1627
Своя атмосфера: НБУ знижує облікову ставку
— Кредит&Депозит
Попри негативний зовнішній фон, пов’язаний з можливим виходом Великобританії з ЄС, правління НБУ вирішило з 24 червня знизити облікову ставку до 16,5% з 19% річних. Приводом для цього послужило поліпшення інфляційних очікувань і стабільна ситуація на валютному ринку.
«Зниження інфляційного тиску мало фундаментальний характер, що підтверджує уповільнення базової інфляції. Цьому сприяли зважена монетарна політика і зміцнення обмінного курсу гривні внаслідок сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках. Водночас, деінфляційний тренд підтримувало збільшення пропозиції продовольчих товарів», – низкою подібних формулювань регулятор учора дав зрозуміти, що, на його погляд, «все йде за планом».
Крім наведених факторів, як завжди, було виділено стриманий внутрішній попит. Також, на думку НБУ, допомогло збільшення експортного надходження валюти, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Так, Національний банк вважає досяжними цілі зі споживчої інфляції на рівні 12% +/- 3 п.п. на кінець 2016-го і 8% +/- 2 п.п. на кінець 2017 року і зміг навіть знизити облікову ставку, що для деяких аналітиків стало несподіванкою.
«Я трохи здивований, що НБУ це зробив саме 23 червня – в день Brexit, коли всі валютні ринки перебувають в особливій напрузі. З іншого боку, ефект від боротьби з інфляцією очевидний, і утримувати ставку настільки більше інфляції тривалий період часу не можна – економіка повинна отримувати стимули для зростання», – говорить член УТФА Віталій Шапран.
Експерт також звертає увагу на те, що вперше за час нинішньої фінансової кризи облікова ставка НБУ впала істотно нижче середньої ставки по депозитах населення – на 3-3,5 п.п., формально увійшовши в «зону стимулювання». Правда, для економіки це не дасть швидкого ефекту. «Хоча, судячи з того, що у нас у травні сповільнилося зростання промислового виробництва, таке рішення можна назвати своєчасним – воно спрямоване на локалізацію негативних факторів у промисловості», – уточнює Шапран.
У тому, що зниження облікової ставки матиме в основному формальний характер, впевнений Андрій Приходько, аналітик Unicredit Вank. «Зниження облікової ставки НБУ не чинить такого ж сильного впливу на фінансові ринки, як, наприклад, в ЄС або в США. Фінансовий ринок в Україні недостатньо розвинений, що не дає можливості Національному банку так само ефективно впливати на процентні ставки по кредитах і депозитах, як це можуть робити колеги в інших країнах», – підкреслює він.
Схожої думки дотримується начальник відділу по роботі з борговими цінними паперами Concorde Capital Юрій Товстенко: «Глобально поки зниження облікової ставки навряд чи відіб’ється на економіці. Це тільки один з інструментів, який допоможе в майбутньому запустити кредитування, економіку і т.д.», – вважає експерт.
За його словами, не варто чекати якихось різких змін, оскільки, крім облікової ставки, в сегменті кредитування є багато інших проблем – наприклад, елементарна відсутність надійних позичальників.
Разом з тим, експерти очікують незначного зниження ставок по депозитах. Так, від серпня 2015 року НБУ послідовно знижує облікову ставку з кризового рівня в 30%, паралельно з чим знижувалися і депозитні ставки. Правда, темпи зниження були набагато меншими.
«Наприклад, за даними НБУ, середня ставка за терміновими депозитами фізосіб строком до 1 року в серпні 2015-го становила 20%, тоді як у квітні 2016-го – тільки 18,4% (на кінець квітня 2016-го діяла облікова ставка 19%). Причому на падіння середньозваженої ставки по депозитах істотно впливало також банкрутство і вихід з ринку кількох банків, які пропонували найвищі ставки по ринку», – нагадує Приходько, додаючи, що тренд облікової ставки і ринкових ставок збігається, але глибина кореляції обмежена.
«Якби ставки по депозитах змінювалися прямо пропорційно падінню облікової ставки, термінові депозити мають вже бути нижче 13%. Але цього не відбувається, тому що крім інфляційних очікувань на ставки по депозитах і кредитах впливає сприйняття ризиків країни та її економіки», – констатує Приходько.
Так, високі економічні й політичні ризики країни та, відповідно, високі девальваційні ризики не дозволяють сильно знижуватися депозитним ставкам, що добре видно за минулі періоди. Приміром, 2013 року в Україні були нульова інфляція і стабільний валютний курс, облікова ставка зберігалася на рівні 6,5%, а середня процентна ставка за терміновими депозитами фізосіб складала 17,6% – тобто не набагато менше, ніж зараз.
Так само високі ризики не дозволяють банкам знизити ставки по кредитах для своїх клієнтів. «Частка проблемних кредитів залишається дуже високою, що в сукупності з невирішеним питанням захисту прав кредиторів не дозволяє банкам істотно здешевити вартість кредитування. А оскільки банки не зможуть відчутно знизити вартість позик і збільшити обсяги кредитування, то і вплив зниження облікової ставки на економіку буде вкрай обмеженим», – резюмує Приходько.
Марк Панаєв, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
