Нічого нового: гривня знову девальвує — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Нічого нового: гривня знову девальвує

Валюта
1556
Після відносного затишшя гривня знову стала здавати позиції. У вівторок купити готівкові долари можна було за 27,3-28 грн. В НБУ кажуть, що в усьому винувата “політична нестабільність”, а експерти вважають, що є інші причини. Отже, що буде з гривнею?
Тільки населення звикло до позначки 25 грн за долар, гривня знову почала девальвувати.
15 листопада обмінники приймали долар по 27 гривень. Купити готівкові долари можна було в діапазоні 27,3-28 грн. На міжбанківському ринку гривня також суттєво ослабла, ринок закрився на рівні 26 грн за долар.
З початку тижня НБУ намагався заспокоїти ринок вербальними інтервенціями і доповідями про стабільність, однак це не допомогло і нацвалюта продовжила падіння.
Пізніше у НБУ з’явилось нове пояснення — політична нестабільність.
Опитані експерти вважають, що існують і фундаментальні фактори для послаблення, тому свої позиції гривні буде важко відіграти.
До того ж, Україна наближається до нового бюджетного періоду, де середньорічний курс гривні має становити 27,2 грн за долар, отож нічого несподіваного власне не відбувається.
Що ж буде з курсом у найближчій перспективі.
Своя атмосфера
“Ситуація на міжбанківському валютному ринку залишається стабільною завдяки значним надходженням експортної виручки від експорту зерна та олії з середини вересня”, — так прокоментував цю ситуацію директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко у вівторок.
Потім до “мантри” про сприятливі фундаментальні фактори в Нацбанку також додали меседж про політичну нестабільність.
“На міжбанківський валютний ринок цього тижня продовжує тиснути політична нестабільність, попри наявність сприятливих фундаментальних зовнішніх факторів”, — повідомив заступник голови НБУ Олег Чурій.
Але далеко не всі експерти так оптимістично сприймають ситуацію як посадовці НБУ. У послабленні гривні вони вбачають фундаментальні фактори.
“Що стосується причин девальвації, то найбільш важливою з них є початок опалювального сезону. Через систему субсидій і підвищених тарифів великі енергетичні холдинги будуть отримувати значні фінансові потоки, частина з яких буде спрямована на валютний ринок з подальшим виведенням з країни. Подібний відтік валюти не зможе перекрити навіть компенсація від експорту зерна і соняшникової олії”, — каже радник президента “Асоціації українських банків” Олексій Кущ.
Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин також вважає початок опалювального сезону важливим фактором. Також він зазначає, що перемога Дональда Трампа на виборах в США однозначно призведе до зменшення фінансових вливань США в Україну.
“З дуже великою часткою ймовірності наступного траншу МВФ чекати ще дуже довго. Нагадаю, що і вересневий транш всі одноголосно називали політично мотивованим. А враховуючи, що по суті єдиним джерелом золотовалютних резервів НБУ є транші МВФ, а негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України з початку року вже перевалило за півтора мільярда доларів, то природна реакція ринку — це переоцінка гривні”, — каже Пендзин.
Випереджаючи графік
Загалом “переоцінка факторів” була зроблена вже давно, і навіть не суб’єктами ринку, а самою владою разом з МВФ. Ще декілька місяців тому ЕП писала, що у жовтні-листопаді офіційний курс гривні може сягнути позначки у 27 грн за долар.
Середньорічний курс на рівні 27,2 грн за долар закладено у бюджет 2017 року. Тобто девальвація була запланована ще на початку року, відтоді як були озвучені основні параметри бюджету на наступний рік.
Проте у населення та бізнесу були всі підстави не вірити у плавну девальвацію і перевести кошти у долар на час девальвації вже цієї осені, оскільки НБУ не може згладити значні коливання “чорного” ринку.
Регулятор неодноразово заявляв, що “чорний ринок” — це не його парафія. Проте зараз “чорний” ринок вже має значний вплив, у тому числі на міжбанківський ринок.
Більш того — саме за курсом “чорного” ринку валюта доступна всім, а не окремим суб’єктам господарювання.
Ніхто не хоче спостерігати за знеціненням власних заощаджень, а це в свою чергу породжує додатковий спекулятивний попит на ринку.
Так, курс “чорного” ринку знову дійшов до значень, яких мав досягнути лише у 2017 році. Проте, якщо раніше національна валюта відігравала свої позиції, то з наближенням нового бюджетного періоду, де закладені нові значення, їй це буде зробити важче.
“Єдиний спосіб НБУ ринковим методом утримати курс — це прямі інтервенції валюти на міжбанківських торгах. Або можна пробувати неринковими методами знову вводити обмеження на валютному ринку. З неринковими методами навряд чи вийде. МВФ тоді зовсім розмовляти про наступний транш не буде. Інвестори і так в Україну в черзі не стоять. Що стосується прямих інтервенцій, то тут можливостей у НБУ дуже мало”, — вважає Пендзин.
Варто також зазначити, що ціль НБУ зараз — контроль над інфляцією, а не над курсом. Інфляція цього року не повинна перевищити 12% +-3%. З початку року, за десять місяців вона становила 9,4%.
Отож НБУ може вписатись у ці показники і з курсом 27 грн за долар і далі продовжувати “декларувати” стабільність.
Загалом, більшість опитаних експертів не вірять в те, що валюту вже можна буде купити за ціною, яка була ще минулого тижня.
“Що стосується девальваційних очікувань населення і бізнесу, то, не дивлячись на ситуативне поліпшення останніх кількох місяців, даний індикатор продовжує перебувати в “червоній” зоні, і стримується лише низьким рівнем платоспроможності (населення) і вимиванням оборотних коштів (підприємств). Позитивний сценарій передбачає вихід гривні в курсовий коридор 27-28 гривень за долар (готівковий ринок) в грудні 2016-лютому 2017”, — зазначає банківський аналітик на умовах анонімності.
Більш оптимістично налаштований член УОФА Віталій Шапран. Він вважає, що коли гравці заспокоються і на чорному ринку вляжуться пристрасті, курс “чорного ринку” наблизиться до офіційного.
“27,2 на 2017 рік — це середньорічний. Тобто, якщо ми увійдемо у 2017 рік з 26,5 то для забезпечення середньорічного в кінці 2017 року, курс повинен бути більше 27,2. Правда не всі це розуміють, на жаль”, — каже Шапран.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас