Найгучніші обшуки 2016 року: Як інтернет, телеком і IT пережили "маски-шоу"


Найгучніші обшуки 2016 року: Як інтернет, телеком і IT пережили "маски-шоу"

Український бізнес вже звик до раптових візитів правоохоронців, під час яких вилучаються сервера і пошкоджується дороге обладнання. Такі візити в народі давно називають “маски-шоу”. В результаті таких обшуків страждають не тільки співробітники компаній, але і клієнти, пересічні користувачі.

В 2016 році в українському законодавстві з’явилася норма, що дозволяє не вилучати обладнання, а просто копіювати інформацію. Але ця норма виявилася неробочою, і “маски-шоу” не припинилися. За оцінками учасників IT-ринку, в цій сфері пройшло більше 30 обшуків протягом 2015-2016 років. Якщо до 2014 року компаніям часто пред’являли претензії в ухиленні від сплати податків, то в останні пару років їх стали частіше підозрювати у співпраці з російськими спецслужбами.

Не кожен такий обшук був публічним. Але деякі найбільш масштабні рейди приховати не вдалося.

Прощавай, Fs.to

Однією з найгучніших подій року стало закриття онлайн-кінотеатру Fs.to (Fs.ua), одного з найбільших піратських ресурсів України. Серед усіх обшуків, які сталися за рік, цей торкнувся найбільшого числа користувачів, адже щомісяця Fs.to відвідувало близько 3 млн осіб.

Після майже року розслідування і кримінального провадження в листопаді 2016 року департамент кіберполіції Національної поліції України провів обшуки в офісних приміщеннях, дата-центрах і квартирах фігурантів кримінального провадження. Кримінальне провадження розпочато після звернення правовласників-учасників Американської асоціації кінокомпаній (Motion Picture Association of America) і низки українських правовласників щодо порушення ресурсом авторських і суміжних прав.

За даними кіберполіції, до створення ресурсу були причетні 19 осіб, а сума збитку, завданого правовласникам, перевищила 5 млн гривень.

Одночасно голова кіберполіції Сергій Демедюк повідомив, що аналогічна справа готується щодо найбільшого файлообмінника України – Ex.ua. Адже там також розміщено велику кількість неліцензійних відеороликів, фільмів і серіалів. Адміністрація Ex.ua вирішила зіграти на випередження і заявила, що ресурс прийняв рішення припинити роботу. Користувачі зможуть завантажити свої файли до 10 січня, а домен Ex.ua, тим часом, виставляється на продаж за один мільйон доларів.

Зараз кіберполіція продовжує закривати піратські ресурси, але дрібніші. Наприклад, в грудні правоохоронці припинили діяльність сайту baltazar.org.ua.

Цікаво, що сервери fs.ua вже вилучалися правоохоронцями в 2013 році, але пізніше сайт відновив роботу на новому домені.

Одеса на дроті

У п’ятницю, 11 листопада, співробітники київських підрозділів СБУ в супроводі бійців підрозділу “Альфа” прийшли в офіс одеського CDMA-оператора “Інтертелеком”. Керуючись судовим рішенням, силовики провели обшук в приміщеннях оператора і вилучили ключове станційне телекомунікаційне обладнання. В результаті близько мільйона абонентів залишилися без інтернету. Мобільний зв’язок працював з перебоями, а сайт і контакт-центр компанії були недоступні.

В СБУ тоді пояснили, що оператор підозрюється у сприянні російським спецслужбам. За даними силовиків, через технічний майданчик “Інтертелекому” в Росію передавався трафік з Криму. А це давало російським спецслужбам можливість несанкціонованого втручання в роботу мережі.

У самому “Інтертелекомі” такі звинувачення назвали безпідставними. За словами генерального директора компанії Бориса Акулова, справжньою метою обшуку був тиск на оператора. “Оператор запропонував співробітникам слідчої групи всі доступи, схеми і технічні засоби, що дозволяють здійснювати моніторинг трафіку, але, незважаючи на це, співробітниками СБУ особисто були знеструмлені найбільш важливі вузли та вилучено обладнання”, – говорилося в повідомленні “Інтертелекому”.

Щоб відновити зв’язок, оператору довелося дістати старе обладнання, яке на той час вже було зняте з експлуатації. Вилучене у “Інтертелекому” нове обладнання поки що знаходиться на експертизі. “Інтертелеком” – не єдина телекомунікаційна компанія, яку держава за останній час підозрювала у співпраці з проросійськими силами. Так, влітку цього року СБУ провела обшуки в київському і харківському офісах магістрального оператора “Атраком”, який звинувачувався в наданні каналів зв’язку оператору самопроголошеної ЛНР.

Інтернет і податки

Крім СБУ, до телекомунікаційних компаній минулого року заходила і Державна фіскальна служба. Так, на початку 2016 року ДФС провела 20 обшуків в офісних та житлових приміщеннях, в транспортних засобах, що належать компаніям, що працюють під брендом “Тріолан”. “Тріолан” є одним з найбільших інтернет-провайдерів України, а кількість його абонентів дорівнює сотням тисяч.

Обшуки проводилися в Києві та Харкові, в процесі було вилучено понад 2 мільйони гривень готівкових коштів, печатки підприємств, техніка, документи. Співзасновник київської мережі “Тріолан” Вадим Сидоренко тоді заявляв, що податківці переслідували одну мету – завдати шкоди йому і його родині, а саму перевірку він назвав “замовною”.

Пізніше, в листопаді цього ж року, податківці прийшли з обшуком в офіс київського провайдера “Ланет”, що обслуговує близько 150 тис. абонентів інтернету.

Як стверджувало керівництво провайдера, податківці вилучали оргтехніку, особисті речі та гроші співробітників, поводилися “по-хамському”. Цьому обшуку передувала судова тяжба між “Ланет” і ДФС. Провайдер намагався оскаржити результати однієї з перевірок, згідно з якою йому пред’явили звинувачення в несплаті податків. І, хоча суд не закінчився, ДФС вирішила знову прийти з обшуком. Відповідно, керівництво “Ланет” розцінило це як спробу тиску в судовій суперечці.

Через кілька днів після обшуку “Ланет” вдалося повернути вилучене обладнання. У компанії вважають, що в цьому їй допомогла активна позиція громадськості – ЗМІ, Інтернет Асоціації України, парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку. Але цей випадок, скоріше, виняток із правил. Зазвичай компаніям доводиться місяцями і роками чекати повернення обладнання, навіть якщо повернути його правоохоронців зобов’язує суд.

IT з присмаком казино

Під приціл правоохоронців в цьому році також потрапив один з найбільших в Україні розробників ігор, компанія Lucky Labs. Її штат налічує близько 500 співробітників, а офіси розташовані в Києві, Одесі, Москві, на Кіпрі і на Мальті. У квітні цього року співробітники СБУ на кілька днів паралізували роботу її українських офісів, вилучивши понад 50 комп’ютерів, грошові кошти, а також заблокувавши рахунки компанії.

Керівництво і співробітники Lucky Labs звинувачувалися в організації підпільного казино і фінансуванні тероризму, а саме перерахуванні коштів бойовикам ДНР/ЛНР, а також до Криму.

За фактом Lucky Labs займалася розробкою програмного забезпечення для іноземних (в тому числі російських) сайтів онлайн-казино. У відповідь на дії правоохоронців компанія подала позов про компенсацію моральної шкоди на одну гривню.

Через півроку, вже в вересні, силовики шукали казино на серверах іншої компанії, провайдера “В.О.К.С”. Обшук проводився одночасно в офісі і технічному приміщенні, у працівників не було можливості викликати адвоката. За даними СБУ, в технічному приміщенні компанії знаходилося обладнання, яке використовувалося для роботи і адміністрування сайтів онлайн-казино favbet.com, favoritsport.com.ua і favoritcasino.com. Втім, слідчі забрали не тільки сервери, де імовірно хостилися гральні сайти, але і все обладнання провайдера.

В результаті доступ до інтернету втратила половина жителів Оболонського району Києва. В тому числі виявилися недоступними сайти Міністерства фінансів України, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями в Оболонському районі, Київського міського центру репродуктивної та пренатальної медицини, Оболонського районного Центру соціальних служб для сім’ї та молоді.

Гральні сайти при цьому не постраждали – всього за кілька годин вони “ожили” на іноземному майданчику. Систематичні обшуки позначаються на доходах компаній і навіть можуть призводити до зриву важливих контрактів. За оцінками Lucky Labs, в цілому через обшуки IT-галузь втратила близько 40 мільйонів доларів на рік. Адже навіть компанії зі штатом в 40 осіб день простою обходиться в 6-10 тисяч доларів.

Вікторія Власенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Найгучніші обшуки 2016 року: Як інтернет, телеком і IT пережили "маски-шоу"» на Finance.UA - 2.3
В Контексті Finance.UA