1359
Найрезонансніші проекти червня
— Казна та Політика
Президент, уряд і самі депутати постаралися в перший місяць літа додати парламенту роботи. З маси червневих законопроектів ми вибрали ті, які можуть найбільш вплинути на життя країни – або принаймні наробити багато галасу.
Підвішена комісія
Серед президентських ініціатив найбільші суперечки в парламенті викликали проекти постанов про звільнення 12 старих і призначення 11 нових членів Центрвиборчкому. Ці проекти були внесені 3 червня, але досі їхня доля під питанням.
Зараз ЦВК налічує 15 членів. Ті 12, яких пропонує звільнити Петро Порошенко, були призначені ще 2004 і 2007 рр. Решта три – Олександр Осадчук, включений до складу ЦВК в лютому 2010 р. (раніше керував секретаріатом парламентської фракції Блоку Литвина, тепер може вважатися представником групи «Воля народу»), і призначені в квітні 2014 р. Олег Діденко (за квотою «УДАРу» ) та Катерина Махніцька (за квотою «Свободи»). Серед запропонованих президентом 11 нових кандидатур п’ять вважаються пов’язаними з президентською партією, четверо – з «Народним фронтом», інші двоє представляють фракцію «Самопоміч» та групу «Відродження». Одне місце зарезервовано для «Батьківщини». Не матимуть своїх представників «Опозиційний блок» і Радикальна партія Олега Ляшка.
У вівторок 28 червня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив журналістам, що питання призначення нового складу ЦВК може найближчим часом не потрапити до сесійної зали. «На сьогодні немає політичного консенсусу між партіями. І до того моменту, поки не буде політичного узгодження, виносити це питання на сесію дуже небезпечно», – визнав Парубій. Небезпека полягає в тій перспективі, що парламент проголосує за звільнення 12 старих членів ЦВК, але не призначить нових. І тоді комісія взагалі виявиться недієздатною. Парубій повідомив, що лідери фракцій звернулися з проханням відкласти розгляд цього питання. «Ми будемо збиратися з головами фракцій, починаючи з четверга, і обговорювати наші плани на літо. Якщо буде узгодження і достатня кількість голосів за ЦВК, то в той же момент я це питання винесу на голосування», – запевнив спікер парламенту.
Європейський ланцюжок
Два законопроекти на життєво важливу для українського бізнесу тему полегшення митних процедур вніс Кабінет міністрів 3 червня. Зараз вони розглядаються в комітеті Ніни Южаніної (з питань податкової та митної політики). Один проект пропонує передбачити в Митному кодексі поняття уповноваженого економічного оператора (УЕО) і спростити для УЕО митні формальності. Другий проект пропонує внести відповідні зміни до Податкового кодексу – записати там особливості оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами.
Концепція УЕО була введена Всесвітньою митною організацією 2005 р. Статус УЕО – це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг і спрощень митних формальностей для підприємства. Кабмін пропонує запровадити дієвий механізм інституту УЕО аналогічний тому, який функціонує в ЄС, із перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. «Майбутнє визнання статусу УЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських УЕО у формуванні так званих безпечних ланцюжків постачання товарів і підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішньому і внутрішньому ринках», – обіцяє міністр фінансів Олександр Данилюк.
Відходи – теж по-європейськи
Серед депутатських законопроектів високі шанси на успішне проходження через парламент має внесений 16 червня проект нової редакції закону «Про відходи». Під ним стоять підписи голови профільного комітету Анатолія Диріва з «Народного фронту» і ще кількох депутатів із фракцій БПП, «НФ», «Самопомочі», Радикальної партії Олега Ляшка та «Батьківщини». Ще один аргумент на користь цього проекту полягає в тому, що Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов’язання запровадити положення європейських директив про відходи в національне законодавство протягом чітко визначених термінів – від трьох до п’яти років з моменту набуття чинності Угодою.
Автори проекту обіцяють бізнесу максимальне спрощення отримання документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами. А державі й громадянам – запобігання або зниження негативних наслідків утворення відходів та поводження з ними, впровадження в цю сферу найліпших європейських практик.
Пільги жертвам двох режимів
Голова ветеранського комітету ВР, заступник голови фракції БПП Олександр Третьяков і ще сім депутатів з БПП, «НФ» (зокрема лідер фракції Максим Бурбак), Радикальної партії Олега Ляшка та групи «Воля народу» 22 червня, в річницю вторгнення нацистських військ, внесли проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з числа жертв нацистських переслідувань та політичних репресій».
