340
Рішення щодо облікової ставки: що говорила Гонтарева
— Кредит&Депозит
Правління НБУ ухвалило рішення залишити облікову ставку незмінною – на рівні 14% річних.
Голова НБУ Валерія Гонтарева під час свого виступу з питань монетарної політики зазначила, що таке рішення було прийнято в зв’язку з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей щодо інфляції в 2017-2018 роках. Finance.UA вислухав всі виступ голови НБУ і відібрав основні тези.
Інфляція: що відбувається
У жовтні споживча інфляція прискорилася до 12,4% в річному вимірі, такий показник зміг наблизитися до мети, яку НБУ ставив перед собою на 2016 рік.
“Як ми і очікували, повернення інфляції ближче до мети відбулося в основному через підвищення адміністративно-регульованих цін і тарифів майже на третину в річному вимірі. З початком опалювального сезону в статистиці відбилося підвищення тарифів на опалення. Крім того, вплив і ефект бази порівняння. Якщо в минулому році в жовтні діяла знижка на газ на час опалювального сезону, то в цьому році вона вже була відсутня”, – заявила голова НБУ.
“Як ми і очікували, повернення інфляції ближче до мети відбулося в основному через підвищення адміністративно-регульованих цін і тарифів майже на третину в річному вимірі. З початком опалювального сезону в статистиці відбилося підвищення тарифів на опалення. Крім того, вплив і ефект бази порівняння. Якщо в минулому році в жовтні діяла знижка на газ на час опалювального сезону, то в цьому році вона вже була відсутня”, – заявила голова НБУ.
Водночас фундаментальні фактори, як і раніше, мали обмежений вплив на інфляцію. Базова інфляція в жовтні майже не змінилася в порівнянні з вереснем і становила 6,5% в річному вимірі. Зокрема, сповільнилося зростання цін на непродовольчі товари, переважно імпортовані.
На думку голови Нацбанку, це компенсувало прискорення інфляції продуктів харчування з високим ступенем обробки, спричинене швидким зростанням цін на сирі продовольчі товари.
Стримував інфляцію і помірний споживчий попит. Зокрема, зростання роздрібного товарообігу в жовтні сповільнилося до 0,9% в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року. Слабкий споживчий попит в Україні був в основному пов’язаний зі збільшенням витрат на житлово-комунальні платежі.
У листопаді цього року, за оцінками Національного банку, інфляція дещо знизилася. “Це, як і в жовтні, збіглося з нашими очікуваннями”, – підтвердила голова Правління НБУ Валерія Гонтарева.
Під час виступу голова Національного банку зазначила, що підвищення волатильності обмінного курсу гривні в минулому місяці абсолютно не вплинуло на рівень інфляції.
“Посилення політичної напруженості призвело до нервозності. Тому під час піку політичної нестабільності Національний банк був змушений провести аукціон з продажу іноземної валюти для згладжування надмірних коливань курсу гривні”, – підкреслила вона.
Валюта спокійна
Високий урожай дав можливість українським аграріям активно експортувати зернові культури. Середньоденні надходження іноземної валюти від нерезидентів в листопаді склали 282 млн дол. проти 254 мільйони дол. в жовтні.
При цьому головним постачальником валюти залишалися аграрії.
“І ми очікуємо, що ця тенденція буде визначати стан валютного ринку до кінця поточного року. За останніми оцінками Міністерства аграрної політики, урожай зернових може скласти близько 64 мільйони тонн в цьому маркетинговому році”, – підкреслює голова Нацбанку.
До того ж вона заявила, що для українських експортерів покращилася цінова кон’юнктура на світових ринках. Через скорочення обсягів пропозиції коксівного вугілля Австралією і Китаєм ціни на нього досягли максимальних позначок з 2013 року. Що призвело до підвищення попиту на залізну руду високої якості і, відповідно, цін на сталь. Сьогодні залізна руда коштує на 85%, а сталь – на 56% дорожче, ніж на початку цього року.
Сюрпризів з боку послаблення обмежень на валютному ринку немає
“Репатріація дивідендів, як і в попередні місяці, не створювала істотного тиску на валютний ринок. Більш того, купівля валюти і її перерахування з метою репатріації дивідендів продовжували скорочуватися в листопаді. Протягом місяця на ці цілі було спрямовано лише 2,2% купленої компаніями валюти – трохи менше, ніж 2,7% у вересні-жовтні. Всього в червні-листопаді компанії придбали для репатріації дивідендів 491 млн дол. А перерахували на ці цілі 599 млн дол. Таким чином, за підсумками листопада, пропозиція валюти на міжбанківському ринку перевищувала попит”, – розповіла голова Правління НБУ.
Переважно НБУ купував іноземну валюту для поповнення міжнародних резервів, хоча і менш активно, ніж у вересні-жовтні.
З початку листопада Національний банк провів 7 аукціонів з купівлі іноземної валюти на загальну суму 159,2 мільйона доларів.
Чиста купівля валюти Національним банком з початку листопада склала 122,3 мільйона дол.
Це не змогло повністю компенсувати витрати на здійснення платежів за державним боргом і переоцінку резервних активів. В результаті за попередній місяць резерви скоротилися на 1,6% – до 15,3 млрд доларів.
Динаміка інфляції
Як і раніше НБУ переконаний, що мета щодо інфляції на рівні 12% буде досягнута до кінця 2016 року. Теж саме можна сказати і про досягнення цілей щодо інфляції в двох наступних роках (наступного року – 8% +/- 2 п.п., 2018 року – 6% +/- 2 п.п.).
У зв’язку з тим, що з моменту попереднього рішення щодо монетарної політики в кінці жовтня ризики для подальшої інфляційної динаміки зросли, НБУ має намір поступово пом’якшувати монетарну політику.
“Перш за все Національний банк взяв до уваги необхідність нівелювати ефекти від різкого підвищення мінімальної заробітної плати в наступному році. За нашими оцінками, це буде помірний вплив на майбутню споживчу інфляцію. В результаті ініціативи уряду більше зросте середня зарплата для працівників з низькими доходами. Як наслідок, відбудеться підвищення їхнього попиту на продовольчі товари. Оскільки це товари переважно внутрішнього виробництва, підвищення мінімальної зарплати не позначиться на платіжному балансі і обмінному курсі. З огляду на те, що підвищення доходів частини українців буде стимулювати споживання, це може додати до показника інфляції в наступному році близько 1 п.п.”, – повідомила голова НБУ під час виступу з питань монетарної політики.
Ризики є
Крім прийнятого рішення проводити більш стриману монетарну політику, голова НБУ вважає, що Нацбанк зможе відновити пом’якшення монетарної політики за умови, що будуть нівельовані наступні ризики:
- По-перше, невизначеність, яка зросла внаслідок посилення політичної напруженості в країні – знизиться;
- По-друге, ймовірність затримки надходження офіційного фінансування через повільне впровадження заходів, передбачених спільною програмою України з Міжнародним валютним фондом, буде мінімальною.
Підготувала Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
