1925
Нічне прозріння Гройсмана: Чи подужає бюджет "мінімалку" 3200
— Казна та Політика
Кабмін вдвічі підвищив мінімальну зарплату – до 3 200 гривень. Це вдвічі більше, ніж планувалося спочатку. Чи зможе викрутитися міністр фінансів, і що буде з бюджетом.
Кабмін вирішив різко підвищити мінімальну зарплату.
З 1 січня 2017 року вона становитиме 3200 грн. Це в два рази більше, ніж планувалося спочатку.
За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, раніше в проект держбюджету передбачалося внести мінімальну зарплату в розмірі 1,6 тис. грн, але уряд зміг знайти можливості збільшити її вдвічі.
Тепер перед Мінфіном стоїть непросте завдання – перерахувати проект бюджету на наступний рік з урахуванням цього підвищення “мінімалки”. А також переконати МВФ, що все йде за планом.
Чому 3200?
Рішення обговорювали до ночі. Відкриваючи його в середу на засіданні уряду, прем’єр презентував його як історичне.
“В Україні такого ніколи не було. Люди жили за межею бідності і отримували менше ніж мінімально необхідно для життя”, – заявив Гройсман.
Соціальні стандрати в Україні давно не покривають реальні потреби населення. Більш того, в минулому році їх зростання було нижче рівня інфляції.
Різні варіанти підвищення соцстандартів обговорювалися давно. Глава ДФС Роман Насіров, наприклад, вважав за можливе підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн з подальшим фіскальним ефектом.
Чому зупинилися саме на цьому варіанті і чому не підійшли інші, в уряді так і не пояснили.
Друга цікава теза прем’єра – це рішення “абсолютно відповідає можливостям держави”.
Хоча це зовсім неочевидно. Ніхто: ні прем’єр, ні міністр фінансів – не озвучили, за рахунок чого, власне, будуть покриватися ці витрати.
Співрозмовники ЕП в Кабміні іронічно відзначають: виникла термінова необхідність зробити щось для підвищення політичних рейтингів. Останнім часом в соціальній політиці імідж уряду серйозно зіпсували плани підвищити зарплати народним депутатам.
Чи подужає бюджет
Будь-яке підвищення соціальних стандартів – це додаткові витрати держави. Опитані ЕП урядовці зайняли таку позицію: “компенсатори ми не назвемо, але з бюджетом все буде добре”.
“Держбюджет на наступний рік буде повністю збалансованим. Збільшувати дефіцит ми не будемо, і всі розрахунки знайдуть своє відображення в проекті, який уряд передасть до парламенту до другого читання”, – запевнив ЕП віце-прем’єр Павло Розенко.
“Ми знайдемо спосіб, як це (збалансувати бюджет, ЕП) зробити”, – пообіцяв в свою чергу міністр фінансів Олександр Данилюк.
За словами Розенка, рішення про підвищення темпів соцстандартів ухвалювалося з тим, що в законодавство будуть внесені зміни про те, щоб “відв’язати” зарплати різних категорій держслужбовців від розміру мінімальної зарплати. Йдеться про суддів, прокурорів, депутатів, поліцію та інших.
Ці зарплати будуть змінюватися за прописаним в проекті бюджету сценарієм – вони не будуть підвищені пропорційно зростанню мінімальної зарплати. Аналогічна ситуація з пенсіями – вони будуть підвищені на заплановані 10,1%.
Співрозмовники ЕП в уряді відзначають, що основна ставка в питанні компенсаторів робиться на детінізацію.
За оцінками Державної фіскальної служби, понад 60% виплачують зарплати в конвертах, а підвищення “мінімалки” нібито змусить бізнес “обілитися”. В результаті повинні зрости доходи скарбниці від єдиного соціального внеску та прибуткового податку.
По кожному з цих компенсаторів є свої нюанси.
ПДФО – основне джерело наповнення місцевих бюджетів. Тобто, при чинному законодавстві “пряник” у вигляді додаткових доходів від детінізації дістанеться саме їм.
На цей випадок, за інформацією видання, Мінфін припас запасний варіант – внести зміни до Бюджетного Кодексу та “відтягнути” з регіонів ресурс, що з’явився. Це дозволить заповнити витрати казни на соціалку.
На питання ЕП про можливість коригування Бюджетного кодексу міністр фінансів відповів:
“Якщо результатом від підвищення мінімальної зарплати стане збільшення надходжень до місцевих бюджетів, то ми як Мінфін будемо все балансувати в рамках всієї системи. Баланс бюджету буде. Ресурс кожного бюджету і населеного пункту повинен відповідати повноваженням, які вони на себе беруть”.
За інформацією видання, додаткові надходження від ЄСВ можуть скласти 7-7,5 млрд грн.
Хоча з цим компенсатором теж не все однозначно.
Єдиний соціальний внесок – основне джерело наповнення бюджету. Правда, доходи від соцвнеску тільки наполовину покривають потреби фонду – іншу дотує держава. У наступному році обсяг дотацій ПФ з держбюджету може скласти 156 млрд грн.
“Є два можливих варіанти, що може бути додатковим ресурсом від ЄСВ. Перший – направити його на скорочення дефіциту ПФ, другий – на окремі пенсійні програми, а саме осучаснення пенсій”, – зазначає Розенко.
В останні роки склалася ситуація, коли Кабмін піднімав мінімальний розмір пенсії, тоді як пенсії від 1300 до 3000 грн не перераховувалися.
“У нас є кілька можливих моделей. Яка з них буде обрана, поки відкрите питання. У річному обчисленні на це може знадобитися від восьми до 15 млрд грн”, – говорить Розенко.
Детінізація – ненадійний компенсатор. Прорахувати його до кінця не можна. Гарантувати, що бізнес точно почне працювати “по-білому”, а не почне, наприклад, оформляти своїх співробітників на півставки – неможливо.
Компенсатором у витратах стане економія на субсидіях – їх отримання прив’язане в тому числі до доходів населення. За інформацією видання, в наступному році економія очікується в межах 5 млрд грн, але не відразу, а тільки за підсумками опалювального сезону 2016-2017.
“Зараз ніхто не буде забирати у населення субсидії або переглядати критерії для їх оформлення”, – запевнив Розенко.
Фактор МВФ
Підвищення соціальних стандартів не погоджено з МВФ.
Невідомо, чи буде головний кредитор України проти. Для нього головне – баланс бюджету. Все залежить від того, наскільки переконливим виявиться уряд в переговорах з фондом.
“Є передумови до того, що ми можемо вийти за узгоджені з МВФ межі дефіциту. Більш того, це рішення може прискорити інфляцію як мінімум на 2%”, – зазначив керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Співрозмовники видання в МЕРТ також допускають, що в наступному році інфляція виявиться вище ніж заплановані 8,1%.
Приступити до обговорення проекту кошторису та виконання українською стороною пунктів меморандуму для отримання в цьому році четвертого траншу в 1,3 млрд дол планувалося під час роботи технічної місії Фонду з 26 жовтня.
Проте місія не приїхала. У Мінфіні стверджують, що це “технічна заминка і місія приїде “буквально днями”.
Є й інша думка: їхати представникам МВФ в Україні немає сенсу, бо жоден з необхідних для отримання траншу пунктів Україна поки що не виконала.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
