657
Cashless чи cash: що вибирає споживач?
— Фінтех і Картки
Найчастіше платіжною карткою люди оплачують благодійні акції, волонтерство, авіаквитки, залізничні квитки, побутову техніку і електроніку. Готівкові кошти часто витрачаються на подарунки, сувеніри, медичні препарати і послуги, продукти харчування, ресторани та кафе.
За даними міжнародної платіжної системи Visa у 97% жителів країни на руках є пластикова картка, багато – 77,3% респондентів – використовують свій платіжний інструмент в якості оплати, наприклад, в Інтернеті.
У 2015 році даний показник становив 78,5%. 12% споживачів використовують картку також для оплат, але вже не в Інтернеті. Показник зняття готівки в 2016 році склав 7%, в порівнянні з 2015 роком – 3,7%, А у 3,7% населення зовсім немає на руках пластикової картки, цей показник зріс, оскільки в 2015 році становив 2,7%.
Незважаючи на те, що на руках у кожного є пластикова картка, а можливо і не одна, споживачі не використовують її за призначенням і цьому можуть послужити такі причини: продавець приймає тільки готівкові кошти, вважають 68,3% відсотка опитаних; 29,7% людей кажуть, що оплачувати готівкою набагато швидше, ніж карткою, 25,9% впевнені в тому, що коли платиш готівкою, простіше контролювати свої витрати; а ось 13% переконані: коли платиш карткою знімається комісія.
Finance.UA поставив прості запитання і отримав досить цікаві відповіді спікерів, які виступають на першому Cashless Ukraine Summit, який, безпосередньо, був організований для того, щоб глобально поговорити про тенденції на безготівковому ринку України. Головним посилом спілкування стала теза: чи готова країна поступово відмовлятися від готівкових грошей?
Розмова з: Директором Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександром Карповим
Finance.UA: Чому споживачі бояться здійснювати платежі за допомогою пластикових карток? Що ними ще керує крім страху залишитися ні з чим через шахрайські операції?
О. К.: Страх першої транзакції – боязнь виглядати безглуздо, якщо щось не спрацює. Як і раніше, брак комунікації з клієнтом, щодо того, що безготівковий картковий платіж у торговельній мережі – безкоштовний для користувача.
Finance.UA: Іноді бажання розплатитися карткою не відповідає реаліям життя: як побороти ситуації, коли продавець не має можливості прийняти безготівковий розрахунок, відповідно, у покупця немає готівкових коштів!?
О. К.: Тільки “голосувати ногами”, бо держава поки що не збирається виконувати свою функцію, передбачену законодавством (контроль “відмови від готівки“). Передбачені законодавством механізми захисту прав споживача не працюють, позаяк суди і «держспоживінспекція» не приймають аргументи споживача і посилаються на Постанову 878 КМУ (cashless тільки для касово-апаратників, а не для всіх суб’єктів господарювання – що не відповідає законодавству, але КМУ уперся).
Finance.UA: Як необхідно стимулювати споживачів оплачувати товари або послуги безготівковим способом?
О. К.: В умовах відсутності виразної підтримки уряду “картковим платежам” банки і так роблять все можливе: кешбек, акції з мережевими торговцями, акції з платіжними системами і певними категоріями торгівців (торговці можуть бути залучені, “свято життя” організовує платіжна система). Постійне підтримання належного рівня фінансової грамотності та акцентування уваги громадян на соціальному аспекті їх участі в безготівкових платежах (оплата готівкою = сплачені бізнесом податки = можливості держави фінансувати соціальну інфраструктуру і розвивати державні сервіси)
Finance.UA: І останнє питання – це те, на що я звернула увагу під час саміту, – чому послуга еквайрингу не затребувана серед бізнес-спільноти?
О. К.: На руках у громадян достатньо готівки (сірі та чорні доходи), тому МСБ не здатний взагалі не приймати безготівку. У разі, якщо МСБ функціонує в умовах низької конкуренції (більше 15 млн людей живе в 27 тисячах малих населених пунктів) і відсутності великоформатної торгівлі, навіть наявність у людей карток не означає, що МСБ буде прагнути приймати їх до оплати. Будь-які фінансові потоки, які здатні генерувати карткові клієнти (у тому числі кредитні картки) не є настільки очевидною перевагою для МСБ.
Розмова з: Директором з управління ризиками в Україні, країн СНД, Південно-Східної Європи компанії Visa Ларисою Макаровою
Finance.UA: Як зараз ідуть справи з принципом нульової відповідальності клієнта за дії шахраїв? Як банки сприйняли ідею від компанії Visa: чи зрозуміли банки вас, що їм необхідно робити?
Л. М.: Після першого анонсування нульової відповідальності на ринку України був бум серед банків. Деякі банки не сприйняли це позитивно тому, що вони не були готові.
