Загадкові депозити МТС: як НБУ втратив застав на 450 мільйонів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Загадкові депозити МТС: як НБУ втратив застав на 450 мільйонів

Кредит&Депозит
935
Безкарність породжує вседозволеність.
Ця фраза останнім часом все частіше застосовується до фінансового ринку України, на якому відбувається все більше абсурдних подій.
Раніше в пресі активно обговорювалася ситуація навколо депозиту компанії МТС в “Platinum банку”. Компанія нібито не може повернути 250 млн грн з даного банку і бореться за це в судах.
З іншим депозитом компанії в уже “полеглому” Дельта-банку відбулися також вельми дивні події.
У МТС там був депозит в розмірі близько 1,5 млрд грн. В результаті його переуступки і сумнівних судових рішень один з великих боржників банку зміг домогтися права не погашати свій кредит.
Кредит був в заставі по рефінансуванню від НБУ. Якщо рішення суду не зможуть скасувати, то Дельта-банк може зазнати збитків в розмірі близько 450 млн грн. А це вже загрожує тим, що він не розрахується з НБУ по рефінансуванню.
Епізод 1. Платинум
МТС Україна в жовтні-грудні 2014 року розмістила в “Platinum банку” три депозиту – на 100 млн грн, 70 млн грн і 80 млн грн. Після закінчення терміну повернути їх не вдалося, і вкладник подав на банк до суду.
24 грудня 2015 року Господарський суд Києва прийняв сторону оператора. Розгляд справи в апеляційній інстанції 16 лютого 2016 року було припинено за ініціативою самого банку.
Трохи пізніше “Platinum” попросив про відстрочення виплати до кінця жовтня. Але суд скоротив її вдвічі і встановив новий дедлайн: гроші оператору “Platinum банк” повинен був повернути до 14 липня. Банк знову вирішив оскаржити рішення першої інстанції. Йому вдалося відновити терміни подачі апеляції. В даний момент справа знаходиться в суді.
Співрозмовники ЕП на банківському ринку натякають, що суди між МТС і “Platinum банком” можуть бути свого роду театральною постановкою. Мовляв, у банку немає вже ніяких депозитів компанії.
За словами банкірів, менеджмент банку міг розрахуватися з компанією в іншій юрисдикції, попередньо вивівши “живі” гроші з рахунків банку.
В цілому ж МТС – єдиний мобільний оператор на українському ринку з настільки істотними втратами в проблемних банках. З огляду на масштаби компанії, фінансистам складно уявити, як компанія могла приймати такі легковажні рішення. Найчастіше служби безпеки таких компаній володіють всією інформацією про банківський ринок.
Чи проводилися в компанії будь-які службові розслідування на цю тему, в компанії не відповіли.
“Коли такі випадки виникають систематично, виникає питання не тільки про ефективність внутрішніх систем прийняття рішень та адекватність системи корпоративного управління, а й про наявність мінімально прийнятного контролю: системи ризик-менеджменту, ієрархії прийняття рішень, лімітів відповідальності”, – говорить фінансовий аналітик Іван Угляниця .
За його словами, навіть якщо припустити, що помилки були допущені керівництвом компанії навмисне, розмір, публічний статус, наявність зовнішніх контролів (акціонери, директора, зовнішні інвестори, групи інтересів всередині компанії) повинні забезпечувати хоча б мінімальний контроль, який би сильно ускладнив таке багаторазове повторення однієї і тієї самої “помилки”.
Насторожує не тільки вибір банків для розміщення депозитів, а й те, що потім відбувається з депозитами мобільного оператора.
Епізод 2. Дельта
Після того, як у Дельта-банку була відібрана ліцензія, його кредитори, серед яких була МТС, почали подавати вимоги до банку для появи в списку акцептованих вимог кредиторів.
МТС в цей список не заявилася. Виходячи з релізу Фонду гарантування вкладів, замість неї заявилася фінансова компанія “Акорд”, якій нібито мобільний оператор переуступив право вимоги боргу.
Дельта-банк повідомив про неможливість такої переуступки прав вимог, але МТС все одно не заявилася як кредитор і втратила право вимагати з банку свій депозит.
“Ні мобільний оператор, ні фінансова компанія не є кредиторами АТ “Дельта банк”, оскільки відповідно до норм закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними”, – йдеться в релізі ФГВФО.
До недавнього часу фірма “Акорд” була нічим не примітна. Однак наприкінці 2015 року вона стала фігурувати в ЗМІ як компанія, за допомогою якої були виведені десятки мільйонів гривень з держпідприємства “Укрспирт”.
За яких обставин сталася переуступка депозиту МТС на користь “Акорду”, в МТС пояснити не змогли. ФК “Акорд”, незважаючи на відсутність у списку акцептованих вимог кредиторів, відступила частину вимог на користь групи боржників банку: ТОВ “Кавицький” і кількох пов’язаних фізосіб.
ТОВ “Кавицький” являє собою одну з найбільших в Україні мереж бутиків, яка відома як “Хелен Марлен груп”. Компанія була закредитована в Дельта-банку.
“Загальна заборгованість за їхніми іпотечними кредитами, забезпеченням за якими виступали високоліквідні об’єкти нерухомості, становить близько 450 млн грн”, – йдеться в релізі ФГВФО.
Загадкові депозити МТС: як НБУ втратив застав на 450 мільйонів
Далі все відбувалося за простою схемою. Для виведення зазначених активів з банку ТОВ “Кавицький” і пов’язані з ним особи подали заяви про відступлення і залік зустрічних вимог. Для виведення справи з підсудності Києва визначили першим відповідачем третю особу з місцезнаходженням у Львові.
“Вимоги до цього відповідача (витребування документів) мають явно штучний характер”, – вважають у Фонді гарантування. Проте, справу став розглядати Залізничний районний суд Львова.
Найсмішніше: повістки, які суд направляв на адресу Дельта-банку, надходили в поштове відділення, звідки їх забирала невстановлена особа. У поштовому відділенні пред’являлась сфальсифікована довіреність, виписана на справжнього співробітника банку, який документи не отримував.
Відповідно, той, хто робив ці фальсифікації, заволодів даними про співробітників банку. Це було зроблено для того, щоб Дельта-банк в особі Фонду гарантування не міг брати участь в суді і відстоювати позицію банку.
У підсумку 21 червня 2016 року суд виніс рішення, яким визнав припиненими зобов’язання “групи Кавицького” перед Дельта-банком. Також були припинені застави та іпотеки, що виступають забезпеченням за кредитними договорами. Те, що вони перебували в заставах по рефінансуванню від НБУ, нікого не збентежило.
“Даним рішенням суд “узаконив” залік зустрічних вимог – ситуацію, при якій дві особи мають зустрічні грошові зобов’язання та в зв’язку з чим такі однорідні вимоги припиняються шляхом заліку. Обгрунтування судового рішення вкрай слабке”, – пояснює керуючий партнер адвокатської фірми GORO Legal Дмитро Овсій .
За його словами, закон “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” забороняє проводити залік зустрічних вимог з моменту прийняття рішення про ліквідацію банку. У цього правила є лише кілька винятків.
Зокрема, коли за кредитним договором не проводиться заміна застави, або якщо кошти знаходилися на поточних або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення фондом банку з ринку.
“Право вимоги банку до компаній Кавицького виникло в зв’язку з видачею кредиту. Право вимоги у компаній Кавицького виникло в зв’язку з набуттям права вимоги до банку. Таке придбання відбулося вже після прийняття рішення про виведення банку з ринку і про його ліквідацію.
Таким чином, коштів, які пред’являються до заліку банку, у боржників у момент ліквідації банку не було”, – говорить Овсій.
Після того, як банк дізнався про те, що трапилося, в Печерське управління поліції було подано заяву про вчинення кримінального злочину: фальсифікації документів з метою недопущення до участі в судовому процесі, що спричинило втрату активів на великі суми.
Це вже, скоріше, необхідна формальність, оскільки правоохоронні органи часто саботують розслідування справ у фінансовому секторі.
Причин тому може бути декілька. Одна з них – “комерціалізація” або корумпованість органів. Інша – за такими злочинами найчастіше стоять високопоставлені політики, які залишаються недоторканними.
Банк також подав апеляцію на рішення Залізничного районного суду Львова та заяву про поновлення строків на оскарження рішення. “Дане рішення не має ніякої прецедентної сили. Шанси банку скасувати його досить великі”, – констатує Овсій.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас