Як повертають шедеври: всі подробиці скандалів із вкраденими картинами — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як повертають шедеври: всі подробиці скандалів із вкраденими картинами

Кримінал
401
Нещодавно нічим не примітний острів Турунчук в дельті Дністра, біля села Троїцьке, на території Біляївського району Одеської області, несподівано зажив сенсаційної слави. Співробітники Держприкордонслужби та військової прокуратури виявили там сховок, де було заховано безцінні твори мистецтва – викрадені восени минулого року з італійського музею “Кастельвеккьо” у Вероні полотна Рубенса, Тінторетто, Пізанелло, Мантеньї, Карото й інших всесвітньо визнаних митців доби Відродження.
Оціночна вартість 17 знайдених картин сягає 20 млн євро! Слідство встановило, що до міжнародної злочинної групи, яка займалася збутом краденого, входили громадяни Італії та Молдови. Полотна призначалися для переміщення за кордон. За даними прикордонної служби, картини опинилися на острові за допомогою міжнародних поштових перевезень. Що важливо і цікаво – паралельно зазначені роботи розшукувалися і співробітниками ФСБ Росії, які не тільки прикривали злочинний ланцюжок, але нібито навіть планували власну операцію з вивезення вантажу з України.
Ексклюзивні подробиці повідомив перший заступник головного військового прокурора Володимир Жербицький.
- Сховок розташовувався в непримітному поглибленні в землі, згори закидали свіжою травою, – каже генерал. – Призначався він для нетривалого, тимчасового зберігання – у таких похідних умовах тримати картини довго не збиралися. Полотна були обгорнуті в тканину і поліетилен. Ми мали оперативну інформацію про те, що унікальні роботи прибули до Одеси ще в січні, в середині березня їх вивезли з міста на територію області, в район придністровської ділянки кордону. Точно встановити, куди саме, було дуже важко – заплутуючи сліди, крадене постійно переміщали з місця на місце. Нами відпрацьовувалися різні варіанти аж до підміни оригіналів, обладнання схованки оперативно-технічними засобами, щоб можна було організувати засідку, затримавши причетних до злочину. Але часу для цього було недостатньо. Та й місце, про яке йдеться, занадто велелюдне, і такі заходи не залишилися б непоміченими, якщо б велося візуальне спостереження. Тому вилучили тільки заховані полотна. Організатори злочину, як з’ясувалося потім, перебували на той час уже далеко…
Італійська поліція викрила двох причетних до крадіжки братів, один з яких працював охоронцем музею у Вероні. Виконуючи замовлення посередників приватного колекціонера з Чеченської республіки, вони інсценували розбійний напад, в чому пізніше зізналися. Крім цих двох, в Італії та Молдові затримали близько півтора десятка учасників. Громадян України в групі викрадачів не було.
- Когось, судячи з усього, використовували втемну, не розповідаючи, про яку таку контрабанду мова, і не вказуючи справжню цінність творів, – продовжує Володимир Жербицький. – Але доказів того, що українці мали відношення до розкрадання і подальшого переміщення полотен, поки немає.
КРИМІНАЛЬНИЙ ТРАНЗИТ. Як одну з версій подій заступник головного військового прокурора розглядає те, що крадені картини з Італії транзитом пройшли в кілька європейських країн, а потім були нелегально ввезені в Україну через її західний кордон. Після переправлення в Одеську область їх готували до нелегального вивезення у Придністров’я і далі в Чечню, де, за задумом організаторів, про знахідку повинні були оголосити російські спецслужби.
- Щоб уникнути витоку конфіденційної інформації, вся наша спеціальна операція була суворо засекречена – про неї знали лише чотири людини, – додає заступник головного військпрокурора. – Результат показав, що такий режим себе повністю виправдав.
За словами військового прокурора Південного регіону Максима Якубовського, відразу після виявлення викрадених творів одеські мистецтвознавці визначили їхню автентичність. Потім в Україну прибули італійські фахівці, також підтвердили, що роботи дійсно належать пензлю видатних майстрів живопису.
- Ці унікальні картини з великим успіхом демонструвалися в Національному музеї мистецтва Варвари і Богдана Ханенків у Києві, викликавши велике зацікавлення відвідувачів, і найближчим часом будуть відправлені на батьківщину, до Італії, – розповідає Максим Вікторович. – Мер Верони Флавіо Тозі, про що вже повідомлялося, на знак вдячності за розшукані шедеври запросив українців безкоштовно відвідати міський музей “Кастельвеккьо”. У соцмережах з’явилися перші відгуки наших співвітчизників, які вже поділилися враженнями, побувавши у Вероні, де більше двох десятків музеїв…
На уточнююче запитання, чому до розкриття злочину, пов’язаного з розшуком художніх творів, була залучена військова прокуратура, Максим Якубовський відповів: “По-перше, вийшло, що ніхто, крім нас і прикордонників, не міг ці картини знайти, а по-друге, була інформація про слід іноземних спецслужб, що неминуче призвело б до завдання шкоди державним інтересам України. Зрештою, важливий підсумок: викрадене повернеться туди, звідки було вкрадено. Так, розкривати такі злочини – не наша спеціалізація. Але якщо органам військової прокуратури вдасться зробити ще щось корисне в цьому напрямку, і співвітчизники отримають можливість безоплатно відвідати музеї не тільки Верони, а й інших міст, де бували розкрадання, ми таку роботу продовжимо”.
ПОЛІЦІЯ: ГРОШЕЙ НА ОХОРОНУ НЕМА
А що співробітники Нацполіціі – чи є в їхньому активі розкриті злочини із цієї серії?
“Ситуація з безпекою культурних цінностей залишається складною, – відповіли нам в департаменті карного розшуку. – В Україні близько 1,3 тис. музейних закладів, з яких близько 500 державних, і 6 тис. працюють на громадських засадах. У музеях не менше 10 млн предметів, що становлять історичну і художню цінність. Умови зберігання залишають бажати кращого. У зв’язку з відсутністю фінансування з охорони знято п’ять музейних установ у Волинській, Запорізькій, Черкаській областях. Неналежне забезпечення охороною призвело до крадіжки в травні нинішнього року з Національної бібліотеки імені Вернадського старовинної книги “Апостол” першодрукаря Івана Федорова, датованої 1574 роком. Слідство у справі триває. Серйозна проблема – зберігання цінностей у культових спорудах. Їх близько 14 тис. Але тільки п’ята частина обладнана засобами сигналізації. Незадовільний стан охорони – одна з причин злочинних зазіхань. У Львівській області затримано групу, що викрадала стародавні ікони й книги. Особи, причетні до крадіжки картин з музею Верони, знайдених в Одеській області, встановлено, заходи щодо їх затримання тривають”.
Як повертають шедеври: всі подробиці скандалів із вкраденими картинами
КАРАВАДЖО: ПОКИ У СПРАВІ ВСЕ ТИХО
Однією з найрезонансніших історій останнього десятиліття стала крадіжка в липні 2008 року з Одеського музею західного і східного мистецтва роботи пензля відомого італійського художника Мікеланджело Караваджо “Взяття Христа під варту, або Цілунок Іуди”.
Її знайшли через два роки, у червні 2010-го, в Німеччині. І з великою помпою повернули в Україну, відрапортувавши про розкриття викрадення століття і про затримання причетних до нього зловмисників.
Правда, вже тоді виникли чутки, що це нібито не оригінал, а одна з копій, зроблена художником Джіованні ді Атіллі через 10 років після смерті Караваджо. Проте, і її оцінювали в солідну суму – від 50 млн євро до 100 млн доларів. “Сегодня” дізналася, чи повернувся “Цілунок Іуди” через шість років до Одеси, чи були експертизи, чи покарано винних. Результати геть не обнадійливі.
З’ясувалося, що картина досі в Києві, причому її поки навіть не думають виставляти в експозицію одеського музею. Як повідомила “Сегодня” гендиректор Національного науково-дослідного реставраційного центру Світлана Стрельникова, полотно, як і раніше, перебуває в статусі речового доказу у справі. До винесення вироку і набуття ним законної сили ніякі дії з картиною проводитися не можуть.
- Повірте на слово, фахівцями виконано колосальний підготовчий обсяг робіт, але поки суд не визнає за можливе зняти з неї статус речового доказу, про експертизу говорити нереально, – зазначила Стрельникова.
Нагадаємо: шість років тому стан картини викликав серйозне занепокоєння: на ній з’явилися тріщини, злами, обсипалася фарба, потьмяніло лакове покриття, сильно постраждали зображення облич. Під час транспортування полотно складали, а не згортали в рулон, що явно не пішло йому на користь.
Суд над членами злочинного угруповання, що почався ще в 2011 році, триває по сьогоднішній день. Колишній заступник начальника Печерського райуправління міліції столиці по слідству Леонід Кир’ян розповів нам, що процес триває як мокре горить, і кінця йому не видно.
- Членам групи, обґрунтовано підозрюваним у крадіжці “Цілунку Іуди”, інкримінувалися й інші епізоди, пов’язані з розбійними нападами та пограбуваннями особистого майна в особливо великих розмірах, – доповнює Кир’ян. – Викрадення полотна Караваджо було повністю доведеним, і по ньому аж ніяк не повинно було виникнути сумнівів. Але процес перетворився на повільну тяганину. То на засідання не приходили свідки, то вчасно не доставлялися підсудні. У результаті суддя змінила їм запобіжний захід на підписку про невиїзд. Потім справу передали іншому судді, який незабаром звільнився. Зараз її розглядає вже третій. Скільки це триватиме, нікому невідомо – вироку немає. А значить, немає ясності й по картині Караваджо, і по її експертизі…
Прокуратура Києва ставила п’ятьом фігурантам по три статті КК. Кожному загрожувало до 12 років з конфіскацією. Але адвокати упевнені, що підзахисним сидіти не доведеться.
ПІД ПРИКРИТТЯМ. Один з оперативників, який брав участь у розшуку “Цілунку Іуди”, повідомив нам, що злочин вдалося розкрити завдяки впровадженню в ОЗГ під прикриттям досвідченого нишпорки, якого довго готували до ролі колекціонера – потенційного покупця картини.
- Його ретельно інструктували професійні мистецтвознавці, а також люди зі спецслужб, спільно розробляли небезпечну комбінацію, в результаті чого і вдалося вийти на продавців полотна в Берліні, – каже детектив. – Перед колегою стояло складне завдання – виступити добре обізнаним у тонкощах колекціонером, нібито зацікавленим у придбанні полотна Караваджо. Найменша помилка – і вся операція провалилася б, зусилля пішли б нанівець. Але все, на щастя, скінчилося вдало, і співробітники кримінальної поліції Німеччини (ВКА) успішно викрили злочинців, взявши їх, що називається, на гарячому. А ось тепер з’ясовується, що терміни винні не отримали, “Іуду” в рідний одеський музей, де він експонувався до того, не повернули, експертизи не провели, і незрозуміло, оригінал це чи копія. Скільки було переможних реляцій, бравурних маршів, коли картину доставили в Україну. Минуло цілих шість років, і нічого…
ЕКСПЕРТ: ЗРІВНЯЛИ
Юрист Анатолій Капітанський, що багато років займається проблемами незаконного обігу об’єктів матеріально-культурної спадщини, звертає увагу на недосконале законодавство.
- У ньому дуже багато дірок, що породжують безкарність і нові злочини, – зазначає експерт, який представляє Міжнародну поліцейську асоціацію. – Зловмисники застосовують і старі, роками перевірені, і нові схеми. Але складається враження, що в країні просто немає кому ними займатися. Закони пишуться таким чином, що культурні цінності практично не захищені. Оцінювачі не зацікавлені в перереєстрації цінностей, не проводиться їх переатестація, немає національних стандартів, сертифікат може отримати будь-хто. Звідси і серйозна корупційна складова. Мафія процвітає…
Перу Анатолія Капітанського належать наукові дослідження, присвячені правовим і кримінологічним аспектам важливих проблем.
- В Україні відсутня реальна статистика незаконного обігу об’єктів матеріально-культурної спадщини, – стверджує авторитетний експерт. – Кваліфікація злочинних посягань в чинному Кримінальному кодексі не відповідає цілям їх правового захисту. Крадіжки, грабунки, розбої, розкрадання, факти шахрайства, скоєні з метою заволодіння артефактами і раритетами, розглядаються як звичайні злочини. У КК сформульовано лише умисел, спрямований на “заволодіння майном”, немов немає різниці між картиною Айвазовського і, скажімо, вкраденим телевізором. Але насправді різниця досить суттєва. Адже картина – це культурна цінність, національне надбання, шедевр світової спадщини. А телевізор – лише продукт масового виробництва, цінність якого з часом зменшується…
МАФІЯ: ПРАВДА І МІФИ
Чи є в Україні мафіозні структури, що покривають музейний бізнес?
- Звичайно, є і досить привільно себе почувають, – вважає екс-держсекретар МВС Олександр Гапон. – Вони знаходять правоохоронців, митників, прикордонників, які залучаються до орбіти злочинних зазіхань, залучають музейних працівників, приймальників цінностей в антикварних магазинах, колекціонерів, готових придбати річ, не вникаючи в її походження… Мені доводилося розкривати викрадення і крадіжки з приватних колекцій. Допомагала негласна агентурна робота – через неї виходили на посередників, перекупників, а то і замовників. Зараз агентуру розігнали, а безкоштовно працювати ніхто не буде. У організованих злочинних угруповань фактично розв’язані руки…
- Чутки про музейну мафію дуже перебільшено, – заперечує відомий київський колекціонер, який просив не згадувати свого імені в пресі. – В країні війна, економіка на ладан дихає, боротьба зі злочинністю в основному на папері, антикваріат у поліції – на 25-му місці. Копам ніколи вбивства, викрадення, розбої розкривати. А то, що попадається, – дрібна рибка. Пам’ятаю, років 20 назад – ось це був сплеск. Кримінальні авторитети вважали за честь мати якісь колекції, артефакти, це свідчило про статус власника, котрий пишався черговим придбанням. За сфери впливу точилася жорстока боротьба. Зараз просто балощі…
ГПУ: “СЛІДИЯНУКОВИЧА
В Управлінні спецрозслідувань Генпрокуратури підтвердили, що незначна частина предметів з резиденцій екс-президента дійсно зникла (по “Межигір’ю”, зокрема, такі факти відносяться до зими 2014 роки), і матеріали про це прокуратура передала в Нацполіцію. Більшість же цінностей віддано на зберігання в один зі столичних музеїв, де їх періодично перевіряють згідно з реєстром. Як довго це майно там перебуватиме, поки невідомо – мабуть, до вироку суду, який ухвалить рішення про його конфіскацію на користь держави, якщо визнає провину власника у скоєнні злочинів, за які така санкція передбачена законодавством. Суд має також з’ясувати приналежність майна власнику, якщо на таке будуть заявлені його права.
- Поки основне завдання – забезпечити максимальну ефективність, щоб нічого не зникло, – резюмував керівник Управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк.
Олександр Ільченко
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас