211
Гарна вітрина і порожній магазин: чому Україні чекати не дочекатися антикорупційного суду
— Кримінал
Попри оптимістичні заяви деяких політиків, процес створення Вищого антикорупційного суду, найімовірніше, буде затягнутим і складним.
Простіше кажучи, поки є лише яскрава і розпіарена ідея. Але найголовнішого – комплексної концепції та єдності в цьому питанні – немає. Журналісти вирішили розібратися, що стоїть на шляху створення довгоочікуваного антикорупційного суду.
Потрібна законодавча база
Ідея створення спеціалізованого суду виринула на хвилі антикорупційної боротьби. Про неї багато говорили активісти й західні партнери. Однак, як це часто буває, за вітриною ховався напівпорожній магазин.
Щоб нікого не образити і всім сподобатися, можливість створення антикорупційного суду прописали в нещодавно ухваленому і підписаному законі про судоустрій і статус суддів. Тільки ось ні конкретних термінів, ні чітко прописаних повноважень, ні процедури обрання суддів поки немає. Для порівняння, щодо патентного суду було чітко вказано, що він створюється з моменту набуття законом чинності.
З іншого боку, в законі написано, що антикорупційний суд має бути сформований не пізніше осені 2017 року. Однак не все так просто. У законі про судоустрій не прописано базу для спеціалізованого суду. Значить – необхідно ухвалювати окремий закон про антикорупційну прокуратуру. Той факт, що зараз законодавчої бази для нового органу просто немає, нещодавно визнав і голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Якщо Верховна Рада не ухвалить відповідний закон своєчасно, то перспективи спеціалізованого суду зависнуть у повітрі.
Глава Мін’юсту Павло Петренко, звичайно, заявив, що в рамках судової реформи Вищий антикорупційний суд має бути створений вже до кінця поточного року. Однак на ділі це малоймовірно. Навіть якщо якимось дивом буде створена законодавча база і суд офіційно сформують, фактичний старт роботи може відтягнутися на невизначений час. Над нами вже навис сумний досвід Державного бюро розслідувань і Національного агентства з питань запобігання корупції.
Концепції немає
Головна проблема – відсутність хоча б приблизної моделі антикорупційного суду. Це визнають навіть самі автори судової реформи.
“Поки ніхто не запропонував зрозумілої та завершеної моделі. Низка представників громадських організацій наполегливо рекомендувала створити антикорупційний суд. Вони запропонували ідею, але не запропонували модель, яку можна втілити в законопроект. Як тільки модель з’явиться – повернемося до цього питання. Поки закон просто відкриває можливість для його створення”, – зазначив заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов, який очолював процес підготовки судової реформи.
Підтверджує це і народний депутат від “Народного фронту”, юрист Георгій Логвинський. “Це дуже дискусійне питання, і воно вимагає окремого законодавчого акту і глибокого опрацювання. Але проблема в тому, що концепції просто немає”, – прокоментував нам нардеп.
Коли концепція буде “зліплена” і узгоджена, на черзі – коригування законодавчої бази. Йдеться не тільки про закон про антикорупційну прокуратуру. Є багато нюансів, наприклад, потрібно змінити порядок доступу до закритої частини реєстру судових рішень.
“Зараз судді можуть заходити в реєстр і дивитися інформацію про кримінальні провадження. Уявіть ситуацію: суддя підозрює, що стосовно нього ведеться антикорупційне розслідування. Він може зайти в реєстр і отримати інформацію. Це неправильно”, – прокоментував народний депутат від “Народного фронту”, секретар парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко.
У Раді немає ентузіазму
Під закон про антикорупційний суд потрібні голоси в парламенті. А проблема в тому, що навіть в коаліції аж ніяк не всі депутати ставляться з ентузіазмом до цієї ідеї.
“Принцип законодавства передбачає, що не можна створювати окремі гілки судової влади. Ми ж не можемо зробити автомобільний суд або суд, який розглядатиме тільки справи про овочеві бази. Як на мене, поки антикорупційний суд – лише красива ідея. У багатьох нардепів є питання. Найближчим часом зрушень у цьому питанні не передбачається. Але будемо радитися, шукати концепцію”, – заявив “фронтовик” Георгій Логвинський.
До речі, такої ж думки дотримується навіть керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, який також зазначав, що йдеться в якійсь мірі про розподіл гілок влади. “Однак я прихильно ставлюся до ідеї створення посад антикорупційних суддів, наприклад, в Апеляційному суді міста Києва”, – підкреслив Холодницький.
Тобто заковика знову в загальній концепції. Не кажучи вже про те, що багато народних депутатів і зовсім заявляють: простіше вже реформувати судову систему загалому.
“Створення антикорупційного суду буде тривалим і непростим. Простіше буде очистити всю судову систему. І такої ж думки дотримується багато хто в Раді”, – прокоментував “Обозревателю” позафракційний народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Борислав Береза.
Само собою напрошується питання: навіщо тоді взагалі була ухвалена норма про антикорупційний суд? “Я поясню ситуацію: велика кількість норм була ухвалена під тиском наших західних партнерів, які наполегливо рекомендували це, не розуміючи нюансів, які існують в Україні”, – зазначив Береза.
Загалом ідея створення антикорупційного суду не така погана. За умови формування грамотної законодавчої бази вона навіть могла би втілитися в дійсно ефективний орган. У нереформованій судовій системі антикорупційних відомств працювати непросто. Потрібні незаангажовані судді, набрані за конкурсом. Однак відсутність загальної концепції та єдності в Раді робить перспективи антикорупційного суду туманними.
Аліна Купцова
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
