1453
Київ & Київенерго: діло йде до розлучення
— Енергетика
Понад півтора десятки років постачанням тепла та електроенергії в столиці займався найбагатший бізнесмен України Ринат Ахметов, здійснюючи управління майновим енергетичним комплексом (МЕК) Києва. Але ефективного союзу у багатолітньому «шлюбі» не склалося – влада готується розірвати стосунки з монополістом. Термін відповідної угоди добігає кінця і, судячи, з усього, продовжена вона не буде. Занадто багато претензій накопичилось до підприємства, яке монопольно розпоряджалося майном столичної громади і не дуже оглядалося на власників цього майна, споживачів та конкурентів. Терпіння у киян вичерпалося. Зловживання офіційно зафіксовані і поставлені монополісту на вид.
Будь-яка монополія – це погано. Приватна монополія – це дуже погано
Комісія з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Київради ініціювала процес «розлучення» з нинішнім управляючим майновим енергетичним комплексом столиці (МЕК) компанією Київенерго.
Аргументи депутатів такі: за 16 років монопольного господарювання компанії Ахметова на столичному енергоринку МЕК значно знецінився. «Компанія грубо нехтує своїми обов’язками щодо утримання майнового комплексу. Це призвело до значного погіршення стану тепломереж міста, зумовило їх низьку енергоефективність. В результаті фіктивної збитковості Київенерго та приховування у фінансовій звітності реальних прибутків бюджет Києва щорічно не отримує значні кошти, це свідчить про неефективне управління столичним МЕК. Будь-яка монополія – це погано. Приватна монополія – це дуже погано. Ми весь попередній рік говорили про соціальну відповідальність приватних монополістів, а через те, як соціально невідповідально ця компанія повела себе під час цього опалювального сезону, то не може бути мови про продовження угоди» – заявив член комісії «свободівець» Юрій Сиротюк.
За його словами, усе вищенаведене спричинило незадоволення територіальної громади Києва неналежною якістю надання послуг Київенерго та зловживанням монопольним становищем. Нарешті це визнав і Антимонопольний комітет, який оштрафував компанію на 18 млн грн. за те, що та, зокрема, «створювала перешкоди доступу постачальникам на ринку постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Враховуючи все вищенаведене, депутати запропонували припинити дію угоди КДМА з Київенерго з дати її завершення, тобто 31 грудня 2017 року та заборонити передавати МЕК м. Києва в управління юридичним особам приватного права.
А як все добре починалося
Нагадаємо, за часів мерства Олександра Омельченка у 2001 році між КДМА та Київенерго було укладено угоду, згідно якої управління та реформування майнового енергетичного комплексу міста переходило ПАТ «Київенерго» (компанія лише на чверть належить Фонду держмайна, а на 75% її власник Ринат Ахметов).
Цією угодою місто передало в управління компанії завод «Енергія», 2 теплоелектроцентралі (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6), 4 станції теплопостачання, 178 котельних та 2559 теплопунктів, а також 2 644,806 км тепломереж (у двотрубному вимірі). З тих пір компанія «рулила» всім цим майном, отримуючи і свою скромну копійчину. Нинішній опалювальний сезон для Київенерго, скоріш за все, останній.
В цілому на компанію “Київенерго” київська влада не претендує і відбирати її у власника (Рината Ахметова) ніхто не буде. «Просто припинять договір оренди мереж для транспортування тепла. Київенерго продовжить виробляти теплову енергію, але за її транспортування буде відповідати інша компанія”, – припустив партнер юридичної фірми Pravovest Денис Шкіптан. На думку юриста, КМДА може знайти іншу компанію для управління тепломережами, яка буде зобов’язана проводити заміну старих зношених труб за рахунок плати за транспортування тепла.
