548
Від Фортуна-банку відвернулася удача
— Кредит&Депозит
Банкам з українськими акціонерами дуже складно знаходити гроші для докапіталізації. Минулого тижня Нацбанк остаточно зрозумів, що Фортуна-банк не виконав вимоги до капіталу на початок року, і визнав його неплатоспроможним. Близько двох сотень заможних клієнтів банку «втратили» понад півмільярда гривень вкладів.
Без капіталу
Відсутність грошей у акціонерів банків для докапіталізації їхніх установ стає основною причиною банкрутства банків, тоді як підтримка поточної ліквідності для багатьох з них перестала бути проблемою. До 1 січня 2017 року банки другої двадцятки за розміром активів повинні були забезпечити позитивне значення регулятивного капіталу. З цим впоралися не всі. Ще 11 січня НБУ вивів з ринку Платинум Банк (див. «Платинове банкрутство»), а вже 27 січня тимчасова адміністрація увійшла в Фортуна-банк. Установа була середньою за розміром (38-е місце за активами на 1 жовтня 2016 року – 2,5 млрд грн), але мала типові для ринку проблеми.
У липні 2016 року було погоджено обсяг необхідної докапіталізації. «Фортуна-банк подав до НБУ план реструктуризації. Протягом 2016 року керівництво та власник істотної участі банку вживали заходів для виконання вимог щодо докапіталізації, зокрема, шляхом погашення кредитів позичальників – пов’язаних осіб, спрямування коштів субординованого боргу в основний капітал банку, – кажуть в НБУ. – Але вжиті керівництвом і власником істотної участі заходи були недостатніми для забезпечення позитивного регулятивного капіталу».
За 9 місяців 2016 року кредитний портфель банку скоротився з 2,92 млрд грн до 2,28 млрд грн. Порушувалися нормативи максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (40,42% при не більше ніж 25%) і ліміт операцій з пов’язаними особами (378,45% при не більше ніж 25%). Збиток за три квартали становив 91,7 млрд грн при нульовій поточної ліквідності.
НБУ не оприлюднює розмір «дірки» в капіталі Фортуна-банку, але ще за підсумками III кварталу 2016 року він мав позитивний власний капітал – 574 млн грн. Власником Фортуна-банку була Мотрона Тищенко, якій належало 99,637% акцій банку. Решта 0,363% були у голови правління Антоніни Масленнікової. Структура власності в банку не змінювалася в ході масштабної кампанії НБУ щодо посилення «прозорості» банківської системи. На початку 2014 року Мотроні Тищенко належало 99,5% акцій «щасливого» банку.
Наглядову раду банку очолював її син Сергій Тищенко, друг заступника голови фракції «Народного фронту», в.о. голови адміністрації президента в 2014 році Сергія Пашинського. Сергій Тищенко є власником групи компаній «Фактор», яка займається торгівлею нафтопродуктами і мала рахунки в Фортуна-банку. «Я почала працювати з цим банком як юрист групи «Фактор» у 2004-му році … Потім моя сім’я купила «Фортуну», – згадує екс-дружина Сергія Тищенка, екс-голова управління по забезпеченню повернення активів, отриманих злочинним шляхом Олена Тищенко. – Тепер «Фортуни» більше немає. Для когось це сухі цифри звітності. Публікації в пресі. Для мене – частина моєї родинної історії».
Депозитне питання
ФГВФО ще не оприлюднив поточний розмір зобов’язань Фортуна-банку перед клієнтами – фізичними особами, але на 1 жовтня 2016 року банк винен був громадянам 683 млн грн. Зазвичай істотна частина – не менше половини – заощаджень громадян не перевищує ліміт гарантій у 200 тис. грн. Але у випадку Фортуна-банку не гарантується близько 86% заощаджень. «Фонд забезпечить виплату гарантованої суми вкладів у обсязі приблизно 96 млн грн», – повідомили в НБУ.
Повністю вклади покриваються у 91% клієнтів: 2167 вкладників отримають сумарно 53,2 млн грн (по 24,55 тис. грн на людину). Ще 42,8 млн грн отримають 214 заможних клієнтів (по 200 тис. грн), а «втратять» вони близько 587 млн грн, хоча й чекатимуть своєї черги повернення грошей.
У Фортуна-банку був незбалансований портфель клієнтських коштів – 90% вкладів були в іноземній валюті. При цьому портфель постійно скорочувався, адже ще на початку 2016 року фізособи зберігали в банку 1,086 млрд грн, в тому числі у валюті – 93%. Повертали вклади не всі. В Єдиному реєстрі судових рішень є багато суперечок про те, що банк затягує виплату вкладів. Юрособи також «вибивали» гроші через суд, наприклад, держпідприємство «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами» Міненерговугілля вимагало 31,7 млн грн. Фортуна-банк фігурував в розслідуванні незаконного заволодіння нафтопродуктами співробітниками ДП «Укртранснафтопродукт».
Серед політиків, які подали розширену декларацію за 2015 рік, небагато тих, у кого були вклади у Фортуна-банку. Наприклад, у депутата від «Народного фронту», екс-уповноваженної уряду з питань антикорупційної політики Тетяни Чорновол там було 10,59 тис. євро. «За часів Януковича в банку зберігав гроші Яценюк», – згадує Олена Тищенко.
Фортуна-банк, швидше за все, не остання установа, яка збанкрутує цього року через брак капіталу. До 11 липня усі банки мають наростити свої капітали до 200 млн грн. Вони повинні самостійно знайти гроші, залучити кошти у нових інвесторів або об’єднатися один з одним.
Якщо ж банки вирішать піти шляхом об’єднання, то також зіткнуться з серйозними проблемами. По-перше, закон про спрощене злиття досі не прийнято парламентом. По-друге, мало хто з банків готовий до такого процесу. «Під час злиття треба буде розкривати усі свої проблеми і реальну фінансову звітність. Але маленькі банки не хочуть цього робити», – визнає голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
Губар Олена
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
