3169
Комунальні тарифи «надули» вдвічі: кому це вигідно і чи допоможуть субсидії (інфографіка)
— Казна та Політика
НКРЕКП підвищила тарифи на тепло для населення з 1 липня майже в два рази. Так, середньозважений тариф по Україні підвищується зі 650 грн за 1 Гкал до 1043 грн. В окремих регіонах, як розрахували спеціалісти «Публічного аудиту», тариф сягатиме і понад 1600 грн.
«Міста, які розташовані неподалік від атомних електростанцій, отримуватимуть більш-менш дешеве тепло, в порівнянні зі звичайними населеними пунктами. Проте основна маса населення з 1 липня сплачуватиме не менше тисячі гривень за 1 Гкал. Тож, після чергового зростання тарифів на опалення, гарячу воду та природний газ (для опалення) середній рахунок за комунальні послуги сягне 3 тис. грн в опалювальний період та тисячу гривень в неопалювальний», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.
Спеціалісти «Публічного аудиту» вже півтора роки займаються тарифними питаннями, вказуючи, чому вони є деструктивними, призводять лише до «вимивання» заощаджень громадян, мільярдних заборгованостей бюджету перед постачальниками комунальних послуг та абсолютно не сприяють покращенню показників енергоефективності серед населення.
За їх підрахунками у ціні на газ у 6 879 грн за тисячу кубів майже половина суми, а саме: 3617,4 грн – це податки, розмір яких регулюється державою. Голова НАК «Нафтогаз України» А. Коболєв сам зазначив, що газовидобувна компанія має отримувати не менше $50–80 за тис. кубів газу, і цього буде вже достатньо, аби нарощувати видобуток: «При нинішній ціні $25- $30 / тис. куб. м по якій продає газ «Укргазвидобування», можливий тільки традиційний видобуток газу з уже існуючих свердловин. При ціні 50-80 дол. можна говорити про розробку нових родовищ і ефективну інтенсифікацію старих».
Проте на ПАТ «Укргазвидобування» припадає майже $100 у новій структурі ціни. Громадські аудитори розрахували: навіть якщо до цієї суми додати всі податки та розумну рентабельність, газ для населення повинен коштувати не більше 3,5 тис. грн за тисячу кубів.
Вони акцентують, що некоректно порівнювати вартість газу в Україні та інших європейських країнах, адже в Україні видобувається 19,9 млрд кубів газу, при цьому для споживчих потреб громадян потрібно 17,2 млрд кубів.
Експерти також зазначають, що до сьогодні субсидії отримувало близько 5 млн домогосподарств, тобто десь 35 % населення країни. Зараз на соціальну допомогу з оплати за житлово-комунальні послуги претендуватиме близько 80% населення.
В Україні, за даними Державної служби статистики, лише 16,2 млн (39 %) працездатного населення, решта –потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні). І навіть з цих 16,2 млн українців більше половини перебуває за межею бідності, отримуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 грн.
«Навіть за середнього місячного доходу в 5 тис. грн на сім’ю виникне потреба в субсидіях, адже людям доведеться віддавати від 50% до 80% власних доходів на оплату комуналки», – вказує Галайда.
Експерт додає, що оскільки люди не отримують субсидії «живими» грошима, вони по-перше, зовсім не зацікавлені в економії енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також просто здорожчання життя в Україні, адже ціни ростуть, як на дріжджах, українці просто не мають змоги думати про власне енергозбереження.
«Та й це ще не все. Уся субсидійна історія може «вилізти боком» і державному бюджету України. На сьогодні держава вже заборгувала постачальникам ЖКП 25,3 млрд грн за нараховані субсидії. І це при тому, що в 2016 році на субсидії передбачено близько 40 млрд грн. Про що ми буде говорити далі, коли субсидійні потреби сягнуть 80 млрд грн? Адже представники Мінфіну вже офіційно повідомили, що майбутні витрати на субсидії можуть становити 3,8% ВВП», – говорить Максим Гольдарб.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
