2030
Накрутки в 500 відсотків. Чому злетіли ціни на одяг made in Ukraine
— Особисті фінанси
Одяг Made in UKRАINE стає дедалі менш доступним для самих українців. Вітчизняне взуття, сукні, пальта, куртки і навіть вишиванки коштують вже по кілька тисяч гривень. Експерти кажуть: у всьому винні імпортні тканини і фурнітура, а також звичайна жадібність.
Ціна на ексклюзивність
Журналісти пройшлися столичними магазинами, де торгують українськими товарами. Українська футболка з принтом коштує не менше 400 грн, в той час як схожу можна купити в сусідньому зарубіжному мережевому магазині за ті ж гроші, а то і дешевше. Модний світшоти від вітчизняного виробника продається по 500-800 грн, а у імпортного можна відшукати за 450-600 грн.
Навіть пальта наші виробники продають від 3000 грн, в центрі Києва взагалі за 7100 грн, хоча в мережах магазинів відомих брендів можна знайти за 2500 грн.
Також високі ціни виправдовують ексклюзивністю і авторськими принтами. «Ми шиємо їх в обмеженій кількості, щоб не ходило з одним принтом все місто. Ви подивіться на цей малюнок – це ексклюзивна розробка наших українських художників», – переконувала нас продавець одного з магазинів.
Шви, як у Chanel
Дизайнери запевняють: є й інші пояснення ціноутворення. «Наприклад, зарубіжна компанія може собі дозволити замовляти тканини тисячами метрів за оптовою ціною, а ми поки що ні. Але при цьому, коли покупці порівнюють ціну і якість, то розуміють, що за менші гроші отримують такі ж рівні шви, як у Chanel, ті ж тканини і нічим не гірший дизайн», – сказала дизайнер Юлія Палійчук.
Гендиректор Асоціації рітейлерів України Марина Черненко також запевняє, що не всі ціни на вітчизняні товари такі високі. «Різниця велика – від сотень гривень до тисяч. Деякі тканини в Україні просто не виробляються або вони занадто дорогі. А обсяги виробництва вітчизняних дизайнерів невеликі, тому вони змушені платити більше при закупівлях, ніж світові гіганти», – каже Черненко.
Один з власників швейної фабрики під Києвом підтверджує: витратні матеріали в основному імпортні.
«Частину тканин ми закуповуємо в Китаї, Туреччині, але для більш якісних моделей беремо сировину в Італії. Нитки, гудзики, блискавки, стрази, гачки – все веземо з-за кордону. Звичайно, доведеться в ціну закладати курс валюти. В результаті у мене, наприклад, трикотажна кофтинка виходить за собівартістю в 300 грн, але продам я її не менше ніж за 400-450 грн. Свого магазину у мене немає, здаю оптом в чужі магазини. Там вже 600 грн, не менше ».
Жадібність магазинів
Саме націнка магазинів, запевняють дизайнери, часто робить їхній продукт непідйомним за ціною. Дизайнер Роксолана Богуцька каже, що торгові мережі накручують до 200% на товар від виробника: «Мені часто доводиться стикатися з тим, що речі, які я віддаю в торговельні мережі, наприклад, по $100, продають по $500. І виробник ніяк не може вплинути на ціноутворення».
Богуцька вже думає про те, щоб переходити на торгівлю в Мережі, як роблять багато колег. «У нас все своє – від розробки моделі до упаковки і ринку збуту. Тому і ціна менша», – розповіла менеджер магазина вітчизняного одягу Юлія Козлик.
Марія Разєнкова, Анастасія Кучкіна
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
