837
А як у них: п'ять парадоксів білоруської системи ЖКГ
— Світ
Витрати білорусів на ЖКГ зростають. Кількість претензій до якості послуг не зменшується. Частка відшкодування населенням витрат держави залишається загадкою. DW розбиралася в цих парадоксах.
За даними Білстату, в 2016 році житлово-комунальні послуги (ЖКП) в Білорусі подорожчали в середньому на 32,7 відсотка. На газ – на 24,6 відсотка, на електрику – на 24,5 відсотка, на техобслуговування – на 62,5, на водопостачання – на 53,5 відсотка.
Граничні ціни на ці послуги встановлюються указами президента – досить рідкісна практика в наші дні. Діючі тарифи на ЖКП були затверджені в березні 2016 року. І після нового року вони знову збільшаться. На скільки – поки не оголошено.
Білоруська влада стверджують, що житлово-комунальна система дотується державою, тому вона має право підвищувати тарифи. За що і скільки платять білоруси? І яку частку витрат на комунальні послуги насправді компенсує держава? DW зібрала кілька суперечливих фактів про білоруську систему житлово-комунального господарства (ЖКГ).
Які насправді субсидії держави?
За підсумками 2016 року частка відшкодування державою витрат населення на житлово-комунальні послуги складе близько 60 відсотків. А точну цифру, за чинною інструкцією влади, розрахують протягом трьох місяців 2017 року.
У рахунках більшості білорусів зараз вказано, що населення відшкодовує 44,4 відсотка витрат на комунальні послуги. Причому ця цифра вказана як в рахунках, які передбачають субсидії, так і в тих, що виставлені до оплати за повними тарифами.
Наприклад, мінчанка Ірина, яка щойно купила квартиру і ще не встигла оформити реєстрацію за місцем проживання, виявила в своєму рахунку суму втричі більшу, ніж за аналогічну сусідню квартиру.
За які послуги білоруси вже платять за повним тарифом?
Більшості білорусів незрозуміло, за що вони вже платять повністю. У рахунках на оплату послуг, які виставляють державні обслуговуючі організації – житлово-експлуатаційні служби (ЖЕС) – це приховано. Так, послуга “вивезення сміття” вписана в рахунок в графу “за субсидованими тарифами”, але цифри збігаються з повною вартістю обслуговування. Це легко перевірити, адже перелік повних тарифів можна знайти в різних документах, на різних сайтах. І якщо порівняти те, що написано в рахунку, то виявиться, що ЖЕС вписала в графу “субсидований тариф” те, що люди оплачують за повним тарифом.
За субсидованими тарифами в Білорусі платять тільки за ту кількість спожитої води, газу, електрики, які вписуються в мінімальний, розрахований на кожного мешканця або квартиру стандарт. Наприклад, мінімальний тариф за електрику – за 150 квT-год на місяць з однієї квартири, за 300 – вже підвищений тариф, понад 300 квT-год – повний.
Те саме з водою, тут розмір оплати збільшується в залежності від кількості мешканців в квартирі. Більшість витрачає більше за мінімально встановлену норму, а це на сьогодні 140 літрів на місяць. Виходить, що і за частину води білоруси платять уже повну ціну.
Питання є також і до обліку газу. Якщо в квартирі є лічильник і споживач не виходить за встановлений мінімальний норматив, то ціна газу – близько 138-140 доларів за тисячу кубів. При цьому Білорусь купує газ у Росії по 132 долари за кубометр. Але якщо лічильника немає, то розрахунок йде на кожного мешканця – 8 кубометрів на місяць, хоча відомо, що середнє споживання – близько 3 кубометрів. Тобто ті, у кого немає лічильників, платять за газ значно більше.
Скільки років платити, щоб зробили ремонт
Чи можна дочекатися капітального ремонту – загадка для багатьох білорусів, будинки яких обслуговують державні ЖЕС. Їх щомісячні платежі за цією статтею йдуть до держбюджету. І ніде не вказано, скільки років потрібно платити, щоб ремонт зробили. У підсумку в Мінську чимало будинків, побудованих в 70-і роки, в яких капремонту не було жодного разу. Встановлений раніше термін ремонту відсувається. Механізми домогтися ремонту юридично є, але фактично, як показує практика, це майже нереально. Тобто білоруси регулярно платять за послугу, яку не отримують.
Техобслуговування і прибирання один раз на рік?
Загадковим виглядає нарахування плати за “технічне обслуговування”, яке неможливо проконтролювати. Як і те, скільки грошей іде реально на підігрів води та опалення – в більшості багатоквартирних будинків, що обслуговуються ЖЕС, немає відповідних лічильників.
Незрозумілі і нарахування за санітарний стан. ЖЕС рідко дотримується інструкції. Наприклад, акт прибирання під’їзду повинен підписати представник мешканців. Але вони або не підписуються взагалі. Або їх підписує співчутлива Марія Іванівна, у відповідь на прохання “підпиши, а то всьому ЖЕСу не виплатять зарплату”. При цьому, згідно з графіком прибирання, який встановлює ЖЕС, двічі на тиждень передбачене сухе прибирання місць загального користування від сміття, і тільки один раз на рік – вологе прибирання приміщення.
Послуги ЖЕС обходяться дорожче
Навіщо досі існують неефективні ЖЕСи, коли в Білорусі вже є свій успішний досвід управління ЖКГ? Цим питанням задається і голова одного з мінських товариств власників Юрій.
За його словами, біда в тому, що товариства власників – сьогодні набагато менш поширена форма управління житловим господарством, ніж державні ЖЕС.
Юрій показує рахунок, з якого випливає, що послуги держорганізацій обходяться дорожче при розрахунку плати за житло однакової площі з однаковою кількістю проживаючих.
Крім того, гроші за статтею “капремонт” акумулюються на рахунку товариства. Коли і який робити ремонт на ці накопичення, вирішують загальні збори. Вони ж визначають, скільки платити за прибирання і яким воно має бути. Крім того, в рахунках товариств власників вказано телефон відповідального за чистоту, є кому пред’явити претензії, пояснює голова товариства.
Олена Данейко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
