Кому за п'ятдесят: чи варто боятися нового обмеження готівкових платежів


Кому за п'ятдесят: чи варто боятися нового обмеження готівкових платежів

Ледве громадяни України встигли доїсти новорічний олів’є, Національний банк України від 3 січня 2017 року оголосив про триразове зниження граничної суми розрахунків готівкою зі 150 тис. грн до 50 тис. грн.

Нововведення набуло чинності 4 січня. З цього моменту громадяни повинні проводити оплату товарів і послуг дорожче 50 тис. грн лише шляхом безготівкового перерахування. Вимога поширюється не тільки на розрахунки з підприємствами, але і на угоди між фізособами, де необхідне укладення договору купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням.

Навряд чи це нововведення застало українців зненацька. З червня 2013 року аналогічна норма діяла для операцій на суму понад 150 тис. грн, і громадяни встигли адаптуватися до подібного режиму. Для пересічних жителів мегаполісів з пониженням планки для готівкових розрахунків практично нічого не змінюється. Вони, як і раніше, будуть стикатися з цією вимогою в основному при купівлі нерухомості або автомобіля. Зате жителям невеликих населених пунктів, де значна частка житлового фонду коштує дешевше 150 тис. грн, а матеріальне становище змушує користуватися недорогим автотранспортом з пробігом, дійсно доведеться міняти звички. Для них додатково ускладнює ситуацію те, що банківські мережі на периферії слабо представлені. Нововведення відчують і любителі розкоші, які витрачають гроші на дорогі ювелірні прикраси, хутра, твори мистецтва, антикваріат, ексклюзивні подорожі і т. п. Але для цієї категорії не важко оплачувати такі покупки карткою або іншим безготівковим способом.

Ціна питання

Безготівкова оплата дорогих придбань, з одного боку, захищає від форс-мажорів, з іншого – може обернутися для громадян додатковими витратами. “Розрахунки картою в термінальній мережі проводяться без комісії, а безготівковий розрахунок апріорі безпечніший і простіший, ніж носіння суми понад 50 тис. грн купюрами в валізі. Якщо ж мова йде про перекази з карти на карту, то вони, як правило, тарифікуються банками” , – пояснює головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько.

За перерахування коштів більшість банків стягують комісію, яка залежить від суми платежу. “Якщо платити через інтернет-банкінг, комісія складе від 0,1% до 1% суми. Комісія за переказ (у відділенні банку. – Ред.), якщо відкритий рахунок, складе від 0,25% до 3%”, – узагальнює начальник відділу досліджень стандартних фінансових послуг компанії “Простобанк Консалтинг” Євген Копейко. У багатьох випадках банки встановлюють максимальну суму комісії (500-2000 грн), понад яку плату за транзакцію не стягують. Відкриття рахунку може коштувати від 0 до 200 грн. Як відзначають опитані експерти, в українських банках комісії, як правило, нижче, ніж у фінустановах розвинених країн, де обмеження готівкових розрахунків діють вже давно.

Для мінімізації додаткових витрат при безготівкових розрахунках Євген Копейко рекомендує використовувати інтернет-банкінг. У деяких фінустанов для стимулювання онлайн-розрахунків перерахування через інтернет-банкінг проводяться безкоштовно. Якщо при цьому відкриття рахунку теж буде безкоштовним (деякі банки таке практикують), націнка на безготівковий розрахунок буде нульова. А керуючий партнер юридично-консалтингової компанії “Де-юре” Григорій Трипульський радить наступний спосіб мінімізації витрат: відкриття рахунку в банку отримувача коштів, внесення на нього грошей і їх переказ всередині банку. В результаті відкриття рахунку обійдеться в 50-200 грн або безкоштовно, за поповнення рахунку комісія не стягується, а за перерахування банк візьме невелику фіксовану суму або проведе безкоштовно.

Фіскальні ризики

Багато українців побоюються, що проведення безготівкових розрахунків на великі суми через банк може зацікавити контролюючі органи і спричинить накладення якихось санкцій. Більш того, теперішнє посилення обмежень на готівкові розрахунки часто трактується як підготовка до введення контролю над витратами громадян для їх зіставлення з доходами.

“Переведення розрахунків в безготівкову форму призводить до збільшення прозорості для контролюючих органів. Однак таке обмеження вводиться тільки для угод, що вимагають нотаріального засвідчення, які в більшості своїй і так підлягали фінансовому моніторингу, а контролюючі органи без жодних зусиль можуть отримати про них інформацію”, – уточнює Григорій Трипульський.

Теоретично в разі виявлення невідповідності між доходами і витратами можливе відкриття справи за статтею 212 Кримінального кодексу – ухилення від сплати податків. Але, на думку адвоката, старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і Партнери” Ростислава Кравця, на практиці фіскальна служба в найближчому майбутньому навряд чи буде ставити громадянам запитання про походження коштів, за винятком хіба що політично мотивованих запитів від податківців.

“Сьогоднішні дії керівництва країни абсолютно несистемні і досить вибіркові. Такі рішення приносять більше шкоди, ніж користі. Застосовувати світовий досвід в Україні на даному етапі абсолютно неефективно. Для того щоб реально контролювати і зіставляти витрати з доходами, повинен пройти не один десяток років” , – вважає Кравець.

Жорсткість обмеження, напевно, не зробить українську економіку більш прозорою. “Один тільки цей крок навряд чи істотно скоротить частку тіньової економіки, – говорить Андрій Приходько з Укрсоцбанку. – Для цієї мети необхідний цілий комплекс заходів, що включає інституційні реформи, боротьбу з корупцією і стимулювання реального сектору”. Більш того, Євген Копейко не виключає, що після зниження планки готівкових розрахунків частина покупок перейде в тіньову економіку – до тих, хто ні перед ким не звітує.

Обхідний маневр

Після введення з осені 2013 року обмеження готівкових розрахунків сумою до 150 тис. грн в Україні з’явилося кілька легальних способів обходу цієї вимоги. “Більшість фінустанов пропонують таку послугу: безпосередньо на угоду приходить представник банку з документами, що підтверджують відкриття рахунку платнику, одержувачу, платіжку про переведення коштів, квитанцію про зняття коштів і відразу угоду про закриття рахунку. При цьому готівка через банк не проходить – відбувається тільки обмін паперами. Така операція коштує від кількох тисяч гривень”, – розповів Григорій Трипульський. Також, за його словами, нотаріуси пропонують укладання угод з відкладальною умовою: платіж після операції, тоді як угода відразу реєструється в реєстрі. “Для обходу обмеження використовують різноманітні програми розстрочки і кредиту. Також буде практикуватися дроблення чеків для зменшення суми окремого чека нижче 50 тис. грн. Можливо, будуть використовувати нотаріусів для перерахування грошей через їхній рахунок”, – зазначає Євген Копейко з Простобанк Консалтинг.

Громадянам поки що не варто побоюватися будь-яких санкцій за розрахунки готівкою понад установлений ліміт. “Як не дивно, ні Кодексом України про адміністративні правопорушення, ні указом президента “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, ні іншим законодавством відповідальність фізосіб (не підприємців) за порушення перевищення граничних сум розрахунків готівкою не передбачена, в той час як бізнес платить штраф 1,7-3,4 тис. грн, а при повторному порушенні – 8,6-17 тис. грн”, – підкреслює старший юрист компанії КПМГ в Україні Ярослав Чекер. Але з огляду на посилення обмежень і наміри зменшити рівень готівкових коштів в економіці до 12% до 2020 року, він не виключає, що в майбутньому відповідальність фізосіб за порушення порядку проведення готівкових розрахунків буде введена.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Особисті фінанси
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Кому за п'ятдесят: чи варто боятися нового обмеження готівкових платежів» на Finance.UA - 2.7
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA