1212
Бюджет-2017: баланс проти "хотілок" на 370 мільярдів
— Казна та Політика
Найближчим часом питання бюджету на майбутній рік може вийти на перший план.
Міністерства І інші держвідомства значно підвищили свої апетити в додатковому фінансуванні і пропонують розширити видаткову частину бюджету більше, ніж на 370 млрд грн.
Якщо Мінфін не задовольнить запити міністерств, що, швидше за все, так і буде, Україна стане свідком нового витка політичного кризису.
Пошук балансу – невід’ємний етап бюджетного процесу. Зводиться він до того, щоб збалансувати витрати і доходи держбюджету в межах обумовленого з МВФ розміру дефіциту.
Дефіцит держбюджету на наступний рік заплановано в межах 3% ВВП або 61,8 млрд грн.
Нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив ЕП параметри загального фонду зведеного бюджету, який враховує в тому числі місцеві кошториси.
За словами міністра, доходи зведеного бюджету становитимуть 785,5 млрд грн, витрати – 851,6 млрд грн.
У свою чергу ЕП вдалося ознайомитися і з основними показниками саме державного бюджету. Доходи загального фонду плануються в обсязі 627,5 млрд грн, витрати – 673,6 млрд грн.
Цікава ще одна цифра. Загальна цифра, на яку потрібно збалансувати проект кошторису на наступний рік – 120,6 млрд грн.
Балансувати Мінфін планує за рахунок двох джерел: податкових надходжень, а також заходів, для реалізації яких потрібно змінювати законодавство.
В основному йдеться про непопулярні рішення і реформаторські кроки, які можуть не спрацювати в разі відсутності політичної волі.
Втім, у Мінфіні запевнили, що баланс держбюджету-2017 є, і боятися нема чого. Чи так це?
У чому суть балансу
Додаткові кошти Мінфіну в першу чергу потрібні на виплату пенсій (потрібно 39,3 млрд грн), збільшення фонду оплати праці бюджетникам (38,5 млрд грн) і обслуговування держборгу (6,9 млрд грн).
На допомогу сім’ям з дітьми та по догляду за психічно хворими, пільги і житлові субсидії населенню потрібно ще 22,7 млрд грн.
Розрив в бюджеті майже в 14 млрд грн обіцяє створення дорожнього фонду. Міністерство не зможе ними розпоряджатися на свій розсуд, їх можна буде витратити тільки на фінансування доріг.
Один з найбільших рядків витрат, на який потрібно знайти додатковий ресурс, – оборона. Мінфін потребує додаткових 22,2 млрд грн.
Розраховують в міністерстві на те, що компенсує всі ці потреби зростання доходів від ЄСВ (дасть 10,1 млрд грн), акцизів (+12,2 млрд грн), індексація ставок встановлених в гривні (+4,9 млрд грн).
Девальвація також зробить свій внесок у поповнення казни. Гривня вже почала дешевшати, а деякі статті доходів бюджету номіновані в доларах. Йдеться про ренту за транзит аміаку і портові збори.
Крім того, ренту на транзит аміаку планується підвищити вдвічи. Разом вони можуть поповнити бюджет ще на 1,8 млрд грн.
Все це виключно фіскальні заходи. Вони націлені на отримання додаткового доходу. Але плани Мінфіну зводяться не тільки до них.
Деякі рішення спрямовані не стільки на те, щоб забезпечити приплив нових коштів, а щоб зробити більш цільовим вже наявний ресурс і заощадити, переклавши частину витрат на місцеві бюджети.
Перший комплекс заходів стосується соціальної сфери. Він покликаний забезпечити найбільшу економію – 20,2 млрд грн. Так, планується змінити перерозподіл ЄСВ між соціальними фондами, уніфікувати підхід до видачі соціальних виплат, змінити правила призначення пенсійних надбавок.
Другий пакет рішень спрямований на освіту. Частина з того, що планується вже відома: скасування стипендій, передача на місцеві бюджети витрат по оплаті комунальних послуг в сфері освіти, фінансування ПТУ за рахунок місцевих бюджетів.
Ефект від усіх цих заходів – 12,4 млрд грн.
Третій комплекс заходів націлений на сферу охорони здоров’я. Мінфін ратує за передачу на місцеві бюджети оплати компослуг в установах охорони здоров’я, і включення в медичну субвенцію (отримують місцеві бюджети) витрат за деякими держпрограмами.
У цій сфері є ще один пункт – створення єдиного медичного простору і зміна підходів до управління медичними установами.
“Національна академія наук готова розглянути питання про автономізацію своїх підопічних академій та інститутів. Тоді ми не будемо їх фінансувати. Вони добре заробляють на послугах, і це дозволить зберегти в бюджеті 1,1 млрд грн”, – сказав співрозмовник в Мінфіні.
В цілому за рахунок усіх цих кроків в охороні здоров’я планується заощадити 10,1 млрд грн.
