905
Олег Пахомов: чому банки не видають дешеві й довгі кредити для бізнесу
— Кредит&Депозит
Нещодавно Нацбанк провів чергове щоквартальне опитування банкірів про ситуацію на ринку корпоративного кредитування. Результати очікувань банківського співтовариства досить обнадійливі. Зокрема, за опублікованими даними, майже дві третини учасників проекту прогнозують зростання бізнес-кредитування в нинішньому році. У порівнянні з торішніми показниками збільшилася і кількість тих, хто вірить у поліпшення якості кредитних портфелів.
Помітне потепління настроїв серед банкірів у цілому виправдане: після затяжної кризи і доволі обмеженого ринку бізнес-кредитування минулого року ситуація поступово почала налагоджуватися. Хоч і невелике, але систематичне зростання основних показників економіки, зростання довіри українців до фінансових інститутів забезпечили збільшення обсягів ліквідності фінустанов, що і спричинило поступове зниження депозитних ставок, які в свою чергу позначилися на кредитних ставках.
В середньому торік ставки за кредитами для бізнесу знизилися на 5-6%. Економічна стабілізація позначилася на зростаючих потребах у додаткових ресурсах серед українських підприємців.
Звісно, тенденції цілком непогані і в цілому дають привід для оптимізму. Але, на мій погляд, говорити про те, що ось-ось відбудеться серйозний прорив в даному напрямі, ще дуже рано. І це не тому, що банки не хочуть кредитувати. Навпаки, на сьогоднішній день це одне з основних завдань для всього банківського співтовариства. Зволікання викликане низкою причин – глобальних, політичних і внутрішньобанківських.
1. Економічні тренди
Динаміка економічних показників – позитивна. Ключові сектори економіки України демонструють зростання. Зростання ВВП за підсумками минулого року склало 1,8%, покращує показники і безпосередньо фінансовий сектор. Але все одно темпи розвитку ще не дозволяють банкам знижувати вартість ресурсу.
Ставки будуть знижуватися поступово. Ми прогнозуємо до 4% здешевлення кредитів для бізнесу за підсумками 2017-го. Це пояснюється все ще досить високими депозитними ставками і обмеженою можливістю видавати фінансування на тривалі терміни через коротку банківську ліквідність. Хоча рівень довіри вкладників, чиї гроші йдуть на кредитування, продовжує рости, але терміни розміщення їхніх коштів, як правило, все ще не перевищують 12 місяців.
Не варто забувати і про інфляційні ризики, які традиційно ведуть до валютних коливань. Ринок в поточному році зіткнеться як мінімум з двома викликами: наслідками зростання мінімальної зарплати і націоналізації Приватбанку, під капіталізацію якого, можливо, буде необхідна додаткова емісія гривні.
Не застрахована наша економіка і від політичної турбулентності, а також, на жаль, як ми бачимо, ескалації військових дій на сході країни. Де сконцентрована значна частка промислового потенціалу України.
Зупинка одного із системоутворюючих підприємств здатна спричинити досить драматичні події для інших виробників. У разі розвитку негативного сценарію не доводиться говорити навіть про повільне зростання економіки.
Таким чином, в сучасних реаліях для банків створити комфортний і доступний кредитний продукт – завдання дуже непросте. Сьогодні найвигідніші умови фінансування банки пропонують найбільш перспективним галузям, здатним вести прибуткову діяльність навіть в умовах кризи. Зокрема, це стосується агрогалузі, торгівлі товарами першої необхідності тощо.
2. Без захисту
Під час найгостріших моментів фінансової кризи банки втратили значні обсяги своїх активів. Почасти це пов’язано з тимчасовою окупацією українських територій, почасти – фінансовими труднощами у бізнесу і в результаті масовими неповерненнями.
Частина з позичальників йшли на компроміси, реструктуризуючи заборгованість. Деякі ж представники великого бізнесу свідомо ухилялися від своїх зобов’язань, знаходячи лазівки в існуючому законодавстві. Розгляди справ за такими проблемними кредитами зазвичай переносяться в суди, де процеси затягуються на роки. Банки відраховують кошти в резерви, терплять збитки, замість того, щоб направляти їх на розвиток бізнесу, включаючи і корпоративне кредитування.
Законодавство сьогодні практично не стає на захист кредиторів, а спроби його змінити, як правило, зазнають фіаско. За минулий рік у Верховній Раді було провалено два законопроекти – 2286а і 4529, спрямовані на захист прав кредиторів.
Основна проблема полягає в тому, що часто власники цих бізнесів-неплатників є народними депутатами або ж просто мають потужне лобі в парламенті. Звідси і причини неприйняття запропонованих банківським співтовариством законодавчих ініціатив.
Сьогодні у позичальників достатньо можливостей ухилятися від своїх зобов’язань, наприклад, шляхом оскарження дійсності договорів про видачу кредиту або договорів забезпечення, виведення активів при оголошенні себе банкрутом та інше. Наш банк стикався з подібними випадками. Все це зовсім не сприяє активізації кредитування бізнесу.
3. Оцінка ризиків
Думаю, сьогодні всі розуміють, що та система оцінки ризиків, яка застосовувалася раніше – тобто коли банк, видаючи гроші, по суті очікував погашення або ж дефолту, не визначаючи основні точки моніторингу, контролю та виявлення ранніх потреб чи проблем, – нежиттєздатна.
В умовах існуючих викликів банкам вкрай необхідно покращувати процеси оцінки ризиків, запроваджуючи для цього автоматизовані платформи, які дозволять якісніше і швидше приймати рішення за запитами потенційних позичальників.
На жаль, зараз все ще доводиться стикатися з такими проблемами, як неузгодженість програм кредитування і процесів (профілі позичальника, прибутковості, терміни, компетенції, залученості в процес) і т. д.
Сьогодні ми, банківське співтовариство, повинні не шкодувати ресурсів на впровадження найбільш ефективних моделей взаємодії з клієнтом, налагоджуючи чесне і взаємовигідне партнерство. Це те, що стане основною перевагою у конкурентній боротьбі за хорошого платоспроможного клієнта.
І тут важливо підкреслити, що сьогодні цей процес почався – українські фінустанови працюють над тим, щоб виправити подібну ситуацію, інвестуючи в свою технологічну базу, навчання персоналу і т. д. Але, знову ж таки, на це також потрібен час.
Олег Пахомов, член Правління – директор з ризиків Банку Кредит Дніпро
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
