402
Передноворічне вкидання. Як виконувався держбюджет 2016 року
— Казна та Політика
План по більшості податків вдалося перевиконати. Причина проста: інфляція і божевільне зростання цін в промисловості. Рівень проведення видатків досить високий, але є нюанс — грудневий ажіотаж.
Бюджет-2016 виконаний з доходами 616,2 млрд грн, видатками — 684,7 млрд грн.
Такі оперативні дані Держказначейства, з якими ознайомилася ЕП.
На перший погляд, бюджетні підсумки — хороші. За основними статтями податкових доходів перевиконання. Винятком стали лише доходи від ренти і дивідендів — по них стався серйозний недобір.
У 2016 році казна не отримала коштів від реформаторських джерел або тих, що стимулюють розвиток економіки — приватизації та спеціальної конфіскації. Фінансування від ЄС також залучити не вдалося.
Основними ж чинниками, які спровокували понадпланові доходи бюджету, стали падіння гривні та інфляція.
Рента і дивіденди
У 2016 році недобір по ренті склав 18,3 млрд грн. У бюджеті-2016 рента на нафту вважалася найбільш ненадійним джерелом доходів — план був розрахований на завищеною ціною на нафту. Це знаходило своє відображення у підсумках кошторису.
Як пояснила перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова, основних причин три: зниження ціни на нафту до 41,13 дол за барель — середня за 11 місяців, приріст боргу “Укрнафти” за поточними зобов’язаннями на 2 млрд грн і скорочення видобутку газу за договорами про спільну діяльність — СД.
Співрозмовники ЕП в Кабміні наводять приклад “Укргазвидобування”: у 2015 році видобуток за договорами про СД склав 1 140 млн куб м, у 2016 році — 958 млн куб.
“Падіння на 182 млн куб м обіцяє недобір 900 млн грн ренти. Основна причина — компанії не інвестували у видобуток через високу ренти і судові розгляди за цими договорами”, — пояснює джерело видання.
У 2016 році не вдалося виконати план по дивідендах.
Розрахунок був на те, що дивіденди стануть одним з додаткових джерел фінансування бюджету. Однак реформа держсектора просувалася набагато повільніше, ніж передбачалося. Крім того, у грудні парламент вніс зміни до бюджету, збільшивши план по дивідендах на 2 млрд грн.
“Спочатку закладений урядом показник був абсолютно реалістичним. Якби не було грудневого перегляду, ми б навіть перевищили його на 644,6 млн грн або на 5,8%”, — стверджує Маркарова.
Курс визначив доходи
План по більшості податків вдалося перевиконати.
“Причина проста: інфляція. У 2016 році прогнозувалося зростання споживчих цін на 12%… Реальний показник майже збігся з прогнозом, він склав 12,4%. Однак не споживчі ціни забезпечили отримані доходи”, — написав у “Фейсбуці” екс-міністр фінансів, член бюджетного комітету Віктор Пинзеник.
Зростання цін в промисловості закладалося на рівні 10,4%. В реальності воно виявилося в три рази вище — 35,7%. Це зростання прискорилося з 16,4% у вересні, порівняно з відповідним періодом попереднього року, до 35,7% у грудні.
“Не більш високі темпи зростання економіки чи закриття лазівок в оподаткуванні, а зростання цін зумовило отримання таких доходів”, — звертає увагу Пинзеник.
Основний приріст до бюджету дали ПДВ і акцизи, зібрані від ЗЕД. План по імпортному ПДВ вдалося перевищити на 10,2 млрд грн, зібраного з імпорту акцизу — на 7 млрд грн. Ще одна важлива причина — більш активна, ніж очікувалося, девальвація гривні.
“Середній обмінний курс гривні до долара виявився вищим від прогнозованого. У 2016 році він склав 25,55 грн за дол при прогнозі 24,1 грн дол”, — зазначила Маркарова. Цим пояснюється перевиконання плану по імпортному ПДВ.
Перевиконання по акцизу з ввезених в Україну товарів, за словами першого заступника міністра, зумовлено зростанням середнього курсу гривні до євро за 2016 рік до 28,3 грн за євро, тоді як в прогнозі врахований курс 26,5 грн за євро.
