2573
10 помилок президента, які гублять перспективи успішного майбутнього країни
— Казна та Політика
Список помилок, які зробив глава держави, з кожним днем все подовжується. І завдає шкоди не тільки йому самому, але і державі
НВ зібрало ключові провали президента Петра Порошенка. Кожен з цих десяти пунктів виглядає помилкою, а разом ці промахи стають системою, яка губить перспективи успішного майбутнього країни, викликає недовіру з боку західних партнерів і посилює позиції популістів і противників української державності.
НВ зібрало ключові провали президента Петра Порошенка. Кожен з цих десяти пунктів виглядає помилкою, а разом ці промахи стають системою, яка губить перспективи успішного майбутнього країни, викликає недовіру з боку західних партнерів і посилює позиції популістів і противників української державності.
1. Поєднання бізнесу з посадою президента
Петро Порошенко неодноразово, починаючи з інтерв’ю німецькій газеті Bild ще до виборів, обіцяв продати Рошен. За два роки в кріслі глави держави він так і не зміг зробити це. І весь час плутався у свідченнях.
У вересні 2014‑го Порошенко заявив, що уклав договір з компанією Rothschild, яка повинна допомогти з продажем бізнесу. Потім обмовився, що договір укладуть найближчим часом. Потім виявилося, що покупців немає. У січні 2016‑го президент сказав, що підписав документи про передачу Рошена у “сліпий траст”. Панамський скандал, що вибухнув навесні, показав, що сліпого трасту немає, але є офшори.
2. Заступництво бездіяльності прокуратури
Генеральна прокуратура (ГПУ), на відміну від міністерств і відомств, фактично перебуває у прямому підпорядкуванні президента.
Список справ постмайданних генпрокурорів — це антологія непояснених і підозрілих провалів у боротьбі з корупцією на найвищому рівні. Перший голова ГПУ Олег Махніцький показав вкрай низьку ефективність на своєму посту, та проте, згодом був призначений радником президента. У наступника Махніцького Віталія Яреми високопоставлені чиновники, підозрювані у скоєнні злочинів, просочувалися крізь пальці. Останній з призначених Порошенком генпрокурорів — Віктор Шокін — і зовсім став притчею во язицех: його відставки вимагали не тільки українські політики і активісти, але і західні офіційні особи. Однак президент місяцями ігнорував ці заклики.
А тим часом при Шокіні з країни втік колишній голова Адміністрації президента Андрій Клюєв, а з підозрюваного у сепаратизмі екс-регіонала Олександра Єфремова зняли електронні браслети. Також через бездіяльність ГПУ Євросоюз зняв санкції з Андрія Портнова, колишнього першого заступника голови Адміністрації президента.
Шокін ще й потурав корупціонерам у власному відомстві. Він зробив все, щоб розвалити справу “діамантових прокурорів” Володимира Шапакіна та Олександра Корнійця, затриманих під час спецоперації ГПУ та СБУ з $500 тис. готівки та коштовностями. Авторами операції стали заступники генпрокурора — Давид Сакварелідзе і Віталій Касько, яких зрештою Шокін звільнив.
Напередодні власної відставки Шокін розпорядився не передавати справи з ГПУ у Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Більше того, він ще і створив новий департамент розслідувань у сфері держслужби і держвласності. Сергій Лещенко, нардеп БПП, уточнює, що цю структуру називають департаментом Кононенка—Грановського на честь неофіційних кураторів — наближених до президента депутатів Ігоря Кононенка та Олександра Грановського. Зрештою ГПУ й надалі залишатиметься максимально залежною від оточення глави держави органом.
3. Співпраця з хлопцями, які себе дискредитували
Олесь Довгий, екс-секретар Київради і один з близьких соратників Леоніда Черновецького, свого часу набув скандальної популярності як учасник сумнівних схем розподілу столичної землі. Пізніше він невдало спробував пройти в Раду, скуповуючи голоси київських виборців продуктовими наборами, а потім зблизився з регіоналами.
У 2014‑му він пройшов у Раду з кіровоградського округу, на якому президентська партія свідомо виставила непрохідного кандидата, про що тоді ж заявили Сергій Лещенко та Мустафа Найєм. Обидва зафіксували в цьому окрузі масу порушень.
Довгий все одно потрапив у парламент, ставши членом депутатської групи Воля народу. Лещенко називає його “смотрящим” президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів Воля народу”, вказуючи на той факт, що він ніколи не діє всупереч волі глави держави.
4. Міністерство для кума
Після парламентських виборів 2014‑го в Україні з подачі президента з’явилося Міністерство інформполітики, а його головою призначили депутата БПП Юрія Стеця. Причому свій портфель Стець, колишній генеральний продюсер президентського П’ятого каналу і кум Порошенка, отримав ще до фактичного створення відомства.
Мінінформполітики розкритикувала міжнародна організація Репортери без кордонів: мовляв, поява такого урядового інструменту — це регрес у справі свободи слова. Президент заявив, що відомство необхідне і його головна функція — відбиття інформаційних атак проти України.
Помітними успіхами в цій справі міністерство не відзначилося. Стець навіть подавав у відставку, але зрештою продовжує працювати.
5. Договорняки з олігархами
У квітні 2015‑го український бізнесмен Дмитро Фірташ, затриманий в Австрії на вимогу США, заявив, що до президентських виборів зустрічався у Відні з Віталієм Кличком та Порошенком. Деталі таємного рандеву він не розкрив, але уточнив його мету — недопущення до влади Юлії Тимошенко. “Ми отримали те, що хотіли: Кличко став мером, Порошенко — президентом”,— сказав Фірташ суддям. Сам глава держави підтвердив факт зустрічі, але назвав її випадковою, а домовленості не визнав.
Команда Порошенка і після виборів регулярно вела непублічні переговори з олігархами.
Навесні 2015‑го нардеп БПП Мустафа Найєм опублікував секретні документи, розроблені за участю представників мільярдера Ріната Ахметова. План Фортеця описував стратегію захисту інтересів донецького бізнесмена і його компанії ДТЕК в енергетиці. Розробники готували масштабні акції протесту, плануючи створити робочий рух для захисту Ахметова і тиску на владу.
СБУ запросила план у Найема, долучивши його до розслідування щодо фінансування протестних акцій шахтарів. Але пізніше закрила справу. А контрплан групи експертів — створення тимчасової комісії у Верховній раді для вивчення питання про те, як ДТЕК став монополістом у тепловій генерації, та демонополізація галузі, потрапивши на стіл до президента,— так і залишився поза уваги.
Існування конфіденційних домовленостей з президентом в інтерв’ю Лівому берегу визнав і мільярдер Ігор Коломойський. В Адміністрації президента у відповідь на запит Найєма слова власника групи Приват спростували.
6. Непотизм: син-депутат
31‑річний Олексій Порошенко, старший син президента, давно слідує в фарватері батька. Він працював у Рошені, а в 2010‑му, коли Порошенко-старший очолював МЗС, потрапив до генконсульства України в Шанхаї. З 2013‑го став депутатом Вінницької облради — вотчини Порошенка. На дострокових виборах у Раду в 2014‑му син президента переміг на тому ж вінницькому окрузі, який двома роками раніше делегував у Раду його батька. Тепер син входить до іменної фракції батька.
7. Єдиний європейський топ-чиновник з власним телеканалом
Створений Порошенком у 2003‑му П’ятий канал довгий час був єдиною телекнопкою, що належить топовому опозиційному політику в країні. Тепер Порошенко — другий у новітній історії Європи керівник держави, який володіє телеканалом. Першим був італійський прем’єр Сильвіо Берлусконі.
Порошенко категорично відмовляється його продавати, попри очевидний конфлікт інтересів.
8. Нерозбірливість у засобах під час довиборів у Чернігові
26 липня 2015 року в Чернігові пройшли позачергові вибори. Там зійшлися Геннадій Корбан, соратник мільярдера Ігоря Коломойського, та висуванець БПП Сергій Березенко, який до того керував Держуправсправами, що підпорядковується Адміністрації президента .
Другий кандидат був близький не тільки до президента — свою кар’єру він починав у складі молодої команди скандального київського мера Леоніда Черновецького.
Чернігівська кампанія стала однією з найбрудніших у новітній історії України. І Корбан і Березенко витрачали величезні гроші, влаштовуючи концерти та інші масові заходи. Крім того, соратник Коломойського відкрито роздавав продуктові набори, а його опонента звинувачували у використанні адмінресурсу. Підтримати Березенка приїжджали високопоставлені представники команди влади. У Чернігові з’явився навіть одеський обласний голова Міхеіл Саакашвілі. Держуправсправами відправило чернігівських дітей відпочивати у підшефний табір у Пущі-Водиці, а також карпатську державну резиденцію Синьогора. Допомагав Березенку і керівник місцевої поліції Антон Шевцов, який згодом очолив поліцію Вінницької області, потім був звинувачений у сепаратизмі і затриманий СБУ при спробі втечі з країни.
На виборах переміг Сергій Березенко, який оддразу ж увійшов у керівництво президентської партії, а в парламенті поповнив фракцію Блоку Петра Порошенка.
9. Терпимість до сумнівних справ близького оточення
50‑річний Ігор Кононенко — найближчий соратник президента, з яким він знайомий три десятки років. Вони будували і вели спільний бізнес. Їм належать сусідні ділянки в Царському селі, елітному районі київського Печерська, отримані з допомогою сумнівної угоди.
Потрапивши в парламент за списком БПП, близький друг президента став першим заступником голови фракції. Саме він, напередодні виборів, займався об’єднанням порошенківськоі Солідарності й УДАР у БПП.
З другої половини 2015‑го на нардепа посипалися звинувачення в тому, що він не тільки фактично керує БПП, але й намагається в ручному режимі контролювати роботу держкомпаній, а також Генпрокуратури.
В лютому 2016‑го Кононенко став першопричиною нинішньої урядової кризи: Айварас Абромавичус, міністр економічного розвитку і торгівлі, заявив, що йде у відставку — зокрема через те, що Кононенко і його люди втручаються у роботу міністерства. НАБУ відкрило кримінальне провадження.
Незважаючи на скандал, про який написали не тільки українські, але і багато західних ЗМІ, сірий кардинал лише на час зник з очей публіки, пішовши з посади першого заступника голови фракції. Давши свідчення в НАБУ, він повернувся на роботу в Раду, а його кадри продовжили вливатися в держструктури. Як, наприклад, заступником голови Фонду держмайна став Володимир Державін, давній соратник Кононенка.
Незважаючи на зіпсовану репутацію друга, Порошенко продовжує спиратися на нього в парламенті.
10. “Панамагейт”
На початку квітня Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) опублікував масштабне розслідування про офшорні компанії — так звані панамські документи. Серед фігурантів опинився і Петро Порошенко. З’ясувалося, що влітку 2014 року він заснував офшорну компанію, але не вказав цього в декларації ані за 2014‑й, ані за 2015‑й.
Поки президент відмовчувався з цієї теми, статті про його участь в офшорному скандалі вийшли у впливових західних та українських виданнях, завдаючи удару по міжнародній репутації України.
Пізніше Порошенко пояснив, що мета офшору — створення підприємства для передачі його бізнесу в управління банку Rothschild, а не уникнення податків.
Христина Бердинських
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
