588
Момент втрачено: чому влада не здатна повернути в Україну гроші чиновників-утікачів
— Кримінал
Арешт у Панамі колишнього керівника Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва дав старт новому витку дискусії про повернення у країну грошей, здобутих незаконним шляхом.
Українські правоохоронні органи, які вимагають сьогодні екстрадиції Каськіва, заявляють і про те, що екс-чиновник вивів за межі України багатомільйонні кошти. Це при тому, що Владислав Каськів далеко не перший чиновник часів президентства Віктора Януковича, щодо якого намагаються застосувати механізм екстрадиції та спецконфіскації активів. Forbes вирішив розібратися, як ідуть справи щодо інших видних українських політиків, які свого часу потрапили під санкції, та зрозуміти, чому за два роки владі так і не вдалося повернути до бюджету і відсотка від арештованих сум.
18 серпня стало відомо, що в Панамі затримали Владислава Каськіва, який очолював Держінвестпроект із 23 грудня 2010-го по 15 березня 2014 року. Екс-лідер «Пори» найбільше відомий скандалом із так званим іспанським лижним інструктором, якого намагалися видати за менеджера Gas Natural, і активною підготовкою нашої країни до Євро-2012. Саме зі зловживанням службовим становищем українські правоохоронні органи пов’язують виведення Каськівим у кіпрські офшори близько 255 млн гривень. Тепер, користуючись активністю панамської влади, Генеральна прокуратура України вимагає екстрадиції колишнього чиновника і має намір повернути державні кошти.
Паралельно влада згадала і про іншого видного чиновника епохи Януковича – Олександра Лавриновича, який очолював Міністерство юстиції. Йому інкримінують розтрату коштів шляхом зловживання службовим становищем на суму понад 8,5 млн гривень. Ці гроші пов’язані з оплатою послуг американських юридичних компаній Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP, які в 2012–2013 роках консультували представників української влади у справі Юлії Тимошенко.
Враховуючи справу Єфремова, можна говорити про новий виток інтересу українських правоохоронців до екс-регіоналів, і очевидно, що ця тенденція залишатиметься актуальною найближчими місяцями.
Практичної користі від цих кримінальних справ українська держава зможе домогтися тільки в разі повернення грошей, які свого часу було виведено за кордон. За останні два роки влада неодноразово наголошувала на такому прагненні, причому називали більш ніж значні суми, які містяться на рахунках екс-міністрів і політиків-утікачів.
Водночас за весь цей період похвалитися українським правоохоронцям відверто нічим. Наприклад, торік державний бюджет України отримав лише сміховинні 5014,05 гривні з коштів, які було арештовано на зарубіжних рахунках екс-президента України Віктора Януковича та його соратників. Це 0,0003% від суми, яку планував повернути уряд.
Цьогоріч ситуація видається не набагато кращою. Владі вдалося повернути близько 300 000 гривень так званих корупційних коштів, але знову ж таки серед них немає жодної гривні, вилученої з арештованих рахунків екс-чиновників. Ба більше, новий міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що 2016 року повернення цих коштів в Україну «не здається реалістичним».
У чому основна проблема? У тому, що в Україні ніхто не розділяє піарну і юридичну складові цього питання. Піарна відома всім. Відкриття кримінальних справ, запити на екстрадицію та гучні прес-конференції створюють гарну картинку для нових генеральних прокурорів і гарантують стабільне місце на перших сторінках центральних ЗМІ. Але щоб гроші реально повернулися в країну, потрібно пройти цілком конкретну юридичну процедуру.
По-перше, необхідне рішення українського суду (хоча б першої інстанції). Проте за два роки українська Феміда не винесла жодної такої ухвали.
По-друге, рішення повинне пройти хоча б апеляційну інстанцію і набрати чинності.
І тільки тоді уряд України може звернутися до уряду іншої країни з вимогою репатріації, тобто повернення арештованих коштів у повному обсязі. Але уряду цієї країни потрібні законні підстави у вигляді чинного рішення суду.
Дещо спростити ситуацію могло б ухвалення профільного закону про спецконфіскацію, який неодноразово вносили на розгляд Верховної ради. Але та редакція, в якій його було виписано, саботаж депутатів від «Народного фронту», призвели не тільки до його повного провалу, а й дискредитації всієї ініціативи.
Нагадаємо, окремі статті розробленого законопроекту порушують Конституцію і створюють передумови для вилучення майна ще до рішення суду. Внутрішньопарламентська дискусія щодо цього документа закінчилася технічним відкликанням законопроекту 14 липня, і нову редакцію планують розглядати вже у вересні.
Наразі перспективи повернення арештованого за кордоном майна екс-чиновників видаються відверто сумнівними. Forbes вирішив нагадати про найрезонансніших держслужбовців, чиї активні поки що безрезультатно намагається повернути у країну українська влада.
Віталій Філіповський
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
