999
Гліб Сегіда: приватні виконавці - узаконення беззаконня чи порятунок?
— Кримінал
5 жовтня набрали чинності зміни до Закону «Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» та Закон «Про виконавче провадження». Згідно з новою редакцією цих документів, в Україні вводиться інститут приватних виконавців. Через небажання розібратися у змісті реформи виконавчої системи, в суспільстві відразу виникло багато міфів і непорозумінь щодо приватних виконавців. Так що ж насправді зміниться в нашому житті з новими правилами?
Якщо починати з основ, то нічого кардинально нового в Україні не вводитимуть. Виконавча служба існувала завжди. Однак вона була лише державною. Її завдання – виконувати рішення судів. Все, що змінилося – частину справ тепер можуть виконувати приватні виконавці, а не лише державні.
Чому вирішили запровадити такі зміни – ефективність роботи Державної виконавчої служби (як і більшості державних органів) вкрай низька. За статистикою, лише близько 2,2% справ, переданих держвиконавцям, таки виконуються.
В розвинених країнах, де діє змішана система виконання судових рішень (державні і приватні структури), або ж система виключно з приватними виконавцями, ефективність становить 70-80%.
Важливо: виконавча служба не має нічого спільного з колекторами! Дозвіл на роботу приватних виконавців – це не легалізація колекторів.
Колектори – це ті, хто займається роботою з проблемними позичальниками після того, як вони перестали платити. Виконавці виконують рішення суду. Тобто людина або компанія перестає платити, потім кредитор подає в суд, суд виносить рішення стягнути предмет застави та / або кошти, плюс може бути апеляція, і лише потім до діла беруться виконавці.
Якщо позичальник вважає, що його права порушені – для цього є суд. Але якщо вже і суд виніс рішення на користь кредитора – значить, його треба виконувати.
Я недаремно навів приклад з кредитором і позичальником. Адже саме банки та інші фінансові установи стануть головними клієнтами приватних виконавців на першому етапі роботи.
Також дуже популярними стануть справи щодо стягнення аліментів, невиплати зарплати і т. п.
Іншими словами, це виконавці будуть стежити за виконанням законів, а не порушувати їх. Якщо їм доведеться проводити виселення людини з квартири – це буде проводитися тільки за допомогою поліції, але не бандитськими методами.
За державними виконавцями залишаються справи щодо дітей (відбирання, передача прав, призначення побачень), вселення та виселення фізосіб, конфіскації, рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини. Також приватні виконавці не матимуть справи з державним сектором (частка держави в компанії повинна бути менше 25%).
І лише згодом, після того як буде видно результати роботи приватних виконавців, у Мін’юсті можуть розширити сферу їхньої діяльності і на інші категорії справ.
І лише згодом, після того як буде видно результати роботи приватних виконавців, у Мін’юсті можуть розширити сферу їхньої діяльності і на інші категорії справ.
Річ у тім, що ситуація з невиконанням судових рішень по банківській системі дійсно дуже погана, якщо не катастрофічна. За даними НБУ на початок жовтня 2016 року кількість проблемних кредитів по системі перевищує 238 млрд гривень (чверть від усіх кредитів). За неофіційними оцінками, частка проблемних кредитів перевищує 50% від загального числа виданих позик.
Всього ж на виконанні за даними Мін’юсту перебуває справ по всіх сферах на суму понад 500 млрд гривень.
І більшість цих «поганих» кредитів видані не приватним особам, а корпоративному сектору. І, розуміючи рівень корупції в нашій країні, стає зрозуміло, чому з деяких боржників кредити не стягуються роками.
У Державній виконавчій службі аналогічна ситуація, що і в інших держструктурах – працівник не має стимулу якісно виконувати свою роботу. Співробітник отримує фіксовану щомісячну зарплату і, можливо, деяку премію за підсумками періоду, яка залежить більше від стажу, ніж від результату роботи.
Приватні ж виконавці будуть найматися комерційними структурами, і тут починають працювати звичайні ринкові механізми – договір, у якому будуть обговорені умови оплати, і відсутність цієї оплати, якщо виконавець не виконає свою роботу.
Кожен приватний виконавець повинен буде пройти атестацію в Міністерстві юстиції, і він буде закріплений за певним регіоном. Тобто, як і на будь-якому іншому нормальному ринку, виникне конкуренція, що неодмінно веде до підвищення рівня сервісу і встановлення ринкових цін.
Такий працівник повинен бути не молодше 25 років, мати юридичну освіту і не менше трьох років досвіду роботи в галузі права. Крім того, за останні три роки він не повинен бути звільнений з держорганів і мати судимість за корупцію.
Якщо ж виконавець не буде виконувати свою роботу, або на нього будуть скарги за порушення закону – до його послуг не будуть звертатися і він буде позбавлений ліцензії.
Тому не треба перебільшувати «небезпеку» від приватних виконавців. Треба розуміти, що перші, хто панікує, і намагаються дискредитувати цей інститут – корпоративні боржники, яким таки доведеться віддавати гроші, або в рамках судових рішень, або починати обслуговувати кредити.
Незважаючи на набрання чинності Закону, поки йде підготовка до запуску змішаної системи виконання рішення і реально вона запрацює лише у 2017 році.
Гліб Сегіда, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