“Може виникнути така ситуація, що місто візьме на себе зношені котельні та теплові мережі і змушене буде модернізувати їх власним коштом. У той же час високоприбуткова генерація тепла для 75% киян може залишитися в руках Київенерго, – висловив свою версію Олександр Мазурчак, екс-перший заступник голови КМДА в 2012-2013 рр.. Він категорично проти того, щоб розривати комплекс генерації та постачання тепла, який експлуатує Київенерго. “На наш погляд, було б більш логічно або змусити Київенерго вкладати кошти в оновлення мереж, або провести відкритий конкурс на залучення компанії-інвестора, яка буде керувати всім комплексом – від виробництва теплової енергії до подачі тепла та гарячої води киянам. Тільки при таких умовах надійдуть необхідні інвестиції на оновлення котелень та мереж”, – резюмував Мазурчак.
Так хто ж обігріє киян?
Сьогодні відомо, що київська влада вже веде переговори з компаніями з Норвегії, Польщі та Франції про умови передачі в концесію теплових мереж столиці після закінчення терміну управління ними ПАТ «Київенерго». За словами мера Києва Віталія Кличко, йдеться про компанії, які мають великий досвід управління енергетичними компаніями.
«Потребу в ефективній моделі управління комунальним майном зараз відчувають всі учасники процесу – кияни, міська влада, Київенерго. Як носій унікального досвіду роботи в сфері державно-приватного партнерства наша компанія відкрита до такої співпраці, а в майбутньому готова брати участь в по-європейськи прозорому конкурсі на вибір концесіонера», – заявляв раніше генеральний директор ПАТ«Київенерго» Олександр Фоменко.
У відповідь на запит Укрінформу, прес-служба компанії відповіла, мовляв, представники Київенерго неодноразово заявляли про те, що підписана в 2001 році Угода застаріла і не відповідає інтересам клієнтів, міської влади, компанії, а відсутність реформ, покликаних покращити інвестиційний клімат в теплоенергетиці, «унеможливлює ефективне управління тепловим господарством столиці». В заяві також підкреслюється, що «нинішня Угода не дозволяє залучати довгострокові інвестиції та реалізовувати гостро необхідні місту масштабні інфраструктурні проекти з модернізації мереж і устаткування. Основним джерелом фінансування таких проектів були і залишаються тарифи, які з моменту підписання Угоди встановлювали спочатку місцеві органи влади, пізніше – НКРЕКП. У 2017 р. КМДА має ухвалити рішення або про продовження дії угоди, або про перехід на іншу форму угоди – концесія, або про повернення майна в муніципальне управління новоствореним комунальним підприємством».
Головна перевага концесійної угоди в порівнянні з діючою формою угоди – можливість «сформувати й системно реалізовувати довгостроковий план розвитку теплового господарства на період від 25 до 50 років. Маючи державні гарантії повернення коштів, є можливість залучити додаткові інвестиції для реалізації масштабних проектів. Концесія є однією з форм державно-приватного партнерства. Це по суті передача майна в управління/експлуатацію за умови взяття концесіонером на себе певних зобов’язань. При цьому держава зберігає власність над об’єктом, а концесіонер отримує державні/муніципальні гарантії повернення вкладених коштів».
Тобто, 16 попередніх років господарювання – це взагалі не те, що ви подумали, панове. За підсумками 2015 року компанія заявила про 1,6 млрд грн збитку, тоді як за 2012-1014 р.р. прибуток компанії складав 2,4 млрд грн., 1 млрд грн. і 83,8 млн грн. відповідно.
Те, що Київенерго досить спокійно сприймає звинувачення у неефективності, зловживанні монопольним становищем та можливе своє «відлучення» від бізнесу, свідчить на нашу думку про те, що або плани її власника стосовно столичного ринку енергопостачання дійсно змінилися. Або ж у нього є план «Б», який дозволяє не хвилюватися з приводу долі своїх бізнес-активів.
В будь-якому випадку, фінансова та технологічна ревізія не завадить, а зміна концесіонера столичних енергомереж – саме той момент, коли можна переглянути умови та встановити нові, більш прозорі правила гри.
Марина Нечипоренко
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
