2160
Які українські стартапи виживуть 2017 року
— Фондовий ринок
Про українських розробників знають у всьому світі. Приміром, на виставці CES 2017, що завершилася днями в Лас-Вегасі, участь в якій, крім інших, взяли і вісім українських стартапів. А ще три українські команди-фіналісти вийшли в фінал Eurasia Mobile Challenge і тепер змагатимуться за головний приз в $20 тис., а також можливість поїхати в Барселону на Mobile World Congress 2017.
З останніх українськіх розробок, відзначених на престижних міжнародних конкурсах, можна назвати:
Photofact – розробка, яка захищає фотографії від підробки;
Luckfind.me (Online Lost & Found Luckfind.me) – сервіс пошуку втрачених речей;
InCust – безкарткова програма лояльності для бізнесу;
Solargaps – розумні жалюзі, що автоматично відстежують положення сонця і генерують електроенергію;
Technovator – пристрій для дистанційної зарядки смартфонів.
Але як щодо тих, хто бореться не тільки за конкурсну нагороду, а й за реальні гроші?
Які ж українські розробки найбільше приваблюють інвесторів і проектам в яких сферах нашим розробникам обіцяють успіх експерти?
З упевненістю можна виділити кілька проектів, на фінансування яких інвестори не пошкодували грошей в 2016-му році:
Sixa – сервіс для створення віртуального “хмарного” комп’ютера. У минулому році стартап зміг пройти акселерационну програму Y Combinator і залучити $120 тис. інвестицій. Після декількох раундів посівної стадії українська команда змогла отримати ще $3,5 млн від каліфорнійського фонду Tandem Capital, української Digital Future і Horizon Capital.
eTachki – онлайн-аукціон старих автомобілів. Відразу після перезапуску в проект зайшла інвестиційна компанія TA Ventures. Це допомогло залучити $1 млн.
Allset – сервіс для замовлення їжі і бронювання столиків в ресторанах. Розробники протестували різні бізнес-моделі і запустила в США додаток, який допомагає завчасно замовити столик і їжу в ресторанах. З кожного замовлення стартап заробляє $2 – один від ресторану, другий – від користувача. З 2016-го проект залучив $3,35 млн від Andreessen Horowitz і ряду інших інвесторів.
Mevics – залучив $500 тис. від інвестиційно-консалтингової компанії UBTower. Гаджет дозволить зберегти здоров’я спини і виробити правильну поставу тим, хто веде сидячий спосіб життя.
У 2017-му році розробникам радять зробити акцент на фінтех-рішеннях (блокчейн, біткоіни, платіжні системи – це, в першу чергу, MoneyX, WayForPay, Allset), агротеx (дрони для саджання дерев, автоматичні теплиці, системи управління та ін. – яскравий представник Agri Eye), а також на технологіях “розумного будинку” на кшталт української розробки Ecoisme – гаджет допомагає економити електроенергію.
А стартапи, спрямовані на внутрішній ринок (zakaz.ua, DelFast), при наявності бізнес-плану, також мають всі шанси запуститися в короткі терміни (місцеві інвестори, твереза оцінка прибутковості).
“Найчастіше на запуск робочого рішення потрібно менше року. Так, для деяких сфер достатньо однієї бізнес-моделі і MVP продукту для початку переговорів про фінансування. Для краудфандінг-проектів існує можливість взагалі отримувати фінансування, починаючи з першого дня роботи кампанії, маючи лише візуальну презентацію проекту”, – зазначив у розмові з маркетинг директором Trud.com Влад Утікалов.
Так, українська команда Planexta розробила “розумний браслет”, який вміє моніторити психічний стан “носія” на підставі даних електрокардіограми, і зібрала на Kickstarter потрібні $100 тис. за 8 днів до кінця кампанії.
За словами засновника стартапу Євгена Найштетика, гаджет SenceBand допоможе виявляти атриовентрикулярную блокаду, наростаючу ішемію і прогнозувати розвиток інфаркту міокарда. Запускати комерційну версію продукту планують у вересні 2017 року.
Також в Україні набирають популярність антикорупційні стартапи.
Цілих п’ять розробок планує впровадити у себе, наприклад, Міністерство інфраструктури. Так, в грудні пройшли відбір і стали переможцями:
BI Bot – система оцінки зв’язків між підприємствами, які використовують бюджетні кошти та здійснюють держзакупівлі;
DRevenueBoost – комплекс засобів для підвищення ефективності управління “Укрзалізницею”;
E-service Vagon (BussPass, ACy) – система контролю над пересуванням вагонів;
Seven red lines – пристрій для контролю залізничних вагонів або морських контейнерів;
Uleak – платформа на основі великих даних для виявлення корупційних ризиків.
До лютого проекти повинні бути готові до інтеграції в Мінінфраструктури. А доти з розробниками працюватимуть близько 40 наставників з 1991 Open Data Incubator.
“Цей набір стане першим, спрямованим на розробку сервісів для вирішення вузьких проблем міністерства. Для інших відомств це приклад того, як можна активно міняти структуру взаємодії з громадянами, краще розуміти потреби, і об’єднати зусилля представників державного сектору та активістів для вирішення внутрішніх проблем і більш ефективного управління інфраструктурою”, – зазначив засновник Інкубатора 1991 Денис Гурський.
При цьому, як зазначає посол Університету Сингулярності Ігор Новіков, на самому початку свого шляху більшість стартапів і зовсім не вимагають ніяких вкладень з боку розробників. Вкладати гроші доведеться потім, в розширення проекту. Фінансують такі розробки різні компанії, як українські, так і зарубіжні, фонди, іноді, на це дають гранти. Гроші – це не найголовніша проблема наукових бізнес-починань.
Одне з найбільших труднощів – технічне оснащення. Бракує лабораторій, технічних центрів. Свої ідеї вчені починають в гаражі. Немає спільноти, де перетиналися б гроші і наукові ідеї для бізнесу.
Разом з тим, більшість успішних українських стартапів залишають Україну. За два останні роки з країни виїхало близько 9 тис. IT-фахівців. У кращому випадку, залишаються команди розробників, але всі інвестиції і виручка компаній проходять через юросіб-нерезидентів.
Хоча варто відзначити, що в умовах девальвації гривні і загальної нестабільності, відтік айтішників не катастрофічний, адже рівень життя IT-фахівця в Україні набагато вищий, ніж у багатьох наших співгромадян.
Також однією з причин, з якої розробники приймають рішення залишити країну, є складність пошуку інвесторів усередині країни. За кордоном навіть запускають на держрівні спецпрограми по залученню кращих українських IT-фахівців і виділяють на це сотні мільйонів доларів. Тому популярністю у наших комп’ютерників користуються, наприклад, Естонія, Латвія, Канада, Чехія або та ж Польща.
“У Польщі “посівних” грошей дуже багато. Там проектів на початковій стадії, які просили фінансування і кілька разів провалювалися – безліч, і ніхто їх не рахує. Там з бізнес-кліматом все добре, тому наші проекти туди і виїжджають”, – зауважив Денис Гурський.
Денис Вергун
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