Автори проекту вважають, що колишні неповнолітні й малолітні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового утримання мають бути зрівняні в пільгах з інвалідами війни та учасниками бойових дій. Разом з тим, на думку депутатів, держава зобов’язана надати аналогічну підтримку громадянам, які стали жертвами політичних репресій, що чинилися протягом 1917-1991 років комуністичним тоталітарним режимом на території України.
Двадцять п’ять мільярдів від Тимошенко
Не минув червень і без законопроектів, розрахованих насамперед на піар-ефект. Лідер «Батьківщини» 7 червня внесла (разом з трьома співавторами зі своєї фракції) два проекти, що обіцяють роздати громадянам понад 25,5 млрд грн.
Перший проект, про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», пропонує спрямувати на соціальний захист найбідніших громадян 24,8 млрд грн шляхом збільшення розмірів соціальних стандартів і гарантій, витрат на лікування, навчання дітей, реабілітацію інвалідів. Друга ініціатива Юлії Тимошенко – проект постанови про надання належних пільг і житлових субсидій населенню України на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. На це будуть потрібні 726,3 млн грн.
За рахунок чого можна профінансувати ці витрати, Тимошенко теж називає. На її думку, 8,5 млрд грн мають скласти додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску в результаті підвищення мінімальної заробітної плати з 1 липня 2016 р.
Також вона передбачає 15 млрд грн надпланових надходжень до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду, з яких за січень-квітень 2016 року вже надійшло 8,9 млрд грн. Крім того, 24 млрд грн лідер «Батьківщини» пропонує отримати від легалізації економіки. А якщо всього цього не вистачить, Юлія Володимирівна знає ще резерв – 34 млрд грн залишків коштів на єдиному казначейському рахунку на початок 2016 р.
Якщо записати до «найбідніших громадян» половину населення України й поділити на них 25,5 млрд грн, вийде більше 1 000 грн на кожного «найбіднішого». Знову «Юлина тисяча».
Ультиматум Ляшка
13 червня фракція Радикальної партії Олега Ляшка попередила, що вона продовжує вимагати створення в парламенті тимчасової слідчої комісії з корупції та офшорів. Раніше це було спільною вимогою трьох фракцій: «радикалів», «Самопомочі» та «Батьківщини».
Але проект постанови, підписаний лідерами цих трьох фракцій Олегом Ляшко, Олегом Березюком і Юлією Тимошенко (а також соратником Ляшка Віктором Вовком та заступником Березюка Єгором Соболєвим), був провалений – 1 червня він отримав тільки 108 голосів «за».
24 червня зареєстровано новий проект постанови із трохи зміненою назвою: «Про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування порушень законодавства України у вигляді відмивання коштів, ухилення від сплати податків і корупції з використанням офшорних компаній вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави». Під ним підписалися 20 із 21 члена фракції («загубився» тільки Артем Вітко), що має символізувати серйозність намірів Ляшка і його «радикалів» зривати роботу парламенту, поки не буде виконано їхній ультиматум.
Копіюючи Путіна і Лаврова
«Опозиційний блок» в особі Наталі Королевської, співголів фракції Юрія Бойка та Олександра Вілкула та ще чотирьох депутатів 9 червня вніс законопроект «Про статус і соціальний захист мирних громадян, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції».
На думку авторів проекту, українська держава має взяти на себе відповідальність за завдану шкоду мирним громадянам та зобов’язатися відшкодувати збиток за «1) пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами, які постраждали в результаті проведення антитерористичної операції; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з проведенням антитерористичної операції; 3) збитки, що їх зазнали громадяни у зв’язку з її проведенням».
Причому «Опоблок» пропонує визнати постраждалими від АТО всіх мирних громадян в зоні конфлікту, незалежно від того, яка сторона (українська або російська) завдала їм збитки. А під визначення мирних громадян легко можуть потрапити ті, хто воював на боці РФ і був поранений. Першими в списку «постраждалих від АТО» стоять «інваліди, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, отриманих в районах бойових дій в період проведення антитерористичної операції». Всі ці формулювання, що копіюють штампи кремлівської пропаганди, саме на цю пропаганду і розраховані. Маючи нульові шанси на ухвалення, цей законопроект може стати ще одним приводом для інформаційних атак на Україну.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
