1459
Українські скарбнички: чим зараз живуть найбільші держбанки країни
— Казна та Політика
Затяжна криза в банківському секторі торкнулася всіх без винятку. І державні банки, як і комерційні банки, борються з наслідками девальвації, намагаються оздоровити свої кредитні портфелі, а також шукають нові ніші для розвитку. Правда, у держбанків є козир – підтримка з бюджету, що дає їм певний запас надійності і перевагу в очах клієнтів.
Не встояли
Серед ключових державних банків України, до яких належать “Ощадбанк”, “Укрексімбанк” і “Укргазбанк”, перші два закінчили 2015 рік з колосальними збитками. І “Ощад”, і “Укркэсим” пішли в “мінус” майже на 15 мільярдів гривень кожен. Позитивний фінансовий результат задекларував лише “Укргазбанк” – 186 мільйонів гривень.
За підсумками 1 півріччя 2016 року, ситуація дещо вирівнялася. “Укрексімбанк” отримав збиток у розмірі 1,4 мільяарда гривень, “Ощадбанк” – 3,3 мільярда гривень прибутку, “Укргазбанк” заробив 14,8 мільйона гривень. Але говорити про те, що держбанки вийшли з зони ризику і розібралися з тягарем “минулого”, передчасно.
“У них також, як і у всіх, падає якість кредитних портфелів, і є великий обсяг ліквідності, який розміщений в малоприбуткові інструменти – депозитні сертифікати НБУ і ОВДП. Другий за значимістю ризик – це політичний, пов’язаний зі зміною політичної еліти України. Позичальники не поспішають повертати кредити новому правлінню, які брали за минулої влади, і часом роблять це навмисно”, – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран.
Крім цього, не варто забувати, що державні структури менш повороткі. І причина “гальмування” важливих рішень часом навіть не в менеджменті, а в складному механізмі узгоджень, який вимагає схвалення зверху – від Кабінету міністрів або Міністерства фінансів.
Також держбанки мають специфічну структуру кредитного портфеля, в якому позики, видані юридичним особам (причому, як правило, це держкомпанії), складають левову частку. За даними Національного банку, на 1 липня 2016 року в “Укрексімбанку” кредити юрособам займали 99,6% усього портфелю, в “Ощадбанку” – 95,2%, “Укргазбанку” – 87,8%.
“У 2010-2013 роки держбанки активно кредитували проекти, що несли корупційну, а не економічну вигоду тому уряду, який у той час перебував при владі. У підсумку, після вивчення портфелів, виявилося, що всілякі компанії на кшталт Activ Solar (її пов’язують з екс-керівником адміністрації президента Андрієм Клюєвим – ред.), шахтне обладнання, нібито закуплене на кредитні гроші, тощо є великими “ямами”, закрити які просто нічим”, – пояснює Сергій Щербина, колишній тимчасовий адміністратор “Родовід Банку”.
У підсумку, держбанки були змушені формувати колосальні резерви, що і стало причиною збитків. Наприклад, станом на 1 липня 2016 року “Укрексімбанк” направив в резерви 44,5 мільярда гривень (80% всіх кредитів), “Ощадбанк” – 46,7 мільярда гривень (70% всіх кредитів), “Укргазбанк” – 7,3 мільярда гривень (66% кредитного портфеля).
“У держсекторі можливості управління заборгованістю відрізняються (як в частині стягнення, так і списання). Кредитна та ресурсна політика менш самостійні. І в минулому держбанками був виданий значний обсяг кредитів підтримки, які сьогодні не можна списати, ні реструктуризувати без купи погоджень”, – підкреслює Ганна Апостолова, директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating.
Прибуток не за горами
У самих держбанках, зрозуміло, про негатив намагаються не говорити, і діляться оптимістичними планами на майбутнє. РБК-Україга звернулося до всіх трьох банків з проханням озвучити стратегію розвитку на найближчі роки.
У прес-службі “Укрексімбанку” повідомили, що стратегія передана на затвердження до Кабінету міністрів, і її деталі поки що не розголошуються. Але в цілому концепція банку не зміниться. Він і далі має намір зосередитися на підтримці бізнесу, зокрема малого. При цьому в “Укрексимі” розраховують, вже за підсумками 2016 року, вийти на прибуток.
В “Укргазбанку” розповіли, що, відповідно до основних напрямів діяльності на 2016-2017 роки, які були затверджені ще в квітні, стратегічна мета – вихід держави з його капіталу (повністю або частково) до кінця 2017 року, і зміна формату роботи банку шляхом його перетворення в спеціалізовану фінансову установу з еко-кредитування (підтримка проектів з енергозбереження, енергоефективності). Цей проект буде реалізований спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією.
“Ощадбанк” з 2015 року проводить масштабну модернізацію, спрямовану на розбудову операційної моделі, вдосконалення ризик-менеджменту, розвиток нових IT-сервісів і оновлення відділень. Спільно з компанією PricewaterhouseCoopers там розробили стратегію трирічного розвитку «Мій банк. Моя країна», засновану на модернізації всіх управлінських процесів і впровадженні нових технологій. Цілі ці в банку визначили так: “Банк держави для держави”, “Банк мільйонів для мільйонів”, “Банк №1 серед системно важливих банків”.
До бою готові
Експерти вважають, що у держбанків є хороший шанс скористатися наслідками банківської і економічної кризи. Як мінімум завдяки притоку клієнтів, який був спровокований масовим банкрутством інших фінустанов. Інший напрямок-це розвиток і посилення власної лінійки продуктів.
“Маючи розвинену мережу відділень, “Ощадбанк” і “Укргазбанк” є ефективними провайдерами спеціалізованих продуктів для роздробу. Наприклад, таких як кредити для утеплення житла, пенсійні та соціальні карти. “Укрексімбанк”, зі свого боку, відмінно виконує функції координації та співфінансування за різними міжнародними програмами”, – вважає Ганна Апостолова.
Крім того, держбанки – чи не єдині постачальники грошей в економіку. Перш за все, йдеться про їхні можливості з кредитування бізнесу. “Тим не менш, підвищення конкурентоспроможності можливе в разі глибокого реформування, яке часто залежить від менеджменту, а його якість продовжує залишатися невисокою через вузький спектр завдань, покладених на згадані банки”, – говорить Антон Козюра, аналітик компанії “Альпарі”.
Продати не можна залишити
Втім, уряд вже не перший рік виношує плани про приватизацію держбанків. Ще в лютому 2016 року в Кабміні заявили про те, що держава розглядає можливість продажу мінімум 20% акцій “Ощадбанку” і “Укрексімбанку” до середини 2018 року.
“Але я не думаю, що в найближчі чотири-п’ять років такі угоди будуть вдалі з точки зору держави або українських власників. Будь-який інвестор дивиться на стан економіки, аналізує ринок, а не просто вивчає один банк. Адже ситуація в банківській системі є дзеркальним відображенням економіки країни”, – пояснює Василь Горбаль, один з акціонерів “Укргазбанку”.
Збитки, так само як і проблемність кредитних портфелів держбанків, теж не додають їм очок в очах інвесторів. “Укрексімбанк” і “Ощадбанк” за останній рік значно втратили свою ефективність і тримаються за рахунок докапіталізації. Звичайно, все це навантаження на бюджет і зайві питання у власників євробондів цих банків. Із зони “штормових ризиків” випадає тільки “Укргазбанк”. А двом іншим, швидше за все, за підсумками 2016 року, знову буде потрібно поповнювати капітал”, – розмірковує Віталій Шапран.
До того ж, не варто забувати, що держбанки завжди виступали своєрідною “ширмою” для ручного вирішення питань, пов’язаних з підтримкою держпроектів, викупом боргових зобов’язань або фінансуванням Фонду гарантування вкладів. І дуже складно уявити, що Кабмін відмовиться від такого зручного інструменту для латання різних “дірок”. Принаймні зараз.
Павло Харламов
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
