Як змінюється Україна: реформи і недопрацювання


Як змінюється Україна: реформи і недопрацювання

Правоохоронна сфера

“Зроблено”

Патрульну поліцію впровадили в 32 містах країни, а всього у новій структурі працює 12 тис. копів. Крім того, атестацію пройшли більше 68 тис. осіб, з яких відсіяли 5,2 тис. З листопада 2015 року працює загін поліцейського спецназу КОРД. Також з 4 липня 2016 року у тестовому режимі запущена система автоматичної фіксації порушень ПДР за допомогою камер на дорозі.

“Не вдалося”

На думку експертів, реформа правоохоронної системи так і не вирішила проблему зростання злочинності. Так, нещодавно вже екс-глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе заявила, що в країні спостерігається зростання злочинності на 25%. Ще влітку вона пов’язувала це з поганою економічною ситуацією в країні. А ось глава МВС Арсен Аваков вважає, що на погану статистику впливають бойові дії на сході країни і “закон Савченко”.

“Що далі”

У МВС планують і надалі тренувати спецназ, щоб забезпечити решту регіонів (поки КОРД працює тільки в Київській, Харківській, Сумській, Одеській, Луганській, Вінницькій і Житомирській областях). А всього в правоохоронні органи ще необхідно набрати більше 18 тис. копів і майже 1,5 тис. працівників апарату.

Реформа судової системи

“Зроблено”

Одним з головних досягнень у питанні реформування судового корпусу в Раді реформ вважають ухвалення конституційних змін у частині правосуддя. За новими правилами судді відповідатимуть перед законом за кримінальні та корупційні злочини. При цьому вирішувати їхню долю Рада більше не буде. Згоду на арешт судді даватиме Вища рада правосуддя.

“Не вдалося”

До недоліків у Раді віднесли той факт, що Вища кваліфікаційна комісія суддів так і не почала оцінку профпридатності суддів Верховного суду, а також вищих спеціалізованих судів. Не вдалося її провести через повільну роботу Ради суддів України, яка не встигла узгодити порядок та механізм оцінки. Відзначимо, що ВККС за цей рік провела оцінку всього 300 суддів з 8 тисяч.

“Що далі”

У майбутньому реформатори хочуть якнайшвидшого прийняття парламентом закону “Про Вищу раду юстиції”, який прописує механізм роботи цього органу. Крім того, необхідно почати конкурс для призначення суддів Верховного суду України. Також у найближчому майбутньому необхідним буде прийняття закону про адвокатську діяльність, який передбачає безкоштовне стажування для адвокатів і дозволяє самостійно збирати докази.

Фінансові реформи

“Зроблено”

Основним підсумком змін у фінансовому секторі країни реформатори вважають зростання макроекономічних показників у країні. Зазначається, що в серпні спостерігалося зниження споживчих цін третій місяць. Дефляція склала 0,3%. Крім того, з 16 вересня НБУ знизив свою облікову ставку на 7%. Нагадаємо, що ще в січні вона становила 22%.

“Не вдалося”

“Вузьким місцем реформи залишається проходження законопроектами парламенту. Незважаючи на поліпшення (ВР прийняла 8 профільних законопроектів), темп законодавчого забезпечення реформ залишається незадовільним”, — йдеться у звіті. Так, Рада довго зволікала з прийняттям закону про фінреструктуризацію, який би допоміг проблемним банкам очистити свої баланси і відновити платоспроможність. Він так і не набрав чинності.

“Що далі”

Наступний крок — створення механізмів держрегулювання. До кінця року планується вдосконалити нагляд за банками: НБУ стежитиме за фінзвітами банків, що потрапили в зону ризику, щоб уникнути надалі проблем для всієї банківської системи в цілому. Передбачається, що новий закон дозволить уникнути і політичного впливу на банки.

Зміни в медицині

“Зроблено”

Головною заслугою медреформи вважається затвердження концепції страхової медицини. Нагадаємо, вона почне діяти вже з 1 січня 2017-го. За нею у кожного українця є гарантований пакет послуг, оплачуваний державою. Крім того, МОЗ відмовилося від практики, коли кількість лікарів визначалася кількістю койко-місць у лікарнях.

“Не вдалося”

Недоробки змін у медицині реформатори також списують на погану роботу парламенту. Зокрема, вони нарікають на так і не прийнятий закон про автономізацію медустанов. Ця норма дозволила б лікарням і поліклінікам самим визначати, куди спрямовувати виділені їм гроші, отримані з бюджету. Сьогодні ж лікарні не можуть перенаправити гроші на купівлю ліків, навіть заощадивши на комунальних послугах.

“Що далі”

У найближчому майбутньому МОЗ планує затвердити методику, за якою будуть аналізуватися витрати кожної окремої лікарні та поліклініки. Це дозволить зрозуміти, скільки насправді витрачає та чи інша лікарня на конкретні послуги або ліки. Крім того, Кабміну необхідно буде ухвалити нову модель фінансування.

Реформа освіти

“Зроблено”

Одним з головних досягнень вважається введення поняття “освітній округ”, яке веде до появи опорних шкіл. Вони стануть актуальними для тих міст, де в школах вчаться всього по кілька учнів (таких шкіл по країні 612). Вже починаючи з 5 класу дітей водитимуть в опорну школу, а місцева школа стане її філією для молодших класів.

“Не вдалося”

У питанні освіти Рада реформ також нарікає на повільну роботу парламенту. Так, досі не прийнято у другому читанні закон “Про освіту”, за яким вводиться 12-річна освіта в школах. За цим законом держава гарантує всім освітнім установам академічну та фінансову автономію і збільшує субвенції на освіту в 2017 році з 600 до 800 млн грн.

“Що далі”

При цьому найближчим часом МОН обіцяє, що парламент прийме закон “Про професійну освіту”. За цим законом створюються два рівні профосвіти: профтехнічне та вище професійне. Крім того, ці навчальні заклади переходять на баланс обласних центрів.

Фермерство і аграрії

“Зроблено”

В аграрному секторі одним з останніх успіхів реформатори вважають ратифікацію фінугоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, за якою фермери отримають 400 млн євро кредитів. Також Кабмін скасував ліцензії на торгівлю власним вином для малих і середніх виробників, а ВР проголосувала за мораторій на продаж землі.

“Не вдалося”

Проте нардепам так і не вдалося виключити 374 аграрні держпідприємства зі списку тих, які не можна приватизувати (в цьому списку значаться виноробні підприємства, ряд комбінатів хлібопродуктів, а також кілька спиртових заводів). Також парламент так і не зміг розширити повноваження органів місцевого управління в земельних питаннях. Ця норма дозволила б їм самостійно вирішувати, які землі можна здавати в оренду.

“Що далі”

Крім розширення переліку держкомпаній, який можна передати у приватні руки, реформатори хочуть, щоб ВР прийняла закон про облік сільськогосподарських земель. За словами міністра аграрної політики Тараса Кутового, ця норма дозволить продавати право на оренду землі. Він також додав, що при продажу права на оренду одним орендарем іншому, власник отримуватиме 10%.

Ілля Требор

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Як змінюється Україна: реформи і недопрацювання» на Finance.UA - 2.2
В Контексті Finance.UA