694
Банки vs НБУ. Чи можна повернути на ринок неплатоспроможний банк
— Кредит&Депозит
У процесі очищення банківського ринку виникли складнощі: вже кілька виведених з ринку кредитних установ у суді домоглися скасування рішень Нацбанку і заборони на ліквідацію.
Це призвело до утворення правового вакууму: навіть якщо суд визнав неправомірність рішення регулятора, повернути неплатоспроможний банк на ринок поки немає можливості.
У Нацбанку не поспішають виконувати рішення судів і мають намір дочекатися вердикту і роз’яснення найвищої судової інстанції.
В середині липня банківський ринок сколихнули події навколо Укрінбанку: банк в суді домігся скасування ліквідації установи. Крім того, суд зобов’язав Нацбанк повернути ліцензію кредитній установі та відновити її у всіх реєстрах.
Не дочекавшись виконання регулятором рішення суду, власник Укрінбанку 13 липня з допомогою нотаріуса перейменував Укрінбанк в “Укрінком” і зареєстрував його в Сєвєродонецьку Луганської області.
Як Укрінбанк поповнив лави банкопаду
Історія виведення з ринку Укрінбанку почалася 24 грудня 2015 року. За версією НБУ, банк не виконував нормативи і потребував докапіталізації на суму 500 млн грн. Із цих причин його ще 1 жовтня 2015 року було визнано проблемним. Однак власники не поспішали інвестувати кошти для підтримки установи.
1 грудня норматив миттєвої ліквідності дорівнював нулю за нормативних значень не менше 30%.
Крім того, за інформацією Фонду гарантування вкладів фізосіб, який проаналізував активи банку, з жовтня до грудня 2015 року суттєво зріс обсяг негативно класифікованих активів, що свідчить про значне погіршення якості кредитного портфеля.
14 грудня 2015 року НБУ зареєстрував договір позики від 24 листопада 2015 року, згідно з яким інвестор мав внести в капітал 21 млн дол. Власник Укрінбанку просив у Нацбанку час до 1 січня 2016 року.
Однак до 21 грудня терпіння Нацбанку лопнуло: стан банку не поліпшувався, а “на балансі враховувалися розрахункові документи клієнтів, що не виконані в строк з вини банку, на загальну суму 52 млн грн”. У черзі на виконання стояли і соціальні платежі. Ці фактори, а також зростаюча кількість скарг від кредиторів стали підставою для визнання банку неплатоспроможним.
ВАТ “Укрінком”
Один з міноритаріїв банку не погодився з таким рішенням і оскаржив його в суді.
16 березня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною і скасував постанову НБУ про виведення Укрінбанку з ринку. Суд погодився з доводами позивача, що для відновлення платоспроможності банку надається 180 днів, тоді як НБУ визнав кредитну установу неплатоспроможною менш ніж через три місяці.
У Нацбанку і ФГВФО з таким вердиктом суду не змирилися, подали апеляційну скаргу, але знову програли.
Показово, що 22 березня, ще до винесення вердикту, який був оприлюднений 14 квітня, Нацбанк відправив Укрінбанк на ліквідацію: законодавчо продовжувати тимчасову адміністрацію у регулятора не було можливості. Але і це рішення було оскаржене, а суд традиційно підтримав позивача. Держава в особі Нацбанку і ФГВФО 13 липня програла чергову апеляцію.
Поки йшли судові розгляди, фонд займався стандартною роботою з виведення банку з ринку: виплачував відшкодування вкладникам – уже виплачено гарантованих депозитів на 1,78 млрд грн, проводив інвентаризацію активів, складав ліквідаційний баланс. Однак після 13 липня події почали розвиватися зі стрімкою швидкістю.
За інформацією фонду, в той же день, 13 липня, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни: ПАТ “Укрінбанк” було перейменовано у ВАТ “Укрінком”, а його місце розташування змінено з Києва на Сєвєродонецьк Луганської області.
Акціонери Укрінбанку спробували навіть отримати доступ до центрального офісу банку в Києві, проте охорона їх не пустила.
“Представники ФГВФО незаконно утримують будівлю Укрінбанку за адресою Київ, Вознесенський узвіз, 10а. Спроби законного правління потрапити на робочі місця і відновити роботу нівелюються застосуванням сили з боку охорони. Такими діями ФГВФО в особі Ірини Бєлої продовжує незаконно розпоряджатися активами банку. Є підстави стверджувати, що за час роботи тимчасової адміністрації з банку виведено активів на 26 млн грн, а збитки перевищили 1,5 млрд грн. Більше 90% кредитів не обслуговуються, а їхня вартість як активів постійно знецінюється”, – йшлося в повідомленні Укрінбанку.
У фонді ж вважають, що у них немає законних підстав для надання контролю над Укрінбанком кому б то не було.
Що далі
За словами заступника директора-розпорядника ФГВФО Андрія Оленчика, ситуація в Укрінбанку може розвиватися за трьома сценаріями.
Перший – рішення суду вищої інстанції. Засідання Вищого адміністративного суду України заплановано на 17 серпня. Якщо буде ухвалено рішення на користь позивачів, тоді суду доведеться надати ще й роз’яснення, як Нацбанк і фонд повинні його виконувати.
Більш того, Оленчик сказав, що за такого розвитку подій фонд буде через суд вимагати від власників 1,78 млрд грн – саме стільки було виплачено вкладникам в межах гарантованих державою сум.
“Виплати здійснювалися за рахунок кредитних коштів, залучених у Мінфіні. Фактично вони фінансувалися за рахунок бюджету”, – пояснює Оленчик.
Другий варіант – повернення банківської ліцензії Укрінбанку та поновлення на посаді керівництва. Для цього банк має подати відповідні документи в НБУ і отримати дозвіл регулятора. При цьому у фонді заявляють, що спроби відновити банківську ліцензію банк не робить.
“Є всі підстави стверджувати, що особи, які стоять за ВАТ “Укрінком”, не зацікавлені у відновленні роботи банку і задоволенні вимог його кредиторів”, – вважають у фонді.
Третій варіант – дії правоохоронних органів. За час виведення з ринку Укрінбанку фонд подав до правоохоронних органів 11 заяв про скоєння кримінальних злочинів на загальну суму збитків 864,28 млн грн.
“З них три заяви – щодо власників, керівників та посадових осіб банку. Однак ніякого руху по цих справах немає”, – нарікає Оленчик.
У фонді стверджують: всі активи банку, в тому числі приміщення, в яких розташовані відділення, а також заставне майно, перебувають під контролем.
За інформацією джерел ЕП, у власності банку є близько 40 об’єктів нерухомості, зокрема в Києві, Черкасах та Житомирі, балансова вартість яких становить близько 700 млн грн.
“Невстановлені особи намагаються заволодіти активами банку і перевести їх на третю компанію. Зокрема йдеться про рахунки великих вкладників. Перереєстрація юрособи дасть змогу великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих з акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів”, – зазначають у фонді.
За словами джерела, обсяг інсайдерських кредитів може сягати 600 млн грн. У портфелі є і досить цікаві застави.
Серед них може бути Ватутінський хлібокомбінат, який одночасно є позичальником банку. Укрінбанк не раз заявляв про успішне співробітництво з підприємством. У 2009-2010 роках банк брав участь у програмі розвитку підприємства та інвестував у нього 80 млн грн за необхідних тоді 160 млн грн. Їхня співпраця не припинялася аж до 2015 року, коли банк було визнано неплатоспроможним.
Реакція ринку
Прецедент з Укрінбанком – не єдиний. 10 лютого Нацбанк ухвалив постанову № 68/БТ про ліквідацію банку “Преміум” “за порушення банківського законодавства в сфері фінансового моніторингу”. “Факти порушень були виявлені під час позапланової виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу”, – йдеться в повідомленні регулятора.
Однак рішення Нацбанку було оскаржено.
29 березня суд задовольнив позов і зобов’язав НБУ повернути “Преміуму” банківську і генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій. Регулятор подав апеляцію, але 15 червня програв її. Обидва рішення перебувають у закритому доступі. Справа розглядалася на закритому засіданні, тому оприлюднити інформацію про неї заборонено згідно із законом “Про доступ до судових рішень”.
Нацбанк відразу ж подав касаційну скаргу. 6 липня Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження і зупинив виконання рішень судів нижчих інстанцій.
Однак уже 11 липня в Окружний адміністративний суд Києва надійшла заява від банку “Преміум” “про роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду Києва у справі № 826/2607/16, роз’яснення законного способу і законного порядку виконання даного судового рішення”.
Судові суперечки тривають і щодо банку “Союз”. Цей випадок унікальний тим, що Нацбанк двічі виводив цю установу з ринку. Перший раз – 15 березня 2016 року за “систематичне порушення” законодавства в сфері фінансового моніторингу. У Нацбанку стверджували, що “банк створював перешкоди проведенню перевірки в березні 2016 року”.
Власник “Союзу” Сергій Дядечко оскаржив це рішення, і 28 березня Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував рішення Нацбанку.
26 квітня НБУ і ФГВФО програли апеляцію, але вже 28 квітня Нацбанк ухвалив повторне рішення про виведення “Союзу” з ринку. Дядечко оскаржив і це рішення: 12 липня Окружний адміністративний суд Києва знову став на його бік. Регулятор знову готує апеляцію.
Паралельно 31 травня Вищий адміністративний суд відкрив провадження за касаційною скаргою Нацбанку і фонду в першій справі.
Ще кілька банків перебуває в завислому стані.
Наприклад, власник банку “Фінансова ініціатива” Олег Бахматюк як забезпечення за позовом домігся заборони на ліквідацію банку. У цю кредитну установу тимчасову адміністрацію було введено більше року тому – 23 червня 2015 року.
Крім того, 22 квітня Печерський суд Києва заборонив ліквідацію “Родовід банку”. Хоча тимчасова адміністрація була введена в банк ще 25 лютого, а за законом максимальний термін роботи адміністратора – два місяці, процедуру ліквідації установи ще не розпочато.
Поки всі ці справи об’єднує одне: очікування вердикту Вищого адмінсуду, який поставить крапку в цих справах і створить прецедент для розгляду аналогічних справ.
“В законодавстві є прогалини, і юристи про це знають. Логічно, що в таких суперечках кожна сторона конфлікту використовує їх на свою користь”, – говорить старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
