1904
Антон Козюра: які наслідки може спровокувати обмеження розрахунків до 50 тис. гривень?
— Особисті фінанси
В середині літа 2015 року Національний Банк України виніс на обговорення проект постанови, яка передбачає скорочення в три рази граничної суми готівкових розрахунків за участю фізичних осіб – зі 150 тис. грн. до 50 тис. грн. І з 4 січня поточного року ця ініціатива набрала чинності.
Сама ініціатива зниження порогу готівкових розрахунків зі 150 тисяч гривень до 50 тисяч переслідує благі цілі. В першу чергу це збільшення обсягів безготівкових платежів, що в перспективі має забезпечити більшу прозорість економіки, краще збирання податків, підвищення фінансової грамотності населення. Швидше за все, ініціатива була традиційно наполегливо запропонована з боку міжнародних кредиторів України, яким важлива прозорість банківської системи кредитованого суб’єкта.
Однак варто поговорити про те, як насправді може вплинути це обмеження на економіку в цілому і на окремого громадянина зокрема. Почнемо з того, що дане обмеження не торкнеться більшості українців, хоча б тому, що середня зарплата по країні складає приблизно 5000 гривень, і одноразові витрати, що перевищують шукану суму, явище досить рідкісне.
Відповідно, швидше за все, ініціатива спрямована в бік середнього бізнесу, який і так найбільш активно використовує інтерактивні банківські послуги, і його фінансова грамотність як і фінансова активність і без того перебувають на високому рівні. Зважаючи на вищесказане, причина введення обмеження бачиться в посиленні контролю, в першу чергу податкового над сегментом середнього бізнесу, який за останній рік і без того залишався під підвищеним тиском у всіх сенсах.
Які наслідки може спровокувати введення цього обмеження? Для звичайного громадянина незначні, а от для власників бізнесу найімовірніше це означатиме посилення фіскального контролю, на що середній бізнес буде прогнозовано реагувати відходом у «сірі схеми», ще більше збільшуючи відсоток тінізації економіки.
Ще одним наслідком буде виступати поступове скорочення сегменту середнього бізнесу, який у підсумку звільнятиме ринок для великого, здатного демпінгувати за рахунок кратно великих ресурсів.
Деякі експерти позитивно оцінюють такий крок НБУ, наводячи для прикладу досвід європейських країн. Однак багато з них забувають, що мова йде про введення обмежень для розвинених економік, з якими порівнювати українську просто некоректно. Також не враховується та обставина, що подібна міра в поточних умовах не буде зачіпати великий бізнес, який здебільшого працює через офшорні схеми.
Дії НБУ в такому розрізі, на жаль, носять ситуативний характер і в них проглядається відсутність якогось тривалого планування, що в підсумку замість збільшення прозорості економіки тільки ще більше зарегулює її.
Антон Козюра, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
