369
Прогрес ОПЗ: зростають лише борги
— Казна та Політика
Термін прийому заявок на приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ) закінчився 6 грудня о 18.00. Про те, що повторний конкурс, запланований на 14 грудня, не відбудеться, одразу ж повідомив перший заступник директора заводу Микола Щуриков. Фонд держмайна України офіційно заявив про це тільки в середу, 7 грудня, близько обіду.
«На жаль, заявок на участь в конкурсі від потенційних інвесторів не надійшло, хоча інтерес до підприємства проявили близько 10 потенційних покупців. Четверо потенційних покупців, більшість з яких іноземці, надіслали листи про намір придбати пакет акцій АТ «ОПЗ», підписали договори про конфіденційність з Фондом держмайна, готували пакет необхідних документів, однак заяв для участі в конкурсі не подали», – йдеться в повідомленні ФДМ.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на вчорашньому засіданні Кабінету міністрів вже відреагував на те, що трапилося – закликом «розігнати Фонд держмайна».
«Останній конкурс з приватизації ОПЗ показав, що ця інституція просто не в змозі провести приватизацію в країні. Це не повноваження уряду щодо призначення та зміни керівництва … Але я б вас позвільняв вже сьогодні, всіх, хто управляє Фондом держмайна України. Так нерозумно і бездарно управляти держмайном треба ще повчитися», – заявив прем’єр на засіданні уряду.
Тим часом у заводу з’являються нові борги, про які раніше Фонд держмайна не згадував. Вчора, 7 грудня, Господарський суд Одеської області розпочав розгляд по суті позову міжнародного трейдера добрив Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd до Одеського припортового заводу. Компанія вимагає від ОПЗ передати їй карбамід на суму 4,676 млн євро і аміак – на 8,99 млн євро. Загальна сума претензій – більше 13,5 млн євро.
Позов був прийнятий судом до розгляду ще в липні поточного року. На сьогодні, крім господарського провадження, розпочато також і кримінальне розслідування. Справа – на фінішній прямій: з огляду на доказову базу, Dreymoor має хороші шанси виграти суд.
Хто ж продавав добрива
Історія така: у березні 2015 року якийсь представник фірми Expotrade Global Limited, однієї з «прокладок», які оселилися на заводі кілька років тому, зв’язався з московським представництвом сінгапурської Dreymoor, і переконав керівництво трейдера, що у його компанії є квота на половину обсягу карбаміду і аміаку, виробленого ОПЗ.
У сінгапурського трейдера така заява питань не викликала. Інформація в українських ЗМІ підтверджувала, що ОПЗ розділений між двома «гілками» української влади – командою президента Петра Порошенка і командою екс-прем’єра Арсенія Яценюка, в особі Ігоря Кононенка та Олександра Мартиненка відповідно.
Серед компаній, які отримали в рамках розподілу сфер впливу і ексклюзивні права на перепродаж продукції ОПЗ, неодноразово згадувалася і фірма Expotrade.
Договір від 2015 року був укладений на підставі складських розписок, виданих керівництвом ОПЗ. Московське керівництво трейдера Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd погодилося з пропозицією представника Expotrade провести передоплату за продукцію в розмірі 12 млн євро через UnicreditBank AG на рахунок фірми.
У матеріалах кримінальної справи зазначено, що після отримання передоплати представники Expotrade вимкнули телефони і зникли разом з грошима. А ось належну частину оплати безпосередньому виробникові – ОПЗ – ніхто не перерахував. І завод, незважаючи на видані складські розписки та підтвердження номінації судів Arel і Muharrem Dadayli на перевезення оплачених товарів, просто відмовився від навантаження.
Dreymoor неодноразово направляв письмові вимоги до ОПЗ в семиденний термін повідомити узгоджену дату передачі карбаміду і аміаку, але відповіді не було. Тому, крім звернення в правоохоронні органи за фактом шахрайства, міжнародний трейдер зажадав у суді відвантаження сплаченого карбаміду і аміаку.
Борги тільки збільшуються, результатів розслідування немає
З десяти потенційних покупців, заявлених Фондом, лише четверо публічно підтвердили, що цікавилися придбанням ОПЗ. Це ГК «Укрнафтобуріння», яку пов’язують з Ігорем Коломойським і Віталієм Хомутинніком. Кіпрська Glenshee Holdings Ltd, підконтрольна структурам Олександра Ярославського. Холдинг IBE Trade (США), серед власників якого – бізнесмен українського походження Алекс Ровт. І інвесткомпанія Amjad Investments (ОАЕ). Але і вони передумали.
«Сподіваюся, днями ми отримаємо пояснення від потенційних покупців щодо причин їх відмови від участі в конкурсі. Однак вже сьогодні можна сказати, що ключовими факторами відсутності заяв є негативна цінова кон’юнктура на світових ринках мінеральних добрив і відсутність позитивних прогнозів її зростання, висока ціна на природний газ, збиткова діяльність підприємства, продовження нарощування боргів, зокрема перед Ostchem Holding (Group DF)», – цитує прес-служба главу ФДМ Ігоря Білоуса.
Чому ж провалився повторний конкурс, хоча ціну було знижено майже в 2,5 рази? Буквально напередодні закінчення терміну подачі заявок представники компаній Коломойського і Ярославського публічно заявили, що не братимуть участі в конкурсі, і назвали умови продажу «кабальними» саме через борги ОПЗ. Про кон’юнктуру ринку не йшлося.
При початковій вартості заводу $200 млн потенційний покупець отримує ще $250 млн боргу перед компанією Ostchem Дмитра Фірташа, і повинен сам з ним розбиратися. Хоча цей борг викликає великі сумніви, і масу питань до держави: яким чином він з’явився, і чому держава нічого не зробила для його погашення.
Також на сьогодні існує борг 500 млн грн перед НАК «Нафтогаз України» за поставлений заводу газ. І до моменту остаточної угоди сума може вирости. А напередодні аукціону виплив ще один борг – $12 млн не зрозуміло за що. Не виключено, що можуть з’явитися й інші «фірми-прокладки» з подібними претензіями і судовими позовами. Але цю ситуацію керівництво заводу не коментує.
Відзначимо, схема за участю фірм-«прокладок» для української промисловості давно стала класичною: підприємство продає «ексклюзивним партнерам» товар дешево, а вони вже перепродують його реальним споживачам за ринковими цінами. У результаті прибуток осідає в конкретних приватних кишенях.
Дії учасників даної схеми на ОПЗ стали приводом для розслідувань Національного антикорупційного бюро. Однак результатів досі немає.
Інна Коваль
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
