Гліб Сегіда: законопроект № 2456-д про захист прав споживачів фінпослуг - що може змінитися — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гліб Сегіда: законопроект № 2456-д про захист прав споживачів фінпослуг - що може змінитися

Кредит&Депозит
966
Наприкінці березня 2016 року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект № 2456-д, покликаний посилити захист прав споживачів фінансових послуг. У червні текст документа був доопрацьований до другого читання і, як очікується, вже у липні має бути схвалений в цілому. Що може змінитися після набуття чинності новим законом для банків та їхніх клієнтів?
Проблематика
Більша частина правової бази держави Україна базується на юридичній базі, що діяла ще в Радянському Союзі. Далі, протягом багатьох років до відповідних законів і кодексів вносилися правки і доповнення, покликані привести старі норми у відповідність до сучасних реалій.
Лише поодинокі галузі були удостоєні нової правової бази, повністю розробленої з нуля (наприклад, закон про електронну комерцію, Кримінально-процесуальний кодекс).
Так склалося, що в радянські часи взаємин між фінансовими компаніями і населенням майже не було – люди не брали кредити, не оформляли пластикові картки, а депозити були представлені програмою в Держбанку СРСР.
Зі здобуттям незалежності й початком впровадження ринкових механізмів функціонування економіки ринок фінансових послуг, не маючи єдиної правової основи, почав розвиватися досить хаотично.
Є інструкції, постанови НБУ, Кабміну, Держфінпослуг, які регулюють ринок фінпослуг. Також частково права споживачів фінансових послуг описано в законі про права споживачів. Але вони описують засади, залишаючи без уваги багато деталей, які склалися у взаємовідносинах фінкомпаній та їхніх клієнтів.
Укупі з низькою фінансовою грамотністю населення більшість фінустанов почали прописувати умови або доносити інформацію так, що це було вигідніше для себе, ніж для споживачів.
Як виявилося, не існувало детальних вимог до угод – і люди вже потім розуміли, що їм не надавали графік погашення за кредитом, а «нульова ставка» виявлялася 100-200% реальної переплати; ставка за депозитом 25% виявлялася 10% для першого місяця розміщення коштів, 11% для другого і 25% лише для останнього.
В результаті ринок виявився в тупику – банки мають величезні обсяги проблемної заборгованості, яка сформувалася, зокрема, і через кредити всім охочим, котрі не розуміють, що підписують; банки не можуть отримати заставне майно за проблемними кредитами, в першу чергу від корпоративних позичальників, бо в законах є багато лазівок для шахраїв.
Сьогодні в парламенті перебуває кілька законопроектів, покликаних, з одного боку, захистити банки (основний документ – законопроект № 4529), з іншого – захистити права споживачів фінансових послуг.
Що пропонується
Передбачається, що законопроект № 2456-д істотно підвищить захист населення і малого бізнесу в плані взаємин з банками і фінкомпаніями. Адже у великого бізнесу є юридичні служби, а прості українці рідко звертаються по допомогу до фахівців для правового аналізу документів.
Інформація, котру банк зобов’язаний надати клієнту перед підписанням угоди:
  • особа, яка надає фінансові послуги – дані про розташування і держреєстрацію, а також хто здійснює нагляд і адреса, куди можна подавати скарги;
  • повна вартість послуги, з усіма можливими зборами, платежами, витратами;
  • наявність права відмовитися від угоди із зазначенням терміну та штрафних санкцій;
  • наявність права дострокового розірвання або виконання умов договору;
  • порядок внесення змін до угоди;
  • наявність механізмів позасудового урегулювання в разі скарг клієнта;
  • існування гарантійних фондів або компенсаційних схем.
У разі укладення договору в електронному вигляді він буде вважатися отриманим клієнтом після надсилання його зразка клієнту із зазначенням дати і контактних даних клієнта.
При цьому зобов’язання довести, що клієнт отримав свій зразок договору, лежить на фінустанові, а не людині.
Особливо важливий пункт закону, що банк не має права змінювати умови договору в односторонньому порядку.
На ринку поширена практика, коли банк може змінювати окремі пункти договору (наприклад, плату за користування рахунком або ставку за депозитом до запитання). Раніше банк вважав, що коли інформація про це з’явилася на його сайті або на роздруківці у відділенні – клієнта ознайомлено із цим. Після ухвалення закону банк зобов’язаний надіслати клієнтові повідомлення з фіксуванням терміну надсилання.
На вимогу клієнта банк зобов’язаний надати інформацію про своє фінансове становище і дані про власників.
Закон позбавляє банки ще однієї хитрості: у разі неоднозначного тлумачення прав і зобов’язань сторін за договором – вони трактуються на користь клієнта.
За ненадання інформації, або надання її вже після підписання договору, або обману клієнта, посадову особу банку може бути оштрафовано на суму від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів (850-1 700 гривень). Повторне виявлення порушень призведе до штрафу вже на суму від 1 700 до 4 250 гривень.
Нескладно порахувати, що коли співробітник банку вперше «помилиться» в роботі з клієнтом, він заплатить досить невелику суму. Але якщо це матиме систематичний характер, то штрафи будуть величезними – за п’ять виданих таких кредитів за день доведеться заплатити вже понад 21 тисячу гривень, і сенсу в такій «діяльності» вже немає.
При цьому відповідальність посередника на ринку фінпослуг у разі порушення прав споживача прирівнюється до відповідальності фінустанови.
Рекламувати фінансові послуги зможуть лише компанії, у яких є відповідна ліцензія на надання фінансових послуг.
Хто контролюватиме виконання
Контроль за дотриманням прав споживачів, аналіз договорів, реклами фінансових послуг і накладення штрафів у разі порушень будуть здійснювати НБУ, Держфінпослуг і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, в разі ухвалення законопроектів № 2413а і 2414а ці функції будуть лише у НБУ і НКЦПФР.
Також НБУ наділяють повноваженнями розширювати мінімальний обсяг обов’язкової інформації для надання споживачеві.
Особливо в законі виділено обов’язок Нацбанку та інших держорганів впроваджувати програми з підвищення фінансової грамотності населення.
Як свідчить практика, неосвіченість у плані роботи з документами, управління своїми грошима властива всім поколінням українців. Погано читають або зовсім не читають, що підписують, не тільки представники старшого покоління, а й люди, які виросли вже в незалежній Україні.
Закон не зможе вберегти українців від недобросовісних дій банків і фінустанов, він лише розширює функціонал із доступу до інформації та можливості людей. Як громадяни будуть ним користуватися – залежить від них самих. А поліпшувати юридичну та фінансову грамотність українців має вже експертне співтовариство і цільові державні програми.
Гліб Сегіда, керуючий партнер юридичної фірми «Правовест»
За матеріалами:
Файненс.ЮА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас