1026
Андрій Попов: Усім вийти із тіні, або «Нічний дозор» по-українськи
— Казна та Політика
Детінізація економіки є базовою умовою для успішних реформ. В умовах, коли в тіні перебуває близько половини економіки України, неможливо ні боротися з корупцією, ні складати хоч якось обґрунтовані економічні прогнози.
Неофіційний фонд оплати праці – це наріжний камінь тіньової економіки. Відхід від зарплат «в конвертах» – один з основних компонентів боротьби з корупцією, разом з законопроектом про «нульову декларацію» або законодавством про трансферне ціноутворення.
Проблема тіньових доходів виникла не вчора. В умовах, коли держава десятиліттями безкоштовно привласнювала працю своїх громадян (ще з часів конфіскаційних грошових реформ в СРСР), населення відповідало державі тим же, за будь-якої можливості намагаючись приховати від держави і доходи, і заощадження.
У незалежній Україні ситуація досягла апогею, коли виникла фактично кругова порука – держава в особі контролюючих органів здебільшого закривала очі на зарплати «в конвертах», населення прощало державі корупцію і владу олігархії.
Зміни, що відбулися в суспільно-політичному житті країни за останні два роки, а також вичерпання ресурсної бази пострадянської економіки, створили в Україні запит на реальні реформи, в тому числі боротьбу з тіньовою економікою.
Перший крок у цьому напрямку вже зроблено: з 1 січня 2016 року ставка ЄСВ (єдиного соціального внеску, що перераховується роботодавцем з зарплат працівників) була знижена з 36,76–49,7% до єдиної ставки в 22%, а нарахування для працівника в розмірі 3,6% були скасовані зовсім.
Незважаючи на критику, дане рішення вже призвело до зростання середньої зарплати. Згідно з даними Держстату, за січень-червень 2016 року середня офіційна заробітна плата в Україні склала 4 838 грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Зрозуміло, істотним фактором у підвищенні середньої зарплати стала дуже висока інфляція за 2014-2015 рр. Але і роль зниження ЄСВ також варто враховувати – згідно з опитуваннями, зниження податкового навантаження дозволило роботодавцям перенаправити частину коштів на збільшення заробітної плати. Насамперед, це стосується роботодавців з традиційно «білою» зарплатою: держсектора, банків, великих виробничих підприємств, а також компаній з іноземним капіталом.
Платою за зниження ставки ЄСВ стало збільшення дефіциту пенсійного фонду. Планується, що з виведенням доходів із тіні дефіцит має бути перекритий за рахунок збільшення надходжень по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка 18%). Але, зважаючи на тривалість процесу детінізації, дефіцит бюджету поки буде покриватися, мабуть, за рахунок зовнішніх позик від МВФ та інших організацій – хоча це якраз той випадок, коли вони виправдані.
Вважати, що детінізація – це швидкий процес, і що зниження ЄСВ має відразу призвести до відходу від зарплат «у конвертах», було б неправильно. В питаннях податкового планування бізнес-середовище консервативне і обережне у всіх країнах, і наша країна тут не виняток. До того ж, податкове законодавство в Україні до цього змінювалося настільки часто, що нинішній «пряник» у вигляді зниження ЄСВ викликає закономірне запитання: чи надовго ці зміни?
Крім того, зміни до Податкового кодексу дозволили знизити податковий тиск на фонд оплати праці з розрахунку для середньої зарплати з 55% до 38,4% (ЄСВ + ПДФО + військовий збір, за вирахуванням неоподатковуваного мінімуму). Це значне зниження, але це як і раніше вище, ніж у багатьох інших країнах це як і раніше істотно дорожче, ніж користуватися послугами відповідних фірм і виплачувати зарплати «в конвертах».
Підбивати підсумки можна буде тільки по закінченні часу, орієнтовно, через 2-3 роки. За цей час бізнес усвідомить, що зміни відбулися всерйоз і надовго, податкове навантаження по мірі розширення бази оподаткування знизиться і стане порівнянним за вартістю з послугами з ухилення від оподаткування, а боротьба з корупцією в податкових органах буде стримувати зловживання «зверху». Підтвердженням служить і світовий досвід успішних податкових реформ, який підтверджує, що детінізація – процес тривалий і поетапний, де головний принцип – терпіння і послідовність.
На щастя, це розуміє і керівництво України – в усякому разі, в публічній площині. Недарма голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна нещодавно заявила про неможливість повернення до попередніх ставок єдиного соціального внеску, закликавши навіть не піднімати питання про повернення до старих ставок ЄСВ 41%. Втім, зазначу, що навіть дискусія на тему повернення до старої ставки ЄСВ може зробити ведмежу послугу.
Таким чином, найважливішою умовою для успіху реформ є їх послідовність, яка неможлива без політичної та економічної стабільності.
Андрій Попов, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