В основному, всі великі і середні гравці на ринку підтримали цю ініціативу і були готові.
Міра нульової відповідальності, в основному, спрямована для вилучення з договорів фраз: держатель несе відповідальність за операції по картці. По платіжній картці все має бути чесно і прозоро. Ринок України готовий до переходу на нульову відповідальність. Багато банків вже застосовують цей принцип, багато вже виплатили гроші по шахрайських операціях.
Для власників карток, я хочу підкреслити, що нульова відповідальність не є повною безвідповідальністю. Держатель несе відповідальність за збереження даних платіжної картки: номер картки, СVV-код, PIN-код, одноразовий пароль, отриманий на мобільний телефон – все це секретні дані, вони нікому не розголошуються.
Finance.UA: Чи можна сказати, що соціальна інженерія прогресує?
Л. М.: На сьогоднішній день не прогресує. Банки через чеки, банкомати, смс-повідомлення повідомляють своїм клієнтам: не розголошуйте інформацію щодо платіжних карток. Компанія Visa по Києву розвісила білборди, на яких показано, як потрібно користуватися платіжною карткою.
Finance.UA: За останній рік платіжні системи, фінансові установи, Національний банк роблять все можливе, щоб просувати cashless в країні. Можна сказати, що Україна здійснила прорив у напрямку cashless?
Л. М.: Я думаю, що про великий прорив ми зможемо детально поговорити через рік. На сьогоднішній день потрібно враховувати економічну ситуацію країни. Зараз говорити про прорив складно, крім проривів у cashless у банків стояло питання щодо ліквідності.
Через рік вже можна говорити впевнено, адже тільки в цьому році набрала чинності нульова відповідальність – інструмент, який зробить революцію в безготівковому середовищі, він дозволяє держателю зняти страх.
Розмова з: Регіональним менеджером Visa в Україні, Грузії та Вірменії Дмитром Крепаком
Finance.UA: Кажуть, що населення України неможливо відучити від користування готівковими коштами, але в той же час привчити до безготівкових розрахунків цілком можливо. На вашу думку, готівковий розрахунок чи безготівковий: що буде переважати? Можливо, в країні з’являтиметься більше платіжних систем, які будуть примушувати споживачів платити безготівкою, а готівку залишати на чайові?
Д. К.: За нашими даними, безготівкові платежі складають всього 20%, а платежі по готівці, відповідно – 80%. Було б чудово, якби розрахунки становили 50х50.
Finance.UA: Чого бояться українці?
Д. К.: Українці бояться шахрайства. Є неправильна думка: знімати гроші в банкоматі – безпечно, платити в інтернеті — небезпечно. Платити у торговельній мережі – небезпечно. Це перший момент, другий момент – питання звички, хто до чого звик.
Finance.UA: У чому користь від випуску і використання електронних грошей?
Д. К.: У чому привабливість вільного ринку – в тому, що в ньому з’являється багато рішень, і залишаються ті, які користуються попитом. Ніхто нікому не нав’язує послуги, продукти тощо. Щось приживається, а щось ні, тому давайте подивимося, чи будуть електронні гроші корисні. Я аплодую всім інноваціям та впровадженням – це і є принади вільного ринку.
Finance.UA: Всі інновації та ідеї, які пов’язані з cashless і з’явилися в Україні, запозичені. А є те, що склалося в Україні, є нашою родзинкою і те, що ми вдало розвиваємо, можливо, є якісь результати?
Д. К.: Хороше питання. Я зараз вам не можу назвати платіжну інновацію, яка народилася в Україні. Разом з тим, деякі місцеві банки настільки швидкі, що вони іноді впроваджують рішення паралельно з тим, як Visa розгортає їх по всьому світу.
Finance.UA: До якого ринку у сфері платіжних інновацій нам можна прагнути? Або ж навпаки робити упор на вітчизняне виробництво?
Д. К.: Наприклад, західноєвропейський ринок дуже зрілий, велика роль держави у регулюванні цього ринку. Європа прийшла до цього через довгі десятиліття: від вільного ринку до ринку більш регульованого.
На ринках, у яких співвідношення 20 до 80 (включаючи Україну), таке регулювання неприйнятне. Якщо жорстко почати регулювати, то показники або впадуть, або залишаться на колишньому рівні. У банків не буде стимулу розвивати безготівкову економіку.
Необхідний вільний ринок, який за рахунок споживачів вирішує: що йому треба, що не треба. Це можна назвати американською моделлю, можна назвати турецькою і так далі.
Я вважаю, що країнам, які нещодавно звільнилися від соціалістичної економіки, дуже важливо зберігати вільно-ринкові відносини.
Я вважаю, що країнам, які нещодавно звільнилися від соціалістичної економіки, дуже важливо зберігати вільно-ринкові відносини.
Розмова з: Заступником директора департаменту стратегії реформування НБУ Русланом Кравцем.
Finance.UA: Як споживач реагує на інновації в сфері безготівкових розрахунків?
Р. К.: Все дуже сильно залежить від споживача. Приміром, якщо це молоді люди, вони живуть в інноваціях, люблять тестувати, і їх не збентежить, якщо щось може піти не так.
Водночас, для більш дорослих споживачів важливим є надійність і передбачуваність роботи. Вони менш схильні до інновацій. Наприклад, електрика теж колись була інновацією, і тоді з нею в першу чергу починали працювати молоді люди. Однак зараз використання електрики не становить жодних проблем для будь-якого віку.
До того ж, іноді в Україні ми називаємо щось інновацією, яка в світі такою вже давно не є. По суті, інновація – це щось, що може спрацювати, але може і не спрацювати або «прижитися». В Україні ми зазвичай використовуємо щось, що вже апробовано на інших, більш розвинених ринках.
Finance.UA: Що споживачам подобається, а що не подобається?
Р. К.: Ця відповідь дуже різна в залежності від групи споживачів, про яку говоримо. Загальним невдоволенням буде, якщо щось працює не так, як споживачі припускали. Це стосується як інновацій, так і буденних речей: не працює термінал, «каса закрита на переоблік», сайт не завантажується або немає зв’язку, вимоги додаткових документів і т. д.
Споживачі хочуть, щоб все працювало просто і зрозуміло, як обіцяли. Подобається також, коли споживач отримує більше, а платить менше.
Finance.UA: Від яких звичок споживачам варто позбуватися?
Р. К.: Якщо говорити про звички в розрахунках, то рекомендую намагатися переходити на безготівковий розрахунок. Якщо вам необхідно заплатити за щось, то в першу чергу подумайте про безготівкові методи оплати, і лише якщо вони недоступні, то розрахуватися готівкою.
Навіть питанням «Чи можна розрахуватися безготівково?» ми всі допоможемо зробити економіку більш безготівковою, прозорою і в кінцевому рахунку більш вигідною і зручною для всіх.
Розмова з: Виконавчим директором НАБУ Оленою Коробковою
Finance.UA: Чому рівень фінансової грамотності населення досить низький?
Е. К.: Тому, що про фінансову грамотність стали говорити і замислюватися не так вже давно – менше 10 років тому. Разом з кризою 2008 року, коли платити по іноді бездумно набраних кредитів стало важко і дорого, населення дізналося, як розрахувати ефективну процентну ставку, які можуть бути комісії і на що звертати увагу при підписанні кредитного договору.
На жаль, відтоді у фінансовій грамотності населення ми просунулися не набагато. І нещодавній прецедент з банком Михайлівський став доказом. Людей цілеспрямовано обманювали, користуючись їхньою легковажністю. Оскільки фактично вкладники підписували депозитний договір з банком, а з фінансовою компанією, яка має ліцензію на банківські послуги і не є членом Фонду гарантування вкладів. Люди підписували договір і навіть не читали його. І тепер вимагають, щоб держава повернула їм гроші. Але не держава їм винна, а фірма, яка їх обдурила під патронатом банку Михайлівський. І їм варто було б пікетувати не НБУ, а прокуратуру.
Finance.UA: Якими способами можливо стимулювати фінансову грамотність з боку населення?
О. К.: У багатьох країнах, у тому числі Європи, фінансова грамотність як предмет входить в освітню програму на національному рівні.
В Україні дуже рідко вона йде факультативом. НАБУ разом з банками та Фондом ощадних кас Німеччини Sparkasse з 2013 року щорічно в жовтні проводить в Україні місяць заощаджень.
Протягом цього місяця банки проводять кілька днів відкритих дверей для школярів, щоб показати їм, як працює банк, що таке банкомат, як ним користуватися безпечно. Також співробітники банків проводять виїзні уроки з фінансової грамотності для дітей і школярів і багато іншого.
Finance.UA: Банки, експертне співтовариство, регулятор – хто повинен займатися цим процесом?
О. К.: Щоб досягти результату в цьому напрямку, необхідно діяти комплексно. Універсального рецепту, на жаль, немає.
Так, ми бачимо, що пенсіонери вже не з таким страхом в очах дивляться на банкомат і пластикову картку, але все одно вони з легкістю розповідають свій пін-код кожному зустрічному, навіть не замислюючись, що таким чином фактично віддають незнайомцю свій гаманець з грошима.
Потрібна згуртована робота державних органів влади, наприклад міністерства освіти, регулятора, банків і громадських організацій. Звичайно, робиться багато чого, але ми все одно тільки на початку цього шляху.
Бесіду вела Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
