1285
Вона чи воно. Починається сутичка за Білий дім двох найсильніших кандидатів — Хілларі Клінтон і Дональда Трампа
— Світ
Президентські перегони в США вступають у фазу протистояння двох найсильніших кандидатів: у фінал виходять Хілларі Клінтон, прибічник світового лідерства Америки, та Дональд Трамп, екзальтований поборник політики ізоляції та прихильник Володимира Путіна.
“Бути політкоректним потребує забагато часу. Нам чимало треба зробити!” — зухвало заявляє в одному зі своїх передвиборних роликів ексцентричний мільярдер і єдиний республіканець, який залишився в змаганні за президентське крісло, Дональд Трамп.
На старті виборчої кампанії мало хто вірив, що бізнес-магнат із радикальними поглядами і без солідної партійної підтримки спроможеться вирватися в лідери. Однак Трамп здобув перемогу в 27 із 39 штатів, де проводяться внутрішньопартійні вибори — праймеріз. А на початку травня він вивів з боротьби своїх останніх суперників-республіканців — сенатора від штату Техас Теда Круза і губернатора Огайо Джона Кейсіка.
Тим часом у таборі демократів ще не визначився єдиний кандидат від партії для участі у листопадових загальнонаціональних виборах. За номінацію тут борються колишня перша леді та держсекретар, а нині сенатор від штату Нью-Йорк Хілларі Клінтон і 74‑річний сенатор від штату Вермонт соціал-демократ Берні Сандерс.
Хоча Сандерс продовжує здобувати нові перемоги на праймеріз — у травні він завоював Індіану, Західну Вірджинію і Орегон,— саме Клінтон оглядачі вважають найймовірнішим кандидатом від демократів. Серед козирів екс-держсекретаря, яка перемогла в 24 з 44 штатів, також називають делегатів і суперделегатів, які підтримають її номінацію на з’їзді Демократичної партії в липні. Наразі в активі Клінтон їх понад 2 тис., а от Сандерс заручився голосами лише 1,5 тис.
Ці цифри дають підстави аналітикам говорити про те, що, схоже, два головних суперники в перегонах за крісло найвпливовішої людини планети вже визначилися й на Америку чекає піврічне протистояння Хілларі Клінтон і Дональда Трампа.
“Громадянам США доведеться вибирати між двома фундаментально різними баченнями ролі Америки у світі: продовженням її 70‑річного лідерства з Клінтон або поверненням до політики ізоляції з Трампом”,— вважає Томас Райт, експерт одного з найвпливовіших аналітичних центрів Америки, Брукінгського інституту. Причому майбутні вибори він називає найважливішими для США після 1940 року: саме тоді “востаннє був шанс, що президентом може стати ізоляціоніст. Зрештою інтернаціоналіст Венделл Вілкі виграв номінацію Республіканської партії, але на старті були сильні ізоляціоністи”.
Напруження нинішній ситуації додає і те, що останнім часом рейтинги Клінтон і Трампа майже зрівнялися. Якщо відносно недавно колишня перша леді випереджала мільярдера майже на 15%, то тепер, згідно з нещодавнім опитуванням Квінніпекського університету (Quinnipiac University), який спеціалізується на дослідженнях громадської думки, Клінтон підтримують 41% виборців, Трампа — 40%. Не визначилися — 19%.
Троє в човні
На старті первинних виборів Трамп був одним з півтора десятків кандидатів від Республіканської партії. І, на думку аналітиків, саме їхня численність була наруч відомому бізнесмену. “На полі було дуже людно, щоб ідея “зупинити Трампа” спрацювала”,— вважає керівник кафедри політичних наук університету Північної Айови Донна Хоффман.
Сам мільярдер ніколи не шукав підтримки в однопартійців і навіть використовував свій статус аутсайдера в таборі республіканців, щоб відмежуватися в очах виборців від партійної еліти. Ба більше, Трампу вдалося обернути опозицію істеблішменту і преси, що склалася проти нього, на метафоричне протистояння добра і зла.
“Вони намагаються зупинити мене, всі це знають, всі це бачать. Ми переможемо для людей, для нашої країни, ми знову зробимо Америку великою”,— енергійно стверджує Трамп в одному із своїх агітаційних відеороликів.
Обіцянка повернути Америці колишню велич стала акцентом його передвиборної програми. Публіці також запам’яталися його обіцянки зупинити незаконну міграцію завдяки зведенню стіни на кордоні з Мексикою, а для захисту держбезпеки запровадити систему обов’язкової реєстрації для всіх американців, що сповідують іслам, і тимчасово заборонити мусульманам в’їзд до США.
Своїми різкими заявами прямолінійний політик заслужив популярність у робітничого класу. За Трампа, як правило, голосують білі чоловіки без вищої освіти з невисоким доходом, які найчастіше висловлюють невдоволення на адресу расових меншостей і іммігрантів. Його прихильники критикують як демократичну адміністрацію президента США Барака Обами, так і республіканську більшість у Конгресі США.
ЗРОБИТИ ВОЛОССЯ ПРЕКРАСНИМ: Вигадливі рекламісти використали слоган Дональда Трампа “Зробити Америку знову великою”, пообіцявши клієнтам відмінну якість перукарських послуг
“Виборці втомилися від політичних перипетій у Вашингтоні та нездатності обох партій працювати разом для прийняття законів на користь держави”,— так описує ситуацію експерт з дебатів з Університету Мічигану Аарон Калл. При цьому фахівець визнає: залучити ширшу аудиторію Трамп спроможний завдяки історії успіху власного бізнесу. Як великий роботодавець, він акцентує на необхідності створювати нові робочі місця та повертати економічні можливості в США.
Але бізнесмен оперує гаслами, а не конкретними програмами дій, що разом із відсутністю досвіду роботи в держапараті змушує аналітиків сумніватися в здійсненності його обіцянок. Крім того, його висловлювання часто суперечать одне одному.
На підставі аналізу публікацій у Twitter, де Трамп пише про стосунки з Росією, журналіст Голосу Америки Тетяна Ворожко зазначає: “З одного боку, він говорить про те, що потрібно показати Росії силу, і виставляє посилення РФ як провал політики Барака Обами. З іншого — хвалиться, що подобається Путіну”.
На відміну від республіканця, Хілларі Клінтон дотримується послідовної зовнішньополітичної позиції. Після вторгнення російських військовиків до Криму вона першою порівняла президента Росії Володимира Путіна з Гітлером. У своїй передвиборчій програмі Клінтон обіцяє допомогти європейським країнам “послабити залежність від російської нафти і стримувати прояви російської агресії в Європі та за її межами”.
_ЖІНОЧА СИЛА: Футболки із зображенням Хілларі Клінтон
у стилі пін-ап популярні у прихильниць ідеї
гендерної рівності, які вважають її кращим кандидатом у президенти_
у стилі пін-ап популярні у прихильниць ідеї
гендерної рівності, які вважають її кращим кандидатом у президенти_
У внутрішній політиці дружина екс-президента США підняла на щит покращення життя середнього класу. На посту глави держави має намір забезпечити рівність зарплат для жінок і чоловіків, реалізувати комплексну міграційну реформу, запровадити жорсткіший контроль за носінням зброї та збільшити витрати на інфраструктуру.
“США потерпають від старіння інфраструктури — це вже призвело до таких подій, як водна криза [забруднення системи водопостачання свинцем] у Флінті”,— підкреслює значимість проблеми Рауль Гонзалез, 22‑річний випускник Державного університету Північної Кароліни.
І хоча з пари Клінтон—Сандерс молодий американець віддає перевагу Сандерсу, він бачить більше шансів отримати номінацію саме у Клінтон. Сьогодні їй бракує менше 90 голосів до позначки в 2.383 делегати, які автоматично зроблять екс-держсекретаря номінантом від демократів.
Математично Сандерс майже не має шансів випередити Клінтон, однак його участь у перегонах не лишається безслідною. На думку аналітиків, що більше голосів він збере на праймеріз, то більшим буде його вплив на формування політики партії та на саму Клінтон.
“У кампанії вони [кандидати] впливають один на одного,— пояснює Ворожко.— Клінтон бореться за той самий електорат, що і Сандерс, тому на неї впливають озвучені ним ідеї”.