На користь бюджету зіграв ще один фактор. Замість очікуваного скорочення на 10,4% у січні-листопаді 2016 року обсяг імпорту нафтопродуктів зріс на 3,6% відносно аналогічного періоду 2015 року.
Ставки акцизу на нафтопродукти і транспорт встановлені в євро, таким чином, зростання імпорту і більш високий курс забезпечили казні додатковий дохід. На надходження акцизного податку позитивно вплинуло введення в 2016 році системи електронного адміністрування реалізації палива.
Перевиконання по податку на прибуток також вдалося отримати завдяки прогнозам, які не справдилися. МЕРТ спочатку прогнозував, що прибуток підприємств в 2016 році складе 357,6 млрд грн. Однак тепер очікується, що він виявиться значно більшим — 535,1 млрд грн.
У 2016 році переплати до держбюджету з цього податку зменшилися на 5,4 млрд грн — з 23,6 млрд грн на 1 січня 2016 року до 18,2 млрд грн на 1 січня 2017 року.
Зібрати більше плану прибуткового податку, за словами Оксани Маркарової, вдалося за рахунок зниження з січня 2016 року навантаження на фонд оплати праці, що створило умови для збільшення розміру заробітних плат.
Так, за прогнозами МЕРТ, в бюджеті 2016 року враховувалася номінальна середньомісячна зарплата працівників на рівні 4 857 грн, а за підсумками одинадцяти місяців 2016 року відповідний показник становив 5 070 грн.
В даних про виконання бюджету є один цікавий рядок доходів — власні надходження. У порівнянні з 2015 роком вони зросли на 15 млрд грн — 34 млрд грн в 2016 році проти 19 млрд грн в 2015 році.
У 2015 році казна заробила майже 9 млрд грн від продажу 3G-ліцензій. За рахунок чого бюджет акумулював на 78% більше у 2016 році — неясно. У звітності, відзначають співрозмовники ЕП в уряді, ця цифра викликає питання.
Мінус дохідної політики 2016 року і в тому, що плани залучити 7,7 млрд грн за рахунок спеціальної конфіскації не збулися. Причина — парламент не прийняв необхідні закони. Фінансування від ЄС у розмірі 1,7 млрд грн також не надійшло. Очікувані 17 млрд грн від приватизації теж залишилися на папері.
У витрати завітав ажіотаж
З витратами казни в кінці 2016 року склалася цікава ситуація. Рівень їх проведення — досить високий.
По загальному фонду невиконання — на рівні 4,5 млрд грн. “Укравтодор” не використав 375 млн грн, субвенція соціально-економічного розвитку не профінансована на 464 млн грн, Львівська область недоотримала 63 млн грн. Не повністю профінансовано видатки на правоохоронні органи.
Однак є нюанс. У грудні в цілому по системі держфінансів намітився фінансовий ажіотаж. Бюджети всіх рівнів — державний і місцеві — провели видатків на 167 млрд грн. Це більше, ніж зазвичай.
В системі держбюджету зазвичай проводяться видатки на суму близько 50 млрд грн на місяць. Однак, як зазначають співрозмовники ЕП в уряді, на 1 грудня непроведених видатків було 33 млрд грн і 55 млрд грн планових витрат. Разом — 88 млрд грн, що перевищує середній щомісячний обсяг.
У грудні провели майже все. До цього додалося традиційне бажання закінчити до кінця року все, що можна.
“Міста закривали інфраструктурні проекти, активно розраховувалися з підрядниками. Крім того, місцеві бюджети в грудні отримали майже 2 млрд грн залишків субвенції на освіту. Багато хто освоював бюджетний ресурс буквально у переддень Нового року”, — зазначив ЕП заступник виконуючого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан.
До того ж, місцеві бюджети забрали зі своїх рахунків 11,5 млрд грн депозитів, перевели їх у свої кошториси і витратили. Ще один елемент передноворічного фінансового руху — відшкодування ПДВ у розмірі 94 млрд грн.
Сам по собі високий рівень виконання видатків або відшкодування ПДВ не можна вважати недоліком. Однак нерівномірне проведення видатків і створення “витратних піків” у великих масштабах, які передбачають вкидання гривні в обіг, що є прихованим чинником тиску на національну валюту.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
