1405
Смартбанк не зміг перехитрити регулятора
— Кредит&Депозит
Нацбанк відмовився легалізувати оточення «головного рейдера СНД» в якості власників Смартбанка і відправив установу в Фонд гарантування вкладів. Формальною підставою визнати установу неплатоспроможною стало небажання акціонерів зробити структуру власності банку «прозорою». Незабаром за Смартбанком підуть ще кілька гравців.
Недостатньо розумний
Смартбанк став третьою установою, яке Нацбанк вивів з ринку через непрозору структуру власності. Спочатку під ніж потрапив банк «ТК Кредит», потім – «Юнісон». А 24 травня рішенням № 20/БТ регулятор відніс ПАТ «Смартбанк» до категорії неплатоспроможних.
Фонд гарантування вкладів фізосіб відразу ж ввів в Смартбанк тимчасову адміністрацію Андрія Федорченко на один місяць, до 24 червня. Причина закриття банку проста – його власники не змогли легалізуватися. Адже глава НБУ Валерія Гонтарєва ще в кінці грудня 2015 року попередила: «Нам не відомі власники лише 7 невеликих банків. Банки, які не надаватимуть інформацію про своїх власників до кінця року, будуть визнані проблемними». У цьому стані банки не можуть перебувати понад 180 днів.
Маски на обличчях
У повідомленні про «закриття» банку НБУ не називає його власника. За інформацією FinClub, регулятор здогадується, хто є кінцевим бенефіціаром, але так і не «легалізувався».
Установа створена в 2010 році як банк «Ринкові технології» (Смартбанком він став восени 2014 роки). Його найбільшим акціонером в початку 2014-го була і залишається страхова компанія «Стар-Поліс», якій належить 40%. Нацбанк з травня 2014 року звертав увагу банку і його акціонерів на непрозору структуру власності. До початку 2015 року Смартбанк розкрив своїх власників: серед них були названі і українські громадяни, і нерезиденти, і навіть ФДМ.
Серед відомих акціонерів банку згадаємо братів Володимира і Анатолія Дробот. У період між 8 березня й 5 червня вони вийшли з капіталу Смартбанка. А вже в наприкінці 2015 року НБУ дозволив Володимиру Дроботу купити 87,7% Агрокомбанку, де брати були міноритаріями.
«Після неодноразових спроб узгодити придбання істотної участі в банку різними особами протягом 2015-2016 років, структура власності ПАТ «Смартбанк» так і не була приведена у відповідність до вимог прозорості», – заявили в НБУ. Але з даних НБУ випливає, що з початку минулого року Смартбанк зробив одну видиму спробу перегляду структури акціонерів. І вона виявилася невдалою. 23 березня 2016-го НБУ заборонив Греждану Маріан-Крістіану купити опосередковано 51% акцій Смартбанка через румунську Ellis Distribution Ltd. Про нього відомо зовсім небагато, наприклад, що він народився 10 грудня 1966 року.
Штрафу не уникли
НБУ визнає, що у банку неодноразово змінювався власник більше 10% акцій «без узгодження з регулятором». За таке порушення до власників істотної участі застосовувалися заходи впливу, наприклад, штраф. Ще на початку 2015 року СК «Стар-Поліс» належала семи фізособам, зокрема, Валентину Канавченко і Юрію Осіяну. Вже 6 квітня 2015 го румунський страховик Asito Kapital S.A. купив 99% акцій «Стар-Поліс», ставши опосередкованим власником 40% акцій Смартбанка. Це дозволило генеральному директору Asito Kapital Марчелу Пірчогу пообіцяти «в найближчому майбутньому плідно працювати на страховому ринку України».
І хоча страховик румунський, через британські компанії 56% його акцій контролювали сім українців, зокрема, Андрій Прилипко, Анатолій Нестеров, Віталій Рябоконь. Двоє з них, Андрій Прилипко та Анатолій Нестеров, були співвласниками Смартбанка ще на початку року.
Майже через півроку НБУ відреагував на порушення порядку придбання істотної участі в ПАТ «Смартбанк» і оштрафував Asito Kapital на 1,2 млн грн. «Угода відбулася без погодження НБУ», – повідомив регулятор. Штраф заплатив український страховик. НБУ тимчасово, до усунення порушення, позбавив «Стар-Поліс» право голосу на зборах акціонерів.
Крім румунської Asito Kapital, нитки до Смартбанку йдуть і від молдавської Asito. За інформацією групи журналістів-розслідувачів, які посилаються на Національну комісію з фінансового ринку Молдавії, Asito «контролюється бізнесменом з неоднозначною репутацією В’ячеславом Платоном». Її офіс в Кишиневі очолював партнер київської юридичної фірми «Домініон» Михайло Гончарук (після нього компанію очолив українець Андрій Лупир, екс-глава СК «Рітейл-Страхування», зараз це «Талісман-Страхування»).
А ще один партнер фірми – Олександр Пінчук – працював заступником директора Національного бюро страховиків автотранспортних засобів Республіки Молдови (BNAA), в яку входила і Asito, і Moldasig. Протягом останніх двох років серед акціонерів Смартбанка залишалося ТОВ «Торговий Флот Донбасу», а в співвласників цієї компанії була британська Global World Trade ltd. Михайла Гончарука.
У березні 2016-го банк опублікував нову ще більш заплутану структуру власності. 99,959% румунської страхової компанії Asito Kapital S.A. викупила молдавський страховик Moldasig S.A. Дозвіл НБУ в цьому випадку також ніхто не запитував, але регулятор штрафи вже не застосовував – банк був у стані «проблемний» і чекав своєї «неплатоспроможності».
Серед співвласників молдавської компанії було, як мінімум, п’ять українців. «Moldasig афільована з В’ячеславом Платоном», – йдеться в розслідуванні журналістів. Відомо, що в Україні В’ячеслав Платон заснував фірму «Джет Бізнес Лімітед». Їй належить 3,76% Moldindconbank. Валентин Канавченко, який на початку 2015 року був акціонером «Стар-Поліс», а у вересні 2015-го – акціонером «Атомпрофздравниця» (екс-співвласник Смартбанка) «через компанію з Великобританії Hessond Solution Ltd. є офіційним власником 4,49% акцій Moldova-Agroindbank» (MAIB).
Ще один співвласник «Атомпрофздравниця» Юрій Осія був керівником «Фера Менеджмент», яка володіла 4,39% акцій Moldindconbank. Андрій Прилипко, двічі згадуваний серед акціонерів Смартбанка, через Dresfond Limided Invest володів 4,48% MAIB. Акціонером MAIB був і Віталій Рябоконь, колишній акціонер Смартбанка.
Без наслідків
На початку березня 2016 року Національний банк Молдови (НБМ) блокував право голосу в правлінні MAIB групи його акціонерів, обвинувачених в скоєнні узгоджених дій після того, як вони придбали майже 40% його капіталу без попередньої письмової згоди НБМ. Серед цих акціонерів називався страховик Moldasig, що володіє акціями Смартбанка, і Moldindconbank, акціонером якого є В’ячеслав Платон. Сам В’ячеслав Платон, якого в Молдові і Росії підозрюють в причетності до сумнівних фінансових операцій, заявив журналістам, що ніяк не пов’язаний зі згаданими в розслідуванні українцями.
«Платон не без підстави вважається головним рейдером СНД. У нього працюють дуже кваліфіковані юристи, які вишукують невідповідності в законодавстві, діри, недоробки в законах різних країн СНД і, користуючись цим, придумують схеми захоплення підприємств і банків», – процитувала в грудні 2015 року газета «Комерсант»к олишнього постійного представника Молдови в ООН і Раді Європи, політолога Олексія Тулбуре.
Співрозмовник FinClub, знайомий з ситуацією в НБУ, стверджує, що, з огляду на цей бекграунд, Нацбанк України просто не міг допустити, щоб власником Смартбанка виявився інвестор з небездоганною діловою репутацією. «Це все одно, що узгодити Януковича. Ні джерела походження коштів, ні ділова репутація не відповідають вимогам НБУ», – сказав він.
При цьому особисто В’ячеслав Платон документи в НБУ станом на кінець березня не подавав. «НБУ не перевіряє репутацію В’ячеслава Платона, оскільки не отримував від нього пакету документів для придбання банку. При цьому, приймаючи рішення, регулятор буде враховувати всю інформацію щодо заявника і самого банку», – розповідали в березні в НБУ.
«Смерть» Смартбанка не викличе мітингів вкладників. У банку були розміщені вклади менше сотні фізосіб на суму приблизно 2,652 млн грн. Навантаження на ФГВФО не перевищить 100 тис. грн. Юрособи можуть втратити 151,78 млн грн. Але шанс продати банк був. Екс-співвласник Укргазбанку Василь Горбаль говорив FinClub, що подав у НБУ документи на покупку Смартбанка. Але в НБУ поставилися до них «прохолодно», оскільки вони здалися регулятору непереконливими.
У зоні ризику залишаються непрозорі Классикбанк (на 1 квітня було 240 тис. грн вкладів фізосіб) і «Народний капітал» (16,3 млн грн). Ще два непрозорих банки ліквідуються добровільно: Інвестиційно-трастовий банк оголосив 19 травня про своє закриття, а Фінанс Банк має намір затвердити це рішення на зборах акціонерів 30 травня.
Вячеслав Садовничий, Руслан Чорний
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
