4210
Як в світі збільшується "прірва" між бідними і багатими (дослідження)
— Світ
Міжнародна благодійна організація Oxfam 16 січня опублікувала доповідь, яка показує колосальну ступінь нерівності в сучасному світі.
Особливу тривогу дослідників викликає той факт, що при зростанні економіки в глобальному масштабі ступінь розшарування суспільства з часом лише зростає.
Більш того, бідняки і представники середнього класу практично нічого не отримують від процесу глобалізації. Термін «золотий мільярд» скоро доведеться міняти на «діамантовий мільйон».
2378 років – саме на таку кількість часу, за підрахунками Oxfam, вистачить 1 трильйона доларів, якщо витрачати по 1 мільйону в день. Поява першого в світі трильйонера очікується в найближчі 25 років. А поки кількість мільярдерів росте як на дріжджах. Якщо в 2000 році їх було всього 322 людини, то в 2016-му стало 1810. В основному збільшення йде за рахунок країн, що розвиваються – Китаю, Індії, Росії, арабських держав.
1 відсоток людства – така частка світового населення в 2015 році отримала в розпорядження більше активів, ніж всі інші люди. Ситуація викликана, в першу чергу, низьким рівнем податків в усьому світі, а також «кумівським капіталізмом» в країнах, що розвиваються. Але навіть в розвинених країнах подібний рівень розшарування не спостерігався протягом як мінімум 90 років.
2,1 трильйона доларів – цю суму протягом 20 років передадуть своїм спадкоємцям 500 найбагатших людей – обсяг коштів вище, ніж ВВП Індії, де живе 1,3 мільярда осіб. Хоча значна частина мільярдерів свої гроші заробили самі, часто з нуля, отримання спадщини залишається одним з головних способів набуття багатства. Третина списку мільярдерів Forbes саме успадкували свої статки. Надалі їх частка буде зростати.
0,005 – такий податок заплатила компанія Apple зі свого прибутку в Європі. Транснаціональні компанії активно використовують різні способи податкової оптимізації. Глобалізація сприяє відходу корпорацій в пільгові податкові юрисдикції і офшори. Завдяки цьому підвищення податків в окремих країнах не є ефективним заходом по зменшенню нерівності між багатими.
13 000 відсотків – такий розрив між доходами топ-менеджерів і рядових співробітників зафіксований в США. З часом дане співвідношення зростає. Ситуація викликана як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. У числі перших – зниження в США частки промислового виробництва, де роль високої кваліфікації рядового співробітника часто важливіша, ніж в сфері послуг.
160 – таке число країн в сумі мають менший бюджет, ніж прибуток 10 найбільших корпорацій планети. При цьому прибуток компаній все менше реінвестується назад у виробництво. У Великобританії в 1970 році акціонери отримували 30 відсотків від прибутку, зараз ця частка становить 70 відсотків.
10 000 – саме стільки працівників легкої промисловості в Бангладеш отримують суму, яку можна порівняти з доходом 1 гендиректора компанії, чиї акції входять в британський індекс FTSE 100. Багато в чому розшаруванню сприяє перенесення виробництв з багатих країн в бідніші, де можна використовувати багаторазово дешевшу робочу силу. З одного боку, це дає роботу уродженцям країн, що розвиваються, з іншого – посилює світову нерівність.
На 0 відсотків зросли доходи бідної половини світового населення за останні 30 років. 1 відсоток найбагатших людей наростив доходи на 300 відсотків. Навіть в благополучних країнах доходи основної частини населення зростають вкрай повільно, а в окремих випадках і падають. У США медіанний показник заробітків досі не відновився до рівня 1999 року, тоді як багаті стабільно збільшували обсяги майна і доходів.
1 день – такий термін потрібен найбагатшому в’єтнамцеві, щоб заробити суму, на яку найбідніший житель країни буде збирати 10 років. Найбільш сильне майнове розшарування відзначається в державах Східної Азії. Справедливості заради варто сказати, що вони є локомотивами світового економічного зростання. Саме там в останні 30 років сотні мільйонів людей змогли вибратися з глибокої бідності.
3 долари на рік – такими темпами зростали доходи 10 відсотків найбіднішого населення Землі з 1988 по 2011 рік. Доходи 10 відсотків багатіїв росли в 182 рази швидше. Хоча найбідніша частина населення все ж дещо поліпшила свій добробут в останні десятиліття, загальна картина як і раніше залишається похмурою. Багато в чому тому, що руйнується основа стабільного суспільства – середній клас. У цій ситуації суспільства як в бідних, так і в багатих країнах особливо схильні до впливу популістів.
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
