460
Артем Ковбель: Чи потрібні пільги для українського агросектора?
— Аграрний ринок
Результатом прийняття в грудні 2015 року «Закону про зміни до податкового кодексу 2016», стало внесення низки нововведень, які багато в чому стали причиною збільшення фіскального преса на галузі економіки України в т. ч і на лідера економіки – галузь АПК.
Багато з поправок стали результатом раніше укладеного КМУ меморандуму з Міжнародним валютним фондом як необхідної умови продовження програми МВФ в рамках фінансової допомоги країни. Багато з них є непопулярними і продовжують викликати негативну реакцію у представників аграрної галузі та депутатів ВРУ, про що свідчить з початку 2016 року реєстрація 11 законопроектів (№ 3748, № 3749, 3851-1 і ряду інших), щодо повернення спецрежиму сплати ПДВ для сільськогосподарських виробників. Як пишеться в пояснювальній записці до Законопроекту № 3748, спеціальний режим оподаткування повинен був діяти до 2018 року, а його скасування перешкодить і сповільнить розвиток аграрної галузі України, так як спеціальний режим оподаткування був головним непрямим стимулюючим інструментом для АПК з боку Держави.
Власне кажучи, чого торкнулися зміни:
Власне кажучи, чого торкнулися зміни:
Серед негативних моментів:
Встановлення перехідного періоду в аграрній галузі до 1 січня 2017 року, згідно з яким спеціальний режим сплати ПДВ при реалізації великої рогатої худоби і молока встановлений на рівні 20% – до державного бюджету, 80% – на спеціальний рахунок виробника для подальшого використання; при реалізації зернових і технічних культур – співвідношення 85% на 15%; при реалізації іншої сільгосппродукції – 50% на 50% відповідно.
З 1 січня 2017 року спецрежим сплати ПДВ для сільгоспвиробників повинен бути скасований.
Висновок: таким чином, проект податкової реформи формально частково зберігає податкові пільги, а за фактом аграрії повинні будуть сплатити три чверті ПДВ до бюджету, і той факт, що пряме датування аграріїв в бюджеті 2016 роки не передбачено, заганяє їх у глухий кут.
Другий момент – дана зміна викликає труднощі при адмініструванні податку як на підприємствах, так і під час перевірок органами фіскальної служби.
Другий момент – дана зміна викликає труднощі при адмініструванні податку як на підприємствах, так і під час перевірок органами фіскальної служби.
Серед позитивних моментів:
У податковий кодекс була повернута норма про відшкодування ПДВ при експорті продукції для агротрейдерів і виробників. Дана зміна в більшій частині грає на користь великих агарних холдингів, які можуть собі дозволити експортувати більші обсяги продукції.
Серед головних аргументів Мінфіну звучали фрази про запровадження компенсаторів для АПК у вигляді збільшення державних дотацій. Як сказав один з топ-менеджерів одного великого агрохолдингу: «Обіцяти не означає одружуватися».
Була введена система двох реєстрів заявок на відшкодування ПДВ. Ця норма також заробила з нового року і передбачає, що в один реєстр потрапляють підприємства, які відповідають критеріям, тут мова зокрема йде про те, що частка експорту у таких компаній повинна бути не менше 40%, активи втричі перевищувати заявку на відшкодування ПДВ. У другій реєстр потрапляють всі інші компанії.
Серед аргументів МВФ щодо часткового скасування спецрежиму звучала фраза про те, що АПК генерує більше 10% ВВП, при цьому фіскальні надходження залишаються на рівні 2-3%.
Серед аргументів МВФ щодо часткового скасування спецрежиму звучала фраза про те, що АПК генерує більше 10% ВВП, при цьому фіскальні надходження залишаються на рівні 2-3%.
За підсумком, що ми ризикуємо отримати в результаті таких змін? Малі та середні агрокомпанії почнуть просто йти в тінь і оптимізувати, намагаючись хоч якось залишитися на плаву, з огляду на об’єктивні чинники: велику імпортну складову у виробництві, відсутність цін на сільськогосподарську продукцію, падіння купівельної спроможності населення, адже тут хоч так, хоч сяк, складно отримати доступне фінансування, тому немає сенсу вилизувати офіційну фінансову звітність. З іншого боку, можливо факт нових правил гри дозволить інтенсифікувати систему роботи агропідприємств всередині, роблячи їх більш ефективними. За фактом у виграші залишаться системні гравці – великі агрохолдинги, які без проблем отримають знову введене відшкодування ПДВ, так як їх основна діяльність направлена на експорт.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