Сьогодні Сандерса підтримують молоді американці, яким імпонують обіцянки кандидата підвищити мінімальну зарплату з $7,25 до $15, зробити безкоштовним навчання в коледжі та запровадити універсальну державну систему охорони здоров’я.
Також, на думку експертів, конкуренція із Сандерсом підстьобує Клінтон, бо не всі прихильники Демократичної партії готові віддати за неї свій голос.
Загалом саме невдоволення наявним ладом і вашингтонськими елітами оглядачі називають відмінною рисою нинішніх виборів. “Бунтівні” настрої електорату свідчать про невдоволення бездіяльністю обох партій”,— вважає Вільям Фрей, співробітник інституту Брукінгса.
Так, прихильники Сандерса і Клінтон вважають, що Демократична партія повинна бути ще ліберальнішою у питаннях соціальної підтримки, охорони здоров’я і боротьби з нерівністю.
А прихильники Трампа хочуть більшої економічної підтримки від республіканців і чіткого відмежування від демократів.
Лідери антипатій
Обидва найімовірніші кандидати від партій на листопадових виборах — відомі особистості. При цьому Трамп і Клінтон мають історично високі негативні рейтинги. За даними весняних опитувань The Washington Post та ABC News, до мільярдера неприязно ставляться 67% американців, а до Клінтон — 52% жителів США.
Це викликає ризик, що в листопаді антитрамповськи налаштовані республіканці та демократи—шанувальники Сандерса просто не прийдуть на вибори. “Викликом для обох партій стане їхня здатність апелювати до загального пулу виборців і зберегти підтримку прихильників з чужого табору”,— окреслює завдання кандидатів на етапі загальних виборів Хоффман.
Особливо гостра проблема розширення кола підтримки — для республіканця Трампом. Сьогодні проти нього налаштовані численні групи населення США: афро- й латиноамериканці, молоді виборці до 40 років і жінки.
За даними березневого опитування Американської дослідницької організації Greenberg Quinlan Rosner, рейтинг Республіканської партії вже досяг мінімуму за останні чотири цикли виборів. І щоб зрівнятися з Клінтон на листопадових виборах, Трампу буде потрібна 100‑відсоткова явка його ключових прихильників — білих чоловіків робочого класу, які становлять лише 17% загального електорату.
Невисока популярність обох кандидатів у Флориді, Пенсильванії й Огайо, ключових штатах у сумнівах, де демократи і республіканці традиційно мають однакові шанси на перемогу. За підсумками травневого опитування Квінніпекського університету, місцеві виборці вважають, що Трамп краще впорається з керуванням економікою та розв’язанням проблем тероризму, однак Клінтон мудріша і має вищі моральні стандарти.
В цілому ж американці неприязні до Клінтон, але бояться Трампа. На цьому тлі експерти говорять про високий рівень політичної апатії в суспільстві. “Я вже позбувся ілюзій з приводу більшості кандидатів у цих перегонах,— зізнається НВ Гонзалез.— Але я однозначно не хочу, щоб Трамп підібрався до президентського крісла ближче, ніж він опинився зараз. Якщо це єдина опція, то я проголосую за Клінтон”.
Сьогодні підтримку їй надає політична верхівка і чинний президент США Барак Обама, чий позитивний рейтинг сягає рекордних 54%. Однак лише частина електорату Обами готова підтримати на виборах його соратницю. Багато хто вбачає у Клінтон політикана і символ обридлого істеблішменту. Хмизу у вогонь підкидає скандал, пов’язаний з використанням нею особистої адреси електронної пошти для службового листування за часів роботи на посаді держсекретаря США.
Якщо Клінтон все ж таки спроможеться перемогти у президентських перегонах, це буде рідкісним порушенням історичної закономірності, коли після демократа у крісло президента США сідає республіканець, і навпаки. Востаннє таке сталося 1988 року, коли Джордж Буш-старший заступив на місце свого однопартійця Рональда Рейгана.
Однак до фіналу виборів залишається ще півроку, і експерти не виключають появи у змаганні республіканців і демократів третьої сторони. При цьому прогнозувати результат президентських перегонів поки не береться ніхто.
“У наступні шість місяців кампанія буде вкрай наповнена чварами, а політична апатія, ймовірно, зростатиме”,— припускає Калл.
Анна Павленко
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
