Модернова комуналка: як зі сфери ЖКГ в Україні виганяють радянську спадщину — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Модернова комуналка: як зі сфери ЖКГ в Україні виганяють радянську спадщину

Казна та Політика
963
Нас десятиліттями привчали до думки, що спілкування з представниками житлово-комунального господарства — не для слабких духом. Рідкісний жек міг би похвалитися тим, що візит туди у простого жителя асоціювався б з гарним настроєм і комфортом. Там було все: незручний для відвідувача графік, багатогодинне очікування в коридорах (причому, як правило, стоячи), фірмовий жеківський вираз облич співробітників і їхній неповторний стиль спілкування. Часом з’ясування дріб’язкового питання або отримання необхідної довідки перетворювалося на занурення в ту саму темряву, де “плач і скрегіт зубовний”. Ну а втрачений час взагалі рахувати було не прийнято…
Зараз, з одного боку, начебто все змінюється. А з іншого — зміни тут і там супроводжуються справжніми мікропроривами первозданного хаосу, коли на рівному місці з’являються складнощі у вирішенні найпростіших питань. Ми вирішили на прикладі столиці подивитися, що ж насправді змінюється, і з’ясувати, як простій людині без зайвих проблем пережити цю епоху змін.
“НЕ БУЛИ ГОТОВІ”, АБО ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО КЛІЄНТІВ
Як відомо, в нашій країні погода змінюється дуже несподівано: зима, весна і осінь настають, коли постачальники комунальних послуг абсолютно не готові. Загалом, як сформулював на нещодавній прес-конференції голова правління — генеральний директор ВАТ “Київводоканал” Дмитро Новицький: “Зміни в законодавстві зобов’язали постачальників послуг дійти до кожного приміщення і укласти прямі договори з мешканцями багатоквартирних будинків. Ми не були готові до цього через відсутність абонентської служби та належне програмне забезпечення”.
Неготовність ця тут же відгукнулася споживачу, якому для вирішення якихось питань з тим же “Київводоканалом” довелося їздити аж на Троєщину (для некиян: Троєщина — це дуже віддалений від центру житловий масив, знаменитий своєю поганою транспортною доступністю — Авт.).
Інші монополісти в цьому відношенні підготувалися краще. В результаті у “Київенерго” на 10 столичних районів виявилося 12 центрів обслуговування клієнтів, а у “Київгазу” — 6. Куди краще, ніж один на місто, але сказати, що це сильно порадувало жителів столиці, було б перебільшенням: необхідність кудись добиратися, часто ще й з пересадками, з думкою про поліпшення сервісу чомусь не асоціювалася.
Два роки столичні мешканці обурювалися (кожен у межах свого лексичного запасу). І зміни прийшли! Причому героєм виявився якраз “Київводоканал”, що опинився в найгіршому становищі.
“Аналізуючи роботу з споживачами і критику киян і ЗМІ, “Київводоканал” спільно з ЦКС та профільними департаментом КМДА відпрацювали проблемні питання і приступили до їх вирішення”, — так пояснив те, що відбувається, Дмитро Новицький. Буквально пару тижнів тому вони підписали договір з комунальним концерном “Центр комунального сервісу”, в результаті якого у всіх 74 пунктах прийому громадян (у приміщеннях колишніх жеків, розкиданих майже по всіх районах столиці) останнього будуть обслуговувати споживачів “Київводоканалу”. А в двох “неохоплених” районах представників монополіста “похистили” комунальні підприємства, які там працюють .
ПЕРШІ КРОКИ ДО НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ
Місця побачень народу з комунальниками, яку б назву кожне з них отримало — “пункт прийому”, “сервісний центр”, “єдине вікно” і т. д., — в більшості своїй успадкували від пострадянських жеків не тільки приміщення, але і схильність до химерних графіків роботи.
Можливо, в минулі часи такі графіки мали якийсь сакральний сенс або як мінімум тренували у громадянина пам’ять і кмітливість. Але, як відомо, радянська людина труднощів не боялася, а вже пристосуватися до роботи жеку по півдня три рази на тиждень — це вам не будувати БАМ! Але це ще якось проходило, поки все було стабільно і йшло більш-менш “по накатаній”.
А от коли стало змінюватися все, починаючи від тарифів і закінчуючи всією схемою взаємодії з ЖКГ, коли це все стало супроводжуватися морем помилок і накладок, народ, особливо старшого покоління, натовпом повалив зі своїми питаннями та проблемами. Черги іноді затьмарювали собою навіть кращі радянські зразки! Цікаво було спостерігати за еволюцією одного такого “єдиного вікна”, чергу до якого місцеві бабусі починали займати з п’ятої ранку.
Спочатку там взагалі ніде було подітися: спрацьовував радянський стандарт сервісу: ви прийшли, значить, вам треба. Ось і стійте як хочете. Потім подвір’я перед входом привели в порядок, поставили там лавочки. Трохи стільчиків з’явилося і всередині приміщення. А ось з проблемою черг так нічого і не вирішили.
ТРЕБА СКАРЖИТИСЯ Буквально за два дні до виходу цього матеріалу ми вирішили подивитися, як йдуть справи зараз. Зайшли в неприйомний день — понеділок — і з подивом виявили, що “єдине вікно” працює, всі фахівці на місцях і приймають, а людей немає взагалі! Секретар розвіяла наше здивування: виявляється, “вікно” буквально днями перейшло на новий графік роботи: 5 днів на тиждень, з 8:00 до кінця робочого дня. А народ ще до цього не звик. “Завтра, мабуть, з шостої ранку за звичкою прибіжать чергу займати”, — припустила секретар.
Отже, навіть якщо робота найближчої до вас комунальної точки вселяє почуття безнадійності, не піддавайтеся йому. Загляньте туди по дорозі — раптом там теж щось змінилося на краще. Ну а якщо ні, не лінуйтеся довбати скаргами все керівництво — від самої цієї точки до міської адміністрації. Як показує досвід, це допомагає.
СКАРЖТЕСЯ НА ЗДОРОВ’Я, АБО КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ
По-перше, ви можете скаржитися по лінії управління самої комунальної компанії. Наприклад, у Києві створено 10 керуючих компаній по обслуговуванню житлового фонду — по одній на район. Якщо ви незадоволені роботою конкретної житлово-експлуатаційної дільниці, то можете звернутися зі скаргою в саму керуючу компанію, до якої вона відноситься. Її контакти ви прочитаєте на дошці інформації на ділянці.
Якщо ви не дочекалися рішення (або спочатку не вірите в його можливість), варто звернутися до влади: як каже екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко, якщо скарга стосується експлуатації будинку та прибудинкової території, ваш шлях лежить до місцевих органів влади. Наприклад, у Києві керуючі компанії перебувають під контролем відповідних районних адміністрацій. Ви можете подати туди звернення або записатися на прийом до начальника житлово-комунального господарства. Або відразу беріть вище — міську адміністрацію (“гаряча лінія” 15-51).
Якщо ж ви незадоволені компанією-монополістом, то, за словами Кучеренка, у місцевої влади сьогодні замало дієвих механізмів впливу на них. Хоча спробувати все одно варто: приструнити монополіста може Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг.
ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ: ЯКИМ МОЖЕ БУТИ СЕРВІС
Треба визнати, що у столиці з’являються і “точки” нового зразка. Наприклад, сервісний центр Святошинського району, нещодавно відкритий комунальним концерном “Центр комунального сервісу”. Від старого жеку в цьому центрі тільки будівля, та й то ушляхетнена до невпізнання. Оформлення — сучасне, з гарним прийомним залом і комфортними місцями очікування для відвідувачів. Доброзичливий адміністратор на стійці реєстрації питає, з якого питання ви прийшли, і направляє до потрібного фахівця. Плюс електронна черга, де на табло ви можете спостерігати в ній своє просування. Людей небагато, тому що графік, як для нашого ЖКГ, просто фантастичний: працює без вихідних, причому з понеділка по п’ятницю, з 8 до 21 години, а в суботу і неділю — з 9:00 до 17:00. Ну а кожен, хто зацікавиться, може спостерігати все, що відбувається в центрі з допомогою веб-камери на сайті концерну.
На жаль, центрів такого рівня поки планується всього по одному на район. І друге “на жаль!”: тут поки можна вирішити питання тільки з утримання будинку та прибудинкової території, а також по єпархії “Київводоканалу”.
РАЗОМ
Тим часом життя настійно вимагає появи цього “єдиного вікна”, в якому дійсно можна було б вирішити всі питання з “комуналкою” — щодо води, газу або електроенергії. І “вікно” це має бути не на одне багатомільйонне місто, а, принаймні, в кожному районі. А ще краще — в горезвісній кроковій доступності від споживача.
Питання в тому, коли до цієї необхідності прислухаються виконавці послуг. І тут навіть від доброї волі місцевої влади залежить далеко не все – ці підприємства повинні самі домовитися між собою. Певні підстави для оптимізму є: на базі “Центру комунального сервісу” створено справжнє “єдине вікно” для дейких пільгових категорій громадян. Це учасники АТО, бойових дій, війни — ті, на кого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Поки воно присутнє в єдиному екземплярі. Але, за словами заступника генерального директора концерну В’ячеслава Олійника, такі “вікна” планують зробити у всіх сервісних центрах концерну. Крім того, ведуться переговори з виконавцями послуг про створення подібних “вікон” вже для всіх громадян, не тільки пільговиків.
В НОГУ З ЧАСОМ
Втім, як би не розвивалася мережа “наземного сервісу, навіть в самих центрах кажуть, що сьогодні значну частину питань, з якими до них зазвичай звертаються, зручніше вирішувати, не виходячи з дому — за допомогою інтернету.
Так, всі столичні монополісти на своїх сайтах пропонують особистий кабінет, де ви можете проконтролювати всю історію ваших розрахунків з постачальником. Там же можна побачити велику кількість вже готових відповідей на найпопулярніші питання, можливість звертатися зі своїми питаннями, надавати якусь інформацію (на зразок показань лічильників) тощо. Втім, за відгуками користувачів, частенько звернення на сайтах “зависають”, і буває, що швидше виявляється додзвонитися по телефону і вирішити всі питання усно.
Якщо йдеться тільки про розрахунки і про киян, то їм може виявитися зручніше не “гуляти” по кількох сайтах, а користуватися сайтом Головного інформаційно-обчислювального центру Київської державної міської адміністрації. Тут ви можете внести показання приладів, оплатити всі комунальні послуги, прояснити питання з історії платежів, а також отримати низку додаткових послуг, від розрахунку вашої субсидії до поповнення мобільного рахунку або сплати штрафів ПДР.
ДО БЕЗПАПЕРОВОСТІ
До речі, ГІОЦ нещодавно зробив ще один крок з минулого в технологічне сьогодення: він впровадив повністю автоматизовану систему отримання коштів від споживачів за комунальні послуги. Тобто коли ви платите безпосередньо у відділенні банку, інформація про це надходить у ГІОЦ в режимі реального часу (раніше обробка платежу займала 3-5 днів).
Звична всім паперова квитанція з відривною правою частиною канула в небуття. Замість квитанцій кияни тепер одержують рахунки-повідомлення, що містять QR-код, який дозволяє зі смартфону відразу зайти в свій особистий кабінет на сайті ГІОЦ і протягом декількох хвилин здійснити оплату. Якщо ж ви бажаєте платити у відділенні банку, то це можна зробити і без попередження — просто назвавши свою адресу. Вся необхідна для оплати інформація після цього з’явиться автоматично.
Ряполов Костянтин
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас