1161
Біг з перешкодами: чому Нідерланди відмовляють Україні в ратифікації угоди про асоціацію з ЄС
— Казна та Політика
Минулого тижня Україна отримала ляпас від Нідерландів. Прем’єр-міністр країни Марк Рютте заявив, що Нідерланди навряд чи завершать процес ратифікації угоди про Асоціацією між Україною та Європейським Союзом після того, як більшість нідерландців висловились проти неї на консультативному референдумі у квітні цього року. Та поки це не остаточне рішення. Парламент країни зобов’язав уряд внести кінцеве рішення за місяць – до 1 листопада, а прем’єр висловив сподівання, що решта 27 країн-членів ЄС зможуть якось вирішити питання дії угоди про Асоціацію без участі Нідерландів. В чому причина рішення нідерландського уряду та які наслідки може мати не завершення процесу ратифікації угоди про Асоціацію з боку Нідерландів.
Думи про ратифікацію
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що уряд країни не ратифікує угоду про асоціацію України з Європейським союзом. “Я думаю, що у кінцевому підсумку ми не ратифікуємо (угоду – ред.)”, – заявив Рютте, виступаючи в нідерландському парламенті на минулому тижні.
Таке рішення уряду Нідерландів може стати підсумком квітневого референдуму. Парламент Нідерландів ратифікував угоду про Асоціацію України з Євросоюзом ще в липні минулого року. Однак, після зміни законодавства в країні було вирішено винести питання необхідності ратифікації угоди на референдум, який, між іншим, мав тільки рекомендаційний характер. Результати референдуму для України стали катастрофою: проти асоціації проголосував 61% виборців, за – 38%. Причому явка перетнула мінімально необхідний поріг тільки на 2% і склала 32%.
Попри те, що результати референдуму не є обов’язковими, уряд країни взяв тайм аут і вже півроку як роздумує, як вийти з такої непростої ситуації. В Києві із відповіддю не забарилися. “Прикро чути таку позицію прем’єр-міністра Нідерландів, коли на даний момент уряд не готовий взяти відповідальність за своє попереднє рішення, яке було прийнято в липні 2015 року разом з парламентом, коли були закінчені повністю ратифікаційні процедури стосовно угоди про асоціацію”, – заявила віце-прем’єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе виступаючи у Верховній раді.
Відреагували на заяву голови нідерландського уряду і в адміністрації президента України. “Я думаю, ми знайдемо компроміс, оскільки є чітка домовленість у президента з прем’єр-міністром Нідерландів щодо того, що під час ухвалення будь-якого рішення повинні бути враховані інтереси трьох сторін: України, Нідерландів і ЄС”, – повідомив заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлисеєв на брифінгу.
Він же запевнив, що не треба робити зі слів Рютте жодної трагедії та заявив, що Україна з Нідерландами перебувають в активному діалозі щодо пошуку можливих варіантів вирішення питання. Причому українська сторона виключає будь-які можливі зміни в тексті угоди чи запуск переговорів з нуля. Ці варіанти, скоріш за все, будуть напрацьовані на протязі місяця. Тому що вже анонсовано, що 20-21 жовтня президент Петро Порошенко особисто поїде до Брюсселю в пошуку “взаємоприйнятного компромісу” з урядом Нідерландів. В цей час там проходитиме саміт Європейської Ради, де європейці розглядатимуть стратегію ЄС щодо Росії.
Що пішло не так
Причину того, що нідерландський уряд, здається, вирішив відмовитись від ратифікації, українські чиновники бачать у внутрішньої політиці Нідерландів. Наступної весни там мають відбутися парламентські вибори, і, очевидно, прем’єр Рютте не хоче ризикувати своїм рейтингом та рейтингом політичної партії, яку представляє. А відтак, Рютте вимушений дослухатися до результатів референдуму і байдуже, що він представляє думку тільки третини населення країни. “Я би закликав не робити з цього трагедії. Це була швидше тактична заява, пов’язана з підготовкою парламентських виборів, які відбудуться в березні 2017 року”, – пояснив Єлисеєв слова Рютте.
Такої ж думки і народний депутат, член парламентського комітету у закордонних справах Світлана Заліщук (БПП). “Оскільки Нідерланди стоять напередодні парламентських виборів, які відбудуться навесні 2017 року , влада не може піти наперекір результатам референдуму тому, що очевидно, це означатиме для них електоральні втрати і це дасть можливість опозиції говорити, що уряд іде наперекір волі народу”, – розповіла депутат.
Відтак, депутатка вважає, що відповідне питання не буде вирішене до парламентських виборів, а впаде на плечі вже наступного уряду. Не применшують законодавці й ролі ЄС в цьому процесі, який, на їхню думку, не має пустити цей процес на самотік, ніби питання угоди про асоціацію – двостороннє питання України та Нідерландів.
Політики та експерти сходяться на тому, що угода про Асоціацію фактично стала жертвою внутрішньополітичної боротьби в Нідерландах, де діючі опозиційні сили спекулювали темою зближення України з ЄС та розповідали населенню ніби то угода зобов’яже Нідерланди допомагати Україні в оборонній сфері, зважаючи на той факт, що на сході України триває війна. Лунали спекуляції і щодо перспективи майбутнього членства України в ЄС. “Для української сторони абсолютно неприйнятним є, щоби ми зараз змінювали якісь частини угоди про Асоціацію або додавали формулювання, що, наприклад , “Україна ніколи не стане членом Європейського Союзу”, як деякі політики Нідерландів пропонували”, – додала Заліщук.
Також голландські політики постійно апелювали до рівня корупції в Україні та повільності проведених реформ. Крім того, не слід забувати, що Україна стала заручником хвилі євроскептицизму, яка час від час погойдує Європейський Союз – все більше людей не задоволені бюрократією ЄС та повільним темпом прийняття рішень та подумують про вихід з ЄС, як це зробила Британія. Не виключають експерти і впливу Росії на дії Нідерландів. Пояснюють, країни пов’язані торгівельними зв’язками. А оскільки ЄС запровадив проти Росії санкції, то торгівля відбувається через Білорусь.
“Росія і Нідерланди дуже тісно пов’язані економічними ланцюгами. Нідерланди – це такий перевалочний пункт європейського бізнесу з Росією. Якщо взяти поставки паливно-мастильних матеріалів, то вони йдуть так: “Росія – Білорусь – Нідерланди – Європа”. І назад для товарів “Європа – Нідерланди – Білорусь – Росія”. А, до того ж, Нідерланди – це другий партнер Білорусі по торгівлі. А далі товари йдуть транзитом до Росії”, – пояснює РБК-Україна Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Білорусь (2010 -2011) Роман Безсмертний та додає, що саме активні дії російських лобістів спричинили відповідну реакцію голландських політиків щодо угоди про Асоціацію.
Що Київ відповість Амстердаму
Політики та експерти вважають, що відсутність рішення про завершення процесу ратифікації з боку Нідерландів насамперед носитиме політичний характер, але пояснюють, що поки процес ратифікації не завершиться, угода повноцінно не запрацює, а продовжуватиме діяти в тих рамках, в яких функціонує і сьогодні. “Угода буде застосовуватися тимчасово до тих пір, поки не ратифікують, або не буде знайдене інше рішення”, – повідомив РБК-Україна постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.
Часткове застосування Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом набуло чинності ще у листопаді 2014 року та охоплювало такі сфери, як верховенство права, боротьба зі злочинністю і корупцією, а також посилене секторальне співробітництво. З січня 2016 року вступила в силу і економічна частина угоди, що стосується зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом.
“Угода, насправді, продовжуватиме діяти, якщо Нідерланди не підуть шляхом ратифікації, то вони по суті будуть виключеними з процесу додаткових торговельних можливостей, які надає Угода між країнами-членами ЄС і Україною. А відповідно, 20% населення Нідерландів, що проголосували проти ратифікації, в такий спосіб зроблять заручниками свого євроскептицизму і можливості своєї економіки, і цілу нашу країну. Ми готові до подальших дискусій, активно працюємо і з Нідерландами, і з іншими країнами-членами ЄС, з представниками інституцій ЄС”, – заявила віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Скептики стверджують, що відмова Нідерландів ратифікувати угоду про Асоціацію може негативно позначитися і на процесі отримання безвізового режиму України з ЄС. Певні побоювання є і в українському парламенті. Так очільниця комітету у закордонних справах, депутат Ганна Гопко стверджує,що прямого зв’язку між угодою про Асоціацію та безвізовим режимом немає, але, інформація в інформаційному просторі може зробити свою роботу.
“Очевидно, не хотілося, щоб воно якось негативно повпливало, але на фоні інформаційного сприйняття України такий крок теж може якось вплинути, але не повинен”, – пояснює Гопко.
Проте деякі скептики вважають, що жодного безвізового режиму України з ЄС не буде, доки Україна не відновить контроль над своїм східним кордоном. “Навряд чи Європа запровадить безвізовий режим з країною, яка воює”, – наголосив РБК-Україна Роман Безсмертний. Якщо ж Нідерланди таки не ратифікують угоду про Асоціацію, експерти вважають, що Україна має завдати удар у відповідь. І таким ударом може стати введення візового режиму з Нідерландами та скасування умов зони вільної торгівлі для Нідерландів.
“Це недружній з боку Нідерландів крок відносно України. І уряд та парламент, могли б зробити все від них залежне, щоб мінімізувати наслідки цього спровокованого референдуму, який, до речі, був не по Україні, а по євроскептицизму, який доволі активно підіймає голову в деяких країнах Європи”, – розповів РБК-Україна міністр закордонних справ України (грудень 2007 – березень 2009) Володимир Огризко.
Та найбільше обурює український уряд той стан речей, що Нідерланди досі не спромоглися продемонструвати свою чітку позицію та запропонувати план дій по розв’язанню цієї проблеми. “Очевидно, ми стурбовані тим, що допоки Нідерланди не представили свого чіткого бачення, не сформулювали своєї позиції, яку вони мала би погодити з нами, як зі стороною перемовин, та з країнами-партнерами членами ЄС, які би мали сприйняти і погодитися з позицією Нідерландів. Тому ми закликаємо їх до найшвидшої внутрішньої мобілізації і підготовки такої позиції”, – пояснює віце-прем’єр Климпуш-Цинцадзе.
В парламенті пояснюють, що Амстердам просто хоче перекинути відповідальність на Брюссель. “В них, коли навіть приїздила їхня спікер парламенту влітку, в них всередині не було чіткого бачення, коли ми їм чітко ставили питання: “Як Ви далі будете виходити з цієї ситуації?”. “Це – Брюссель! (відповіли вони, – ред.). В них не було бачення. Вони загнали себе в певну інституційну неспроможність”, – додає голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко.
В уряді все ж сподіваються, що їм таки вдасться переконати Нідерланди, щоб ті ратифікували угоду і навіть готові піти на поступки у питаннях двосторонніх взаємовідносин. “Ми вважаємо, що нам необхідно отримати ратифікації (Угоди про асоціацію) від Нідерландів, можливо, з зазначенням особливої позиції про те, що двосторонні норми в Угоді про асоціацію, які стосуються виключно окремих країн, можливо, не будуть застосовуватися Нідерландами”, – говорить представник уряду Климпуш-Цинцадзе.
Та насправді, пояснюють експерти, в Європі втомилися від нездатності української влади встановити мир на сході і перейти до політичного врегулювання конфлікту. Втомилися від корупції. Втомилися і від своїх внутрішніх проблем – виходу Британії з ЄС та міграційної кризи – і тому, зокрема, питання угоди про Асоціацію України з ЄС відійшло дещо на задній план. “У ЄС зараз є величезна кількість головного болю, якого додалося зовсім не через Україну і тому питання України, зокрема, щодо Асоціації, зараз відійшло на другий план і трохи заблукало в бюрократичних коридорах Брюсселя. Там зараз загрози внутрішні, які є “справою номер один” – це і brexit і його можливі наслідки, а також міграційна криза”,- пояснив РБК-Україна депутат, член комітету у закордонних справах Володимир Ар’єв та додає, що попри ці проблеми жодного похолоданнях у стосунках України з Європою немає.
Надія Андрікевич
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
