1130
Олег Вдовичен: Практика податкових спорів - що робити, якщо «поганим» виявився покупець?
— Фондовий ринок
Бізнес вже не здивувати претензіями з боку податкових органів щодо недобросовісності його контрагентів. Але що робити, якщо «поганим» виявився покупець? Розглянемо причини подібних висновків фіскалів.
Крім «безтоварних схем» ухилення від сплати податків, останнім часом популярними стали і, так звані, «зворотні схеми». «Зворотна схема» – це коли послуга «переведення в готівку» (продажу податкового кредиту) виходить не від «фіктивного» суб’єкта господарювання, а від абсолютно реального сектора економіки. Найбільш поширеними ці «схеми» є для виробників (імпортерів) товарів широкого споживання, в тому числі і продуктів харчування, які мають можливість проводити реалізацію продукції за готівку, не використовуючи при цьому касовий апарат.
Розглянемо на прикладі можливий алгоритм існування даної схеми.
Товариство з обмеженою відповідальністю – пекарня, платник ПДВ (далі – ПП). Види діяльності – виробництво кондитерських виробів, роздріб і дрібний опт відповідно. Покупцями, як правило, є приватні підприємці, які використовують готівку. Реалізуючи продукцію за готівку, ПП, цілком обгрунтовано, може мати «зазор» податкових зобов’язань з ПДВ під реалізацію. І тут за «благопристойним чином» такого СГ (суб’єкт господарювання, – ред.), на думку перевіряючих, стоять непорядні справи. І суть їх така…
ПП здійснює пошук «клієнтів», бажаючих «за документами» придбати кондитерські вироби. Вартість подібного роду «послуг» стартує від 6% від суми обороту. А якщо обороти підняти до мільйонів, то цей показник може істотно перевищити рентабельність основного виду діяльності.
У зв’язку з тим, що за допомогою придбання кондитерських виробів, далеко не кожне підприємство здатне мінімізувати податки, тому як номенклатура товару (послуги) повинна відповідати господарській діяльності такого СГ, на «ринок» виходять так звані «посередники» або скупники податкового кредиту. Такий «посередник», декларуючи покупку печива – в реалізації відображає підшипники радіальні, оренду асфальтоукладача, простіше кажучи, все, що буде доречним в господарській діяльності замовника.
Але тим не менше, наведене вище розуміння «зворотної схеми», дозволяє фіскалам пред’являти претензії до будь-якого покупця, в подальшому ланцюгу реалізації якого встановлено такий «пересорт», або в наявності інша негативна податкова інформація. Як наслідок, для продавця можуть наступити все ті ж «горезвісні» негативні податкові наслідки.
Яким чином взаємини з покупцем, дохід від реалізації продукції якого і так відображений в декларації з податку на прибуток, можуть вплинути на об’єкт оподаткування?
Все дуже просто. Сума грошей, одержана від СГ – покупця за угодою (безтоварною на думку фіскалів) визнається безповоротною фінансовою допомогою з включенням до складу доходів фінансово-господарської діяльності підприємства (р.01 Декларації з податку на прибуток).
Нормативним обґрунтуванням, при цьому, служить норма пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно з якою «безповоротна фінансова допомога – сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів».
Фактично виходить, що сума доходу відображається два рази: один раз платником з відвантаження – в декларації, другий раз фіскалами в період отримання грошей – в акті перевірки. Але податківці до цього факту ставляться скептично, просто визнаючи дохід, який відобразив платник, під приводом того, що відвантаження ж відбулося, зі складу товар пішов, ось тільки кому і куди ???
Заперечуючи подібні висновки перевіряючих, слід бути готовим до того, що результати адміністративного оскарження результатів податкових перевірок, скоріше за все, будуть на стороні податківців, і все ж, судова практика робить протилежні висновки.
Аналізуючи судові рішення з подібним предметом спору, коротко зупинимося на тих позиціях і твердженнях, які допомагають «виграти» платникам податків:
І. Оформлення первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Якщо податковий орган не висуває претензій до правильності оформлення первинних документів, суд визнає необгрунтованим висновок контролюючого органу про відсутність товарної складової спірних угод.
II. Неправомірність висновків податкових органів, які базуються тільки на підставі зіставлення даних податкової звітності з базами автоматизованого контролю.
Суд виходить з того, що правильність відображення в обліку платника податків здійснених господарських операцій перевіряється виключно на підставі фінансово-господарських документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків. Іншими словами, аналіз наступних поставок ланцюгів реалізації покупця жодним чином не впливає на об’єкт оподаткування СГ, який перевіряється.
Більш того, як вбачається з деяких судових рішень, суд позбавляє податкових інспекторів права «вільного» трактування суті проведених платником податків господарських операцій, що дозволяє їм, фактично, виділити зі складу купівлі-продажу операцію з надання фінансової допомоги.
ІІІ. Визначення отриманих грошових коштів безповоротною фінансовою допомогою і включення її до складу доходів призводить до подвійного оподаткування платника податків.
Цей висновок був описаний нами вище.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що фіскали збільшують суму грошових зобов’язань з податку на прибуток для платників, які беруть участь, на їхню думку, в «зворотних схемах».
При цьому основним стає принцип «папір все стерпить», а матеріали перевірок нагадують нелогічний набір витягів з Податкового кодексу, Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів, без будь-якої конкретики суті встановлених «порушень» і підв’язки їх до первинних документів.
На жаль, при такому податковому законодавстві, це правила гри, негласні умови ведення бізнесу в нашій державі… І на скільки добропорядним не був би Ваш бізнес, будьте впевнені в тому, що фіскали завжди знайдуть об’єкт претензій…
Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен і партнери», адвокат
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
