Спроба № 5: МОЗ знову обіцяє українцям страхову медицину — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Спроба № 5: МОЗ знову обіцяє українцям страхову медицину

Казна та Політика
430
Замість того щоб зробити давно обіцяну українцям реформу охорони здоров’я, МОЗ поки тільки обмірковує її проект. Кожен новий керівник відомства вважає своїм обов’язком переробити напрацювання попередників. За останні 2 роки таких проектів було близько 4, та всі вони залишилися лише декларацією. Але й це не зупинило чиновників від розробки нової, вже п’ятої, концепції реформи. У ній МОЗ знову обіцяє українцям безліч поліпшень в системі охорони здоров’я, але традиційно забуває про конкретику.
Про все і ні про що
Не минуло й 5 місяців з моменту презентації кількох концепцій реформування системи охорони здоров’я, як МОЗ уже розробило новий проект – “Концепцію побудови нової національної системи охорони здоров’я України”.
Однак новизною ідеї чиновників не вирізняються. Українцям знову обіцяють страхову медицину, реформу фінансування охорони здоров’я, визначити гарантований пакет медичної допомоги, забезпечити автономію медустанов, а також підвищити доступність ліків для населення за рахунок реімбурсації (часткового відшкодування з держбюджету цін на ліки в аптеках).
При цьому в цій концепції реформи МОЗ забув згадати про конкретні терміни її реалізації. Єдина дата, зазначена в документі – 2020 рік. До цього моменту чиновники розраховують завершити реформу охорони здоров’я.
Але є в новій концепції ідеї, які раніше МОЗ не пропонувало. Наприклад, для поліпшення ситуації в галузі чиновники планують спрямовувати надходження від кількох податків на цільове фінансування лікарень і поліклінік. Зокрема, до переліку підакцизних товарів, поряд з алкоголем і тютюном, пропонується внести сіль. Цікаво, що українці платили такий збір в 19 столітті.
Крім того, чиновники обіцяють оптимізувати мережу амбулаторій, районних лікарень і поліклінік, створивши госпітальні округи.
Приміром, зараз фактично в кожному районі області є лікарня. Після реформи надавати спеціалізовану медичну допомогу українцям будуть лише в багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування. Вона буде обслуговувати пацієнтів відразу з кількох районів. Але при цьому районні лікарні ліквідовані не будуть. Їх перепрофілюють на лікування нескладних захворювань. Для повноцінної роботи нової моделі буде створена ефективна система надання швидкої допомоги.
Як і раніше, МОЗ обіцяє пропагувати здоровий спосіб життя, посилити профілактику захворювань і вибудувати систему оперативного реагування на епідемію.
Все це, на думку чиновників, має істотно скоротити рівень смертності українців. Зокрема, після проведення реформи, МОЗ розраховує, що дитяча смертність знизиться на 17%, летальні випадки в результаті серцево-судинних захворювань і травм – на 25-30%. А рівень “задоволеності населення якістю медобслуговування” виросте на 20%, сподіваються в МОЗ.
Джерел фінансування реформи, на думку чиновників, буде кілька: державний та місцевий бюджети, а також кошти міжнародних фінансових організацій та іноземних донорів. Однак у тексті концепції відсутні будь-які розрахунки витрат на реформу.
Отримати коментарі МОЗ на момент публікації статті РБК-Україна не вдалося – відомство не відповіло на запит видання від 26 липня.
Спроба № …
Історія реформування української охорони здоров’я налічує не одну спробу представити концепцію перетворень і план дій чиновників. Ще в 2014 році тодішній керівник МОЗ Олег Мусій пропонував проект реформи, назву якого зараз використали чиновники відомства. Втім, і по суті нова концепція мало відрізняється від напрацювань Олега Мусія і його команди.
Ще тоді в основу реформи закладався перехід до страхової моделі, пропонувалося гарантувати українцям безкоштовний пакет медичної допомоги та запровадити договірні відносини між замовниками та постачальниками. Два роки тому МОЗ розраховував, що більше 90% витрат на охорону здоров’я має покриватися за рахунок державного і місцевого бюджетів, а також фонду обов’язкового медстрахування. І тільки близько 10% припадало на оплати з лікарняних кас або кишень пацієнтів.
У МОЗ була навіть створена стратегічна дорадча група з питань реформування охорони здоров’я. Її завданням була розробка Нацстратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2025 років.
Фінальний документ група презентувала в березні 2015 року, коли один з її представників, Олександр Квіташвілі, вже очолив міністерство. Крім страхової медицини і гарантованого пакета медпослуг, українцям обіцяли розширити проекти з реімбурсації, провести реструктуризацію лікарень і поліклінік і скасувати принцип їх фінансування з розрахунку ліжко-місць.
При цьому стратегія виявилася далеко не єдиним програмним документом міністра Олександра Квіташвілі. Взимку МОЗ представив ще одну концепцію реформи, в якій держава фактично визнала, що не здатна надавати українцям всі медичні послуги безкоштовно.
Тому чиновники запропонували запровадити так званий державний гарантований пакет медпослуг, який би надавався пацієнтам безкоштовно медустановами всіх форм власності. За інші пацієнтам довелося б доплачувати самостійно.
Паралельно МОЗ розробив концепцію “Національної лікарської (фармацевтичної) політики”. Він повинен був стати основою для реформи системи лікарського забезпечення населення. Документ складався з дев’яти розділів: добір основних ліків; доступність; фінансування системи забезпечення ліками; системи постачання; регулювання і забезпечення якості ліків; раціональне застосування; дослідження; розвиток кадрових ресурсів; моніторинг і оцінювання.
Але всі ці проекти так і залишилися на папері. Жоден з цих документів не був затверджений урядом чи схвалений профільним комітетом парламенту.
Дмитро Уляницький
За матеріалами:
РБК-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас