірність їх повернення.
У банків-банкрутів не залишилося ліквідних активів
При незалежній оцінці активів ліквідованих банків з’ясувалося, що їх реальна вартість в десятки разів менше балансової. А ліквідних активів в банках майже не залишилося.
Банки-банкрути мають у своєму розпорядженні активи тільки «на папері», що добре демонструє приклад банку Михайлівський. Згідно з незалежною оцінкою, реальна вартість активів банку становить 138 млн грн, в той час як «на папері» активи оцінюються в 5,1 млрд. Реальних активів виявилося в 37 разів менше, що повністю виключає можливість банку розрахуватися за зобов’язаннями перед клієнтами і кредиторами.
Приклад банку Михайлівський є показовим прикладом того, в якому стані знаходяться активи ліквідованих банків, кажуть в ФГВФО. Фактично від балансової вартості активів в банках-банкрутах залишилося не більш 20%, що підтверджується результатами незалежної оцінки.
Гроші з банку, як правило, виводяться через компанії, пов’язані з власниками банку. Кредити таким компаніям видаються під заставу сміттєвих активів, які мають мінімальну реальну вартість. Або вартість застави багаторазово завищують. У такій ситуації повертати отриманий кредит з самого початку не збиралися.
Так, за даними ФГВФО, лише 5% корпоративних позичальників продовжують виконувати свої зобов’язання перед банком після оголошення його неплатоспроможним. Практично весь кредитний портфель банків-банкрутів (близько 95% від загального обсягу виданих банками кредитів – ред.) зараз не обслуговується і є проблемним з точки зору його погашення.
Так з того ж банку Михайлівський виведено: 682 млн грн – кредити фізичним особам, 1,2 млрд – фіктивне погашення кредитів юросіб з виведенням застави, 1,6 млрд – виведено активів банку, в тому числі з використанням сміттєвих цінних паперів.
У банку Форум для виведення коштів використовували схему купівлі незабезпечених облігацій, випущених пов’язаними з банком організаціями. Банк придбав сміттєві облігації на 1,8 млрд грн, які досі не погашені. Майже всі компанії – емітенти облігацій, по суті, є фіктивними. Крім того, в 2016 році банком Форум проведена схема, в результаті якої були списані борги «своїх» позичальників, і виведення з-під застави високоліквідного забезпечення вартістю 1 млрд грн.
Штучне банкрутство
Щоб не повертати борги, організації-позичальники використовують механізм штучного банкрутства. За інформацією ФГВФО, про своє банкрутство оголосили 90% корпоративних боржників банку Таврика, 80% – банку Надра, 50% – банку Форум, 33% – Дельта банку, 25% – банку Фінанси та Кредит. Тільки щодо семи банків, що ліквідуються, відкрита процедура банкрутства позичальниками за кредитами на суму понад 40 млрд грн.
 
У 2011-2016 роках комерційні банки вивели з України понад 400 млрд грн через австрійський банк Meinl Bank AG. Кошти власниками банку розміщувалися на кореспондентських рахунках австрійського банку для подальшої легалізації в країнах Євросоюзу.
Таким чином, кошти клієнтів банку осідали за кордоном, а банк-банкрут свої зобов’язання перед вкладниками перекладав на Фонд гарантування вкладів.
У подібних схемах виведення грошей з України були задіяні також BANK FRICK AND CO.AG (Ліхтенштейн), East-West United S.A., BANK WINTER & CO.AC.
При цьому, використовуючи недосконалість судової системи, деякі банки-банкрути активно проштовхують в судах рішення про скасування банкрутства і повернення банківської ліцензії.
Щодо12 банків, що ліквідуються, вже прийняті судові рішення, що скасовують рішення НБУ про їхню неплатоспроможність. І таких судових рішень в подальшому може бути значно більше.
Залишилися винні банкам 20 мільярдів
Наводимо ТОП-3 банківських позичальників, які накопичили борги перед банками на 20 млрн грн:
1. Група компаній, пов’язаних з власником Імексбанку, залишилася винна банку 8,6 млн грн. Всі ліквідні активи були виведені до банкрутства. На балансі банку залишилися тільки неліквідні застави, з багаторазово завищеною заставною оцінкою.
2. Пов’язані з власниками Брокбізнесбанку юридичні особи заборгували банку 7,4 млрд грн. У заставу передано майнові права на підприємства, у яких відсутні будь-які активи, місцезнаходження цих організацій не встановлено.
3. Група компаній, які отримали інсайдерські кредити в Південкомбанку на 3,8 млрд грн. В забезпечення кредиту банку передані «сміттєві» цінні папери і нерухомість за значно завищеною вартістю, яка перебуває в зоні АТО.
Боржники банків часто використовують судову систему і недосконалість законодавства для того, щоб не повертати борги. Задіюються такі способи відмови від повернення кредитів як:
  • Оскарження в судах кредитних договорів та договорів застави;
  • Викуп застави за нижчою ціною на електронних торгах;
  • Оскарження рішення реєстратора про постановку застави на баланс банку;
  • Реструктуризація боргу перед банком за рішенням суду;
  • Фіктивні банкрутство і самоліквідація боржника;
  • Шахрайство, в тому числі імітація дефолту, з метою зниження вартості боргу для «своїх» покупців.
ProZorro на допомогу
З лютого цього року продаж всіх активів ліквідованих банків буде проводитися через систему ProZorro. Збільшиться кількість майданчиків для проведення торгів, їх буде близько 30. За рахунок конкуренції майданчиків очікується підвищення результативності торгів: майданчик, що знайшов покупця, отримає 90% комісії, а той, що продає – 10%.
Крім того, в торгах тепер можуть взяти участь всі бажаючі юридичні і фізичні особи. До торгів не будуть допущені тільки позичальники банку і їхні поручителі.
Раніше в торгах могли брати участь тільки фінансові компанії. Зняття обмежень на участь в торгах, на думку ФГВФО, збільшить ліквідність на аукціоні, і підвищить шанси продати банківське майно в більш короткі терміни і з найменшим зниженням ціни.
Серед планів ФГВФО на поточний рік:
  • Збільшити кількість виставлених активів на торгах. У 2016 році 80% наявних у ФГВФО активів ліквідованих банків жодного разу не виставлялися на продаж.
  • Збільшити в 2 рази надходження від роботи з активами. У 2016 році обсяг надходжень склав 7,5 млрд грн, в тому числі 3,2 млрд – від продажу активів.
Сергій Савенко
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас