У пошуку 350 мільярдів: ФГВФО просить правоохоронців активізуватися — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

У пошуку 350 мільярдів: ФГВФО просить правоохоронців активізуватися

Кримінал
618
Вчора Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся в Генеральну прокуратуру і Національне антикорупційне бюро України з пропозицією перевірити законність оцінки та реалізації активів неплатоспроможних банків. Подібне звернення стало реакцією на політичні звинувачення на адресу ФГВ з боку лідера ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Напередодні вона подала в НАБУ заяву про кримінальне порушення при оцінці й реалізації Фондом активів банків-банкрутів. Разом з тим, Фонд вчергове звернувся до правоохоронних органів з проханням прискорити процес розслідування злочинів, що стосуються виведення активів із банків, які були визнані неплатоспроможними.
З огляду на ситуацію, що склалася, саме від їх старанності зараз залежать можливості ФГВ компенсувати кошти тим, чиї вклади не були гарантованими і перевищували 200 000 гривень. Водночас, судячи з розкритої Фондом інформації про стан розгляду подібних справ, держава з пошуком винних не поспішає.
Позавчора лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко в черговий раз сколихнула ситуацію навколо вкладників збанкрутілих банків. У «співавторстві» з тими, хто, за її словами, є обдуреними вкладниками, вона і подала заяву в НАБУ.
Політик, зокрема, заявила, що активи ліквідованих банків становлять 448 млрд гривень, а Фонд гарантування вкладів на чолі з Костянтином Ворушиліним оцінив їх у 99 млрд гривень. «350 мільярдів гривень вони збираються покласти собі на офшорні рахунки», ─ впевнена Тимошенко.
Але ця заява навряд чи допоможе вкладникам. Проблема не в оцінці, а в тому, що коли банки потрапляли під управління Фонду гарантування, вони вже на той момент були практично «порожніми». За дуже усередненими оцінками, від балансу в них залишалося 25% реальних активів.
Причини цього досить прозаїчні: 80% балансової вартості активів неплатоспроможних банків (365 млрд гривень) ─ це кредити. Половина з них припадає на 600 груп великих позичальників, більшість із яких є пов’язаними з банками-банкрутами особами. Часто забезпеченням за такими позиками виступає неліквідне майно і «сміттєві» цінні папери.
Майже весь кредитний портфель (90%) неплатоспроможних банків є проблемним і не обслуговується. Крім того, обсяг активів на тимчасово окупованій території (АР Крим) і в зоні проведення АТО становить 50 млрд гривень.
Існує і ряд інших факторів, що впливають на якість кредитного портфеля. Зокрема, девальвація гривні по відношенню до іноземних валют, що призвело до переоцінки валютних активів ─ при тому, що вартість застави практично не змінилася.
За найскромнішими підрахунками, курсова різниця складає десятки мільярдів гривень (близько 40 млрд гривень через девальвацію 2014-16 рр., не рахуючи девальвацію, яка мала місце до 2008 року і позначилася на портфелях активів найбільших банків ─ «Дельти», «Фінанси та Кредит», «Надра»).
Однією з глобальних причин також є фіктивне банкрутство підприємств, про що недавно писав Forbes.
«Насправді проблема Фонду не стільки в непрозорості реалізації активів проблемних банків (ці питання легко можна з’ясувати, провівши перевірки ДП і НАБУ). Першопричини цих проблем ─ у поганій роботі банківського нагляду НБУ. Фонд отримує на відпрацювання по суті порожні оболонки, з уже виведеними активами», ─ вважає експерт Економічної дискусійного клубу Олег Пендзін.
До фактору слабкого нагляду варто додати і слабку роботу правоохоронних органів. Фонд гарантування вкладів не раз повідомляв, що за результатами проведених перевірок та аудиту в правоохоронні органи протягом 2014-2016 років подано 3346 заяв про скоєння кримінальних злочинів у банківській сфері на суму збитків понад 281 млрд гривень.
Як видно з таблиці, яку Фонд представив журналістам, і яка в тому числі була вислана першим особам держави, ефективність правоохоронців вкрай низька.
У пошуку 350 мільярдів: ФГВФО просить правоохоронців активізуватися
За весь час «банкопаду» банкіри отримали тільки два обвинувальних вироки. При цьому було розкрито злочинів на суму всього в 510 000 гривень.
У той же час, деякі банкіри вважають, що в цьому частково є і провина самого Фонду. Претензії, висунуті до топ-менеджерів і власників банків, далеко не завжди адекватні. «Наскільки я можу судити з реєстру кримінальних справ, який виплив недавно, там, грубо кажучи, є три категорії заяв. Перша ─ реальні факти крадіжки коштів (активів) менеджментом. Яскравий приклад ─ Імекс банк. З цим питань немає, це треба дійсно розслідувати. Друга ─ заяви проти боржників банків за фактами відсутності заставного майна або підробки документів з метою отримання кредиту. Тут уже не все так однозначно. Є реальні факти, за якими можна і потрібно проводити розслідування, а є й зовсім абсурдні випадки. Не знайшли машину за місцем проживання боржника ─ кримінальна справа. А може, він у відпустку поїхав чи гараж за три квартали винайняв?», ─ розповідає один із банкірів на правах анонімності.
І третя категорія, за словами співрозмовника Forbes, ─ безпідставні заяви проти менеджменту і власників банків, засновані лише на одному факті різниці загальних вимог кредиторів і оціночній вартості майна оцінювачами, акредитованими Фондом. «Я можу тут тільки поспівчувати прокурорам, тому що немає ніяких об’єктивних фактів, які б свідчили про розкрадання», ─ додає він.
Але варто зазначити, що навіть якщо частина звинувачень проти банкірів не зовсім обгрунтована, то в будь-якому випадку за період «очищення» банківського ринку мав місце ряд цілком очевидних випадків шахрайства і махінацій, які досі залишалися без належної уваги Феміди.
З огляду на те, що ситуація набуває політичного забарвлення, активність правоохоронців, ймовірно, може зрости. За словами глави ФГВ Костянтина Ворушиліна, у нього з головою МВС Арсеном Аваковим минулого тижня «сформувалося взаєморозуміння щодо питання про виділення фахівців, які змогли б сконцентруватися на роботі з повернення банківських активів».
Отже, є ймовірність того, що незабаром ми станемо свідками кількох показових розглядів. Але зважаючи на те, як просувався цей процес раніше, і те, що без сприяння нинішньої влади виводити активи з банків було би вкрай складно, навряд чи можна очікувати транспарентного процесу пошуку винних.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас