Курс на Пекін: чому Порошенко намагається налагодити відносини з Китаєм — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Курс на Пекін: чому Порошенко намагається налагодити відносини з Китаєм

Казна та Політика
948
“Якщо нова адміністрація Білого дому хоче дружити з Росією проти Китаю, значить, нам треба дружити з Китаєм”, – так один з близьких соратників президента Петра Порошенка охарактеризував новий пріоритет у зовнішній політиці України.
18 січня Порошенко на Міжнародному економічному форумі в Давосі зустрівся з главою КНР Сі Цзіньпіном. Головний підсумок зустрічі – глава Китаю підтримав територіальну цілісність України. Втім, українські дипломати задоволені – вони відзначають, що після Революції гідності відносини між країнами були зіпсовані, адже Україна не виконала низку зобов’язань, які брала на себе у часи Віктора Януковича, і сподіваються на прихід китайських інвесторів. Як українські дипломати намагалися відновити відносини з Китаєм і яку користь сподіваються з цього отримати – в матеріалі РБК-Україна.
Вічно перспективний
19 січня Україна і Китай відзначили 25-річчя дипломатичних відносин між країнами. З цього приводу навіть відбувся прийом в київському готелі Intercоntinental. Та історія цих відносин не дуже багата на події. У Китай з офіційними візитами літали практично всі президенти України, крім Віктора Ющенка.
Петро Порошенко також неодноразово бував у Китаї, правда, було це ще до того, як він став президентом. Найактивніше відносини з Китаєм вибудовувала команда Віктора Януковича. За чотири роки президентства він двічі літав у Піднебесну – в 2010 і 2013 роках. Під час другого візиту, у розпал Революції гідності, між країнами був підписаний договір про дружбу і співробітництво. Наслідки дружби Януковича з Китаєм Україні довелося “розсьорбувати” вже після його втечі з країни. У 2014 році Китай звинуватив Україну в тому, що вона не виконує кредитний договір на поставку зернових. Договір на суму в 3 млрд доларів в 2012 році уклали Державна продовольчо-зернова корпорація та Експортно-імпортний банк Китаю.
На початку 2013 року Київ отримав 1,5 млрд доларів на закупівлю кукурудзи, яку планувалося поставити в Китай. Але через рік Китай звинуватив Україну в зриві договору і вимагав повернути кредит назад. Китайці навіть ініціювали розгляд у Лондонському арбітражі. І тільки в 2015 році Олексій Павленко – тодішній міністр з питань АПК, повідомив, що Україна нарешті виконала свої зобов’язання за контрактом, і Китай відкликав свій позов. Показово, що тільки після цього Пекін ратифікував договір про дружбу і співробітництво, підписаний за два роки до цього.
Під загрозою зриву опинився і другий масштабний кредит, про який Україна і Китай домовилися в 2012 році. Мова йде про позику для української енергетики на загальну суму 3,65 млрд доларів. Вже після Революції гідності посол України в Китаї Олег Дьомін в одному з інтерв’ю відкрито заявив, що “корупційні проблеми, які в нас існували в минулому в Міністерстві енергетики, не дозволили розпочати проекти, які могли б бути реалізовані на території, яка зараз перебуває в зоні АТО”.
Одним з таких проектів пмало стати виробництво з вугілля синтез-газу та водо-вугільного палива. Торік уряду все ж вдалося домовитися про продовження терміну дії кредитної лінії, який закінчився 1 липня 2016 року. Але на цьому скандали не закінчилися. У серпні минулого року кілька китайських видань повідомили, що державна корпорація “Антонов” продала китайської компанії Aerospace Industry Corporation of China (AICC) права на найбільший у світі транспортний літак Ан-225 “Мрія”.
В Україні з цього приводу розгорівся неабиякий скандал. Втім, через кілька днів голова AICC Чжан Йоушен заявив, що угода не передбачає отримання його корпорацією прав на гордість українського авіапрому. Незадовго до своєї відставки з посади Одеської ОДА Михайло Саакашвілі заявив, що керівництво “Укрзалізниці” заважає реалізації планів щодо залучення України до реалізації так званого “нового Шовкового шляху” з доставки вантажів в Азію і Китай в обхід Росії через Чорне море та Каспій.
За словами Саакашвілі, чиновники “Укрзалізниці” навмисно не запускали два пороми з порту Чорноморськ в інтересах приватної компанії-монополіста, яка оперує поромною переправою.
Перезавантаження
Українські дипломати зазначають, що існують складнощі в реалізації спільних проектів і домовлятися про зустріч Петра Порошенка з Сі Цзіньпіном, яка відбулася у швейцарському Давосі 17 січня, було дуже непросто.
Примітно, що, крім дипломатів, займався її підготовкою голова фракції БПП Ігор Гринів. Великий шанувальник Сунь-Цзи, він вже не вперше бере на себе роль неформального парламентера від президента. Так, минулого року Гринів иницировал створення групи так званих стратегічних радників президента на чолі з екс-віце-прем’єром Польщі Лешеком Бальцеровичем. “Потрібно розуміти китайців. Для них зустріч глав двох держав – чіткий сигнал, що можна активізувати співробітництво. Тож не варто недооцінювати зустріч в Давосі”, – сказав Гринів.
У команді президента підкреслюють, що головний підсумок зустрічі – підтримка Китаєм територіальної цілісності України. Після спілкування з Порошенком, Сі Цзіньпін заявив, що підтримує територіальну цілісність України. У свою чергу Порошенко, за повідомленням його прес-служби, “висловив надію, що Китай буде сприяти мирному врегулюванню ситуації на Донбасі і припиненню російської агресії проти України, відновленню територіальної цілісності України, включно з Кримом”.
“Сама заява глави КНР про підтримку територіальної цілісності і суверенітету України – це досить велике досягнення. Тому що досі позиція Китаю висвітлювалася неформально. Наприклад, що Китай зменшував інвестиції в російську економіку, а зараз це досить красномовний факт”, – говорить глава комітету Верховної Ради з питань закордонних справ Ганна Гопко. У свою чергу, Костянтин Грищенко (міністр закордонних справ 2003-2005 і 2010-2012 рр.) зазначає, що Китай має схожу ситуацію з Тайванем, тому логічно, що Пекін завжди буде підтримувати Україну в питанні Криму і Донбасу. Водночас в неформальних бесідах члени команди президента говорять про Китай як про потенційного союзника України, на випадок, якщо нова адміністрація Білого дому візьме курс на нормалізацію відносин з Росією.
Показово, що з главою КНР Порошенко зустрівся на наступний день після візиту в Україну віце-президента США Джо Байдена. Навіть при нинішній адміністрації Білого дому, у відносинах між США і Китаєм вистачає складнощів. У свою чергу, новообраний президент США Дональд Трамп і зовсім не стримує себе у висловлюваннях стосовно Китаю, зате позитивно висловлюється про президента Росії Володимира Путіна. “Я б розглядала цю нову траєкторію як спосіб пошуку асиметричної відповіді на агресію Росії”, – говорить нардеп від БПП Світлана Заліщук.
Що стосується конкретних проектів в економіці, то, за словами Порошенка, Україна зацікавлена брати активну участь у реалізації ініціативи Китаю “Один пояс, один шлях”. Мова йде про транспортний коридор між Китаєм і Європою, який зараз реалізовує Пекін. Втім, поки що експерти досить скептично оцінюють перспективи “перезавантаження” відносин України та Китаю. “Не варто робити якихось глобальних висновків із зустрічі Порошенко і Сі Цзіньпіна. Ми не знаємо, наскільки тривалою вона була і про що вони домовилися. Китайці, звісно, готові йти на більші ризики при інвестуванні, ніж європейці, але вони не розуміють, як домовленості на вищому рівні можуть саботуватися внизу”, – каже Грищенко.
Максим Каменєв, Надія Андрикевич
За матеріалами:
РБК-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас