344
Масова заміна послів ключових держав: чого чекати Україні від нових дипломатів
— Казна та Політика
Протягом останніх тижнів ключові світові держави, а також Європейський Союз призначили нових послів в Україні. Журналісти вирішили розібратися, чого очікувати він нових дипломатів і чи стоїть за масовою рокировкою послів щось більше, ніж планова кадрова перестановка.
Загальні риси
Нещодавно США, Китай і ЄС надіслали в Україну нових очільників дипмісій. Уже відомо, що незабаром їхній приклад наслідуватиме і Німеччина.
У новопризначених послів є кілька спільних рис:
- вони сильні, активні й досвідчені дипломати (очевидно, що Україна – складна держава в дипломатичному плані та в Київ не виряджають послів, щоб вони могли спокійно допрацювати до пенсії або, навпаки, набратися досвіду);
- вони колись уже працювали в Києві або торкалися українського питання;
- вони добре знайомі з проблематикою пострадянських країн;
- у певні періоди вони всі працювали у “вибухонебезпечних” країнах з тліючими конфліктами або в державах, які мають напружені відносини з Росією.
Варто зазначити, що посли є “провідниками” курсу своїх країн, але самі його не визначають. Однак особистість голови дипмісії також важлива. Чим краще посол знає країну, в якій працює, чим він досвідченіший, чим більшу кількість зв’язків має, чим жорсткіше готовий відстоювати свою позицію, тим більша ймовірність того, що двостороннє співробітництво між державами поглибиться.
“Ознак того, що ЄС або США змінять своє ставлення до України, немає. Зміна послів – це не зміна політичного курсу. Це зміна тих, хто втілює його в життя. Але, зрозуміло, призначення кваліфікованого посла, зацікавленого в поглибленні співпраці, вкрай важливе”, – прокоментував “Обозревателю” дипломат, експерт “Майдану закордонних справ” Олександр Хара.
Посол ЄС
Новопризначений голова Представництва Євросоюзу в Києві Хьюго Мінгареллі народився у Франції. На початку 90-х років він вперше перетнувся з українським питанням, коли очолював групу зі Співдружності незалежних держав у Генеральній дирекції із зовнішніх зв’язків.
У самий розпал війни на Балканах його перекинули в цей регіон. Він очолив Європейське агентство з реконструкції, яке допомагало відновлювати Чорногорію, Косово, Сербію та Македонію.
На початку нульових дипломат обіймав посаду директора зі співробітництва з країнами Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Напередодні призначення в Київ Мінгареллі був керуючим директором для регіонів Північної Африки, Близького Сходу, Аравійського півострова, Ірану, Іраку та Європейської служби зовнішніх дій. Для країни, де триває війна, досвід Мінгареллі, який займався конфліктними Сирією, Лівією, Іраком і Балканами, може бути як ніколи доречним.
І найцікавіше: посол стояв біля витоків Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Саме Мінгареллі до кінця 2010 року був головним переговірником з боку Євросоюзу щодо “нової посиленої угоди”. Крім того, він неодноразово виступав за поглиблення відносин між Києвом і Брюсселем. Все це говорить на користь того, що як посол Мінгареллі продовжить лобіювати курс на подальше зближення України з Європейським Союзом.
Проте є одне але: раніше Мінгареллі ніколи не очолював посольство. Втім, довгі роки дипломатичної служби повинні нівелювати цей недолік. “Єдине, йому може знадобитися деякий час на розгін”, – вважає Хара.
Посол США
Призначення Марі Йованович є відображенням світового курсу на гендерну рівність в дипломатичному середовищі. Вона вважається принциповим і в якійсь мірі навіть жорстким дипломатом, який може домагатися свого.
Українському істеблішменту варто бути напоготові – Йованович, на відміну від більшості дипломатів, не боїться використовувати однозначні формулювання, аж до звинувачень вищих чинів держави. В Україні вона обіймала посаду помічника посла в 2001-2004 роках. Якраз тоді вибухнули скандали щодо “плівок Мельниченка” і комплексів радіотехнічної підтримки “Кольчуга”, які Україна нібито поставила режиму Саддама Хусейна в Іраку. Йованович була однією з тих, хто висував звинувачення Адміністрації Президента Леоніда Кучми. До речі, вона досить довго продовжувала стверджувати, що має докази угоди про “Кольчуги”. Однак Йованович їх так і не озвучила. Зважаючи на це її нещодавнє призначення може мати на меті ввести українську владу в тонус і проконтролювати проведення обіцяних реформ.
“США не відправляють в Україну поганих дипломатів. Тим більше двічі. Йованович дуже сильний посол. Вона прекрасно знає проблематику нашої країни і проблематику регіону, адже свого часу Йованович працювала ще у Вірменії та Киргизстані”, – наголосив Хара.
Як би там не було, від того, як складеться діалог української влади з Йованович, багато в чому будуть залежати обсяги американської підтримки.
Посли Китаю і Німеччини
Нещодавно призначений посол КНР Ду Вей зарекомендував себе як ефективний дипломат. Значну частину свого життя він займався регіоном країн Східної Європи. У 90-х роках досить довго працював в Естонії, що, як і Україна, має складні відносини з Росією.
Хто ж стане новим послом Німеччини в Україні – поки незрозуміло. Однак його особистість і ступінь його симпатії до Києва дуже важливі. Адже Німеччина – ключова країна ЄС. А її Міністерство закордонних справ очолює людина (Франк-Вальтер Штайнмаєр), чия позиція щодо українсько-російського конфлікту неоднозначна. Соціал-демократична партія, одним з лідерів якої Штайнмаєр є, узагалі ніколи не проявляла ентузіазму з приводу запровадження антиросійських санкцій і вже тим паче з приводу їх продовження.
Аліна Купцова
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