Відомства запитують більше
Якщо у варіанту з “жонглюванням” податкових ставок є шанси й фіскальні компенсатори в теорії можуть заробити, то плани, що вимагають коректування законодавства – це зона ризику.
Практика показала, що закладати як компенсатори реформи – не найнадійніший варіант. Соціально гострі рішення можуть упертися в неготовність президента або прем’єра на такі кроки.
У минулому році, будучи міністром фінансів, Наталя Яресько також робила ставку на медичну реформу і підвищення адресності соціальних виплат. Плани так і залишилися планами.
Ще один момент – баланс бюджету традиційно руйнується на етапі узгодження з народними депутатами і під час зміни політичних домовленостей.
Вже зараз розпорядники бюджетних коштів (міністерства, місцеві органи влади та інші відомства) пропонують розширити видаткову частину бюджету на 373,7 млрд грн.
П’ятірка найбільших запитів на додаткове фінансування надійшла від:
- Міністерства внутрішніх справ – 93,4 млрд грн
- Міністерства оборони – 57 млрд грн
- Міністерства соціальної політики – 53,2 млрд грн
- Укравтодору – 32,6 млрд грн
- Міністерства фінансів – 16,3 млрд грн
По сім мільярдів просять Мін’юст і Служба безпеки України, 5,6 млрд грн – Генпрокуратура.
Що стосується апетитів того ж МВС, запит якого перевищує 90 млрд гривень, то тут поки що немає ясності. Узгодження цифр на безпеку і оборону поки в процесі.
До того ж в МВС кажуть, що розраховують в наступному році на 60 млрд грн, що на 22,7 млрд більше, ніж в цьому році.
Також є розбіжності щодо суми з Мінсоц, яка потрібна на виплату пенсій – там не згодні міняти правила виплати субсидій.
“Мінфін запропонував посилити правила отримання субсидій на комунальні послуги та розширити перелік критеріїв для реципієнтів”, – сказав представник міністерства фінансів.
На прохання пояснити, на що йому необхідний додатковий ресурс, міністр соціальної політики Андрій Рева сказав, що він “у від’їзді, і у нього немає часу”. Рева пообіцяв відповісти в понеділок.
- Аваков VS Данилюк *
З вересня бюджетний процес перейде в активну фазу. Запрацює парламент. Мінфін завершить проект кошторису та внесе його до Верховної Ради до 15 вересня.
Не виключено, що законопроект буде одразу відкликаний на доопрацювання. Проте в бюджетний процес більш активно включаться депутати.
Уже зараз зрозуміло, що складнощі з проходженням документа через парламент будуть.
І незадовільнений запит від міністерства внутрішніх справ стане однією з причин.
Арсен Аваков – один з членів “великої вісімки” – неформальної владної ради, до якої входять ключові люди, які приймають рішення в країні. Народний депутат Сергій Лещенко стверджує, що Аваков – друга людина після президента, має право вето щодо ключових питань.
Уже зараз співрозмовники ЕП в уряді натякають: не буде фінансування МВС – не буде голосів від “Народного фронту” за бюджет.
У розпорядженні видання опинилися матеріали про основні напрямки роботи МВС, які вимагають додаткового ресурсу. Кошти потрібні як самому міністерству, так і структурам, які перебувають в його віданні: Національній Поліції, Національній Гвардії, прикордонній та міграційній службам.
Поки Мінфін не налаштований поступатися. “У нас план на безпеку і оборону – 5% ВВП. Це плюс 20 млрд грн в порівнянні з поточним роком. Вони (силові відомства) можуть домовитися, як їх поділити”, – говорить співрозмовник видання.
Міністр фінансів Олександр Данилюк казав про те, що стосовно запитів на додаткові кошти “Мінфін поки тримає кругову оборону”. Вільних грошей у бюджеті немає, підкреслює міністр.
Його колега Арсен Аваков ще більш категоричний.
“Імітувати реформу і створення нових органів в системі МВС не буду. Або робимо все “без дурнів” і правильно, чи це не до мене. Одна з небагатьох наших розпочатих реформ не повинна провалитися. Перехід – справа непроста і вимагає ресурсу і гігантських зусиль” , – заявив в коментарі ЕП Арсен Аваков.
Також він зазначив, що Кабмін і парламент колегіальні органи – і пріоритети потрібно продумувати не тільки виходячи з монетарних компонентів, але і маючи на увазі стратегію реформ. “Перш за все, у військовій та правоохоронній сфері”, – підкреслив Аваков.
Крапки над “і” в питанні фінансування силового блоку розставить РНБО, президент і політичні домовленості.
А поки Мінфін веде переговори з іншими відомствами.
За інформацією ЕП, компромісні рішення можливі в питанні стипендій.
“Ми шукаємо компроміс. Може не бути нашого ідеального варіанту, але ми бачимо готовність з боку Міносвіти змінити підхід у виплаті стипендій та посилити критерії їх отримання”, – пояснив представник міністерства.
Також розглядається варіант перерозподілу відрахувань від ПДФО з тим, щоб забезпечити фінансовим ресурсом районні, але не обласні, центри.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
