В Україні може подорожчати вивезення сміття

02.07.2016, 09:00 — Казна та Політика

1405

Нещодавня трагедія на звалищі під Львовом підтвердила, що ситуація з відходами в Україні – їх збиранням, захороненням, утилізацією – стає загрозливою. Для її виправлення потрібні не разові, а системні й комплексні заходи.

Спробою ініціалізації таких заходів можна вважати реєстрацію 16 червня у Верховній Раді чотирьох законопроектів, розроблених групою народних депутатів, до якої входить і Ніна Южаніна, голова комітету з питань податкової та митної політики, що користується особливою довірою Президента Петра Порошенка.

У парламенті зареєстровано такі проекти:

- № 4838, нова редакція закону “Про відходи”, який був ухвалений 1998 р. і вже погано відповідає сучасним вимогам;
- № 4836, про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування розміщення побутових відходів);
- № 4835, про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії;
- № 4837, про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо використання деяких видів екологічного податку).

Журналісти вибрали найважливіші із запропонованих нововведень.

У державній політиці запроваджується ієрархія поводження з відходами:

- запобігання їх утворенню;
- підготовка відходів до повторного використання;
- матеріальна утилізація;
- інші види утилізації, наприклад, енергетична;
- видалення.

З метою встановлення єдиної номенклатури і кодування відходів в Україні створюється Національний перелік відходів. Він застосовується в системі державного статистичного обліку, інших системах обліку та паспортизації відходів.

Вводиться принцип розширеної відповідальності виробника. Він передбачає, що будь-яка фізична або юридична особа несе відповідальність за поводження з відходами, які утворюються протягом усього життєвого циклу його продукції. При цьому ця особа самостійно приймає рішення, як чинити з відходами (в рамках законодавства), тобто їй не можна нав’язати, наприклад, партнера з утилізації (як ще недавно було з “Укрекоресурсами”). Згідно з цим принципом, витрати на поводження з відходами частково або повністю покладаються на виробника продукції, з якої утворилися відходи, або її імпортера.

Вартість захоронення побутових відходів має включати всі витрати, пов’язані з будівництвом і експлуатацією полігону побутових відходів, фінансову гарантію на випадок неплатоспроможності підприємства, що експлуатує полігон, і витрати на закриття і післяопераційне обслуговування такого полігону протягом 30 років після його закриття.

Вводиться новий вид екологічного податку – на виробництво та імпорт пакування і товарів у ньому. Його базою оподаткування буде вага пакування. Ставка податку залежить від виду матеріалу пакування. Найнижча буде для скла – 0,63 грн за 1 кг, найвища – для пластмаси (5,46 грн) і комбінованого (6,18 грн).

Запроваджується окрема ставка податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів – 80 грн за 1 т (зараз платять за загальною ставкою для малонебезпечних відходів – 4,02 грн). За розміщення неутилізованих побутових відходів ця ставка збільшується в шість разів. Підвищувальний коефіцієнт на розміщення таких побутових відходів має стимулювати зусилля з їх переробки.

Одним із видів такої переробки є використання побутових відходів для виробництва енергії. Для його стимулювання вводиться “зелений” тариф, підвищувальний коефіцієнт якого для об’єктів, введених в експлуатацію до 31.12.24, дорівнює 2,5, а після цього (до 31.12.29) – 2,59.

Всі кошти, які надійшли від податку на виробництво й імпорт пакування і товарів у ньому, зараховуються до спеціального фонду держбюджету і спрямовуються через субвенції на компенсацію утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами. Кошти, отримані від податку за розміщення побутових відходів, розподіляються наступним чином:

- 20% зараховуються до спецфонду держбюджету;
- 25% в сільські й міські бюджети (для Києва – 80%);
- 55% до обласних бюджетів.

Субвенції для рекультивації сміттєзвалищ, що надходять із держбюджету, обчислюються як частка від сплаченого на цій території податку на розміщення відходів та складають:

- для сільських і міських бюджетів – 25%;
- для Києва – 100%;
- для обласних бюджетів – 75%.

Запроваджується адміністративна відповідальність за надання недостовірної інформації про обсяги повторного використання або матеріальної утилізації відходів пакування (штраф 50% чистого доходу від реалізації за минулий рік), за порушення термінів надання такої інформації (10% чистого доходу) і за ухилення від укладення договору на послуги з поводження із твердими побутовими відходами (від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За твердженням влади, чинний зараз середній тариф на захоронення побутових відходів в Україні (50-70 грн за тонну) не забезпечує належного поводження з ними і стимулює підприємства не утилізувати побутові відходи, а просто вивозити їх на полігони. Розмір же нинішньої ставки екологічного податку не сприяє зменшенню обсягу захоронення побутових відходів.

Ініціатори законопроектів вважають, що запропоновані ними зміни сприятимуть:

- створенню сучасних комплексів з утилізації побутових відходів;
- зменшенню обсягів відходів, що їх захоронюють на полігонах та звалищах;
- поліпшення екологічної ситуації в країні;
- підвищення інвестиційної привабливості України.

Але оскільки ставка за розміщення побутових відходів зросте мінімум в 20 разів, для населення це неминуче призведе до зростання тарифів на вивезення відходів.

За матеріалами:

Сьогодні

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас