Майже Italexit: євроскептицизм Італії став драмою ЄС і України


Майже Italexit: євроскептицизм Італії став драмою ЄС і України

Минулі вихідні ознаменувалися відразу двома важливими голосуваннями в країнах Європейського Союзу. На президентських виборах в Австрії програв ультраправий кандидат, який виступає за зняття антиросійських санкцій, Норберт Хофер. А в Італії провалився конституційний референдум, в результаті прем’єр-міністр країни Маттео Ренці заявив про намір подати у відставку.

Простіше кажучи, в Італії перемогу здобув євроскептичний популізм, в Австрії – навпаки. Втім, диявол, як завжди, криється в деталях, і ситуації в обох країнах не такі вже й однозначні, як здається на перший погляд.

Ланка в ланцюжку популізму

Ситуація в Італії стала черговою ланкою в ланцюжку популістських тріумфів, слідом за Brexit і перемогою Дональда Трампа на виборах в США. Без урахування Великобританії Італія – третя за величиною економіка єврозони. І тепер вона, швидше за все, зіткнеться як мінімум з політичною нестабільністю. У зв’язку з провалом референдуму і відставкою прем’єра посиляться позиції політсили “5 зірок”, яка є головним конкурентом правлячої Демократичної партії і особисто Ренці.

“5 зірок” – друга за чисельністю партія в парламенті, яка ратує то за вихід країни з ЄС, то за вихід з валютного союзу. Це породжує серйозні побоювання щодо долі євро як загальноєвропейської валюти. Не варто забувати і про інші популістські сили (партіях “Ліга Півночі” і “Вперед, Італіє”). Поки незрозуміло, що чекає на Італію: дострокові вибори, створення нового уряду або інші сценарії. Втім, всі варіанти припускають зміцнення позицій правих партій.

Тож не дивно, що ринки негативно відреагували на підсумки референдуму. Євро стрімко дешевшає, основні фондові майданчики Азіатсько-Тихоокеанського регіону показують негативну динаміку.

Варто відзначити, що Ренці багато в чому сам загнав себе в пастку референдуму, як свого часу і екс-прем’єр Великобританії Девід Кемерон. Ренці невиправдано багато поставив на кін, пообіцявши піти у відставку в разі провалу референдуму, хоча прогнози не були обнадійливими. Сам прем’єр назвав це “грою на грані”.

Тим часом конституційна реформа, проти якої виступили італійці на референдумі, є досить спірною. “Мова йде про централізацію влади, про рух в бік президентсько-парламентської республіки”, – зазначив у розмові з “Обозревателем” експерт-міжнародник Українського інституту аналізу та менеджменту політики Володимир Воля.

Однак, як і британці з нідерландцями, громадяни Італії голосували не стільки проти реформи, скільки проти Ренці і ЄС. Незадовго до референдуму соцопитування показували, що близько 60% італійців не розуміють суті конституційної реформи, натомість 61% респондентів заявили, що незадоволені роботою уряду Ренці. Якраз близько 60% населення і проголосували “проти” на референдумі.

Друга площина: сили, які агітували за реформу, позиціонують себе як проєвропейські; їхні опоненти – навпаки. Згідно ж з останніми соцопитуваннями, близько половини італійців негативно ставляться до ЄС.

Удар по санкціях

Для України події в Італії найбільш цікаві з точки зору санкційної позиції Риму. Як би там не було, відставка Ренці і подальші політичні пертурбації в країні – черговий удар по єдності ЄС. А нестабільність Євросоюзу грає проти антиросійських санкцій.

До того ж праві популісти Європи традиційно лояльно налаштовані по відношенню до Росії. Посилення “5 зірок” і подібних популістських партій Італії навряд чи вигідно Україні.

Зокрема, “5 зірок” спочатку виступала за “дружні” відносини з Москвою: восени минулого року активісти партії навіть влаштовували антісанкційні мітинги. А цього літа політсила зареєструвала в парламенті проект резолюції, в якій містився заклик до уряду негайно скасувати санкції. Щоправда, замість цього центристські політсили (в тому числі правляча Демократична партія) прийняли резолюцію на підтримку України.

І все ж Ренці не можна назвати “адвокатом” України і санкцій в ЄС. Він неодноразово висловлював свої сумніви з приводу режиму санкцій, хоча і продовжував його підтримувати з огляду на тиск інших країн-членів, особливо Німеччини. Зате італійського прем’єра вважають одним з тих, хто в жовтні заблокував введення нових санкцій проти Росії через Сирію.

Але не варто поспішати з обвинуваченнями на адресу Ренці, оскільки йому доводилося зважати на настрої електорату. А ставлення до санкцій в Італії геть неоднозначне. Кілька провінцій країни визнали анексований Крим російським і проголосували за скасування санкцій. Ці рішення не мають практично ніякої юридичної сили, але настрої в суспільстві відображають добре. Згідно із літнім соцопитуванням, 51% італійців негативно ставиться до режиму санкції.

Оптимізм з двома “але”

На тлі італійської драми ситуація в Австрії вселяє оптимізм. Кандидат від Партії Свободи Норберт Хофер, який навесні заявив, що Крим завжди був російським, зазнав поразки. Президентом обраний колишній лідер “Зелених” Александер Ван дер Беллен – обережний, поміркований і проєвропейський політик. Для України і ЄС це, безумовно, добре. І все ж є 2 “але”.

По-перше, Хофер програв з результатом близько 46%. Це означає, що майже половина австрійців зі співчуттям ставляться до його євроскептичної і антисанкційної ідеології. Уряду і новообраному президенту доведеться враховувати це у своїй політиці. Електорат Хофера величезний і ігнорувати його не вийде.

По-друге, Австрія – парламентська республіка. У президента повноважень не так вже й багато. Тому не варто переоцінювати підсумки виборів. Обрання Хофера не змінило б розклад сил в ЄС, як не змінить його і перемога Ван дер Беллена. Хоча тріумф правого популіста, звичайно, був вкрай небажаним результатом.

Аліна Купцова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Майже Italexit: євроскептицизм Італії став драмою ЄС і України» на Finance.UA - 3.1
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.UA