Знецінення гривні руйнує всі надії на стабільність


Знецінення гривні руйнує всі надії на стабільність

Стрімке знецінення гривні руйнує надії на економічну і політичну стабільність. Врятувати ситуацію не так вже й складно.

У передостанній день 2015 року голова Національного банку України Валерія Гонтарева спрогнозувала зростання курсу гривні на найближчий місяць. Тоді $1 коштував 23,7 грн. “Ймовірно, до лютого гривня просяде ще на 20-30 коп.”,— спрогнозувала вона. Дійсність виявилася в десять разів гіршою. 17 лютого долар стрибнув за позначку офіційного курсу НБУ — 27 грн. Євро злетів ще вище.

“Ось з липня контракт узгоджувався [з німецькою компанією про постачання верстатів], курс був 25 грн за євро, а сьогодні — тридцяточка,— скаржиться Микола Боровик, голова наглядової ради Бериславського машинобудівного заводу.— Ну як бути?”

Темпи знецінення національної валюти громлять вітчизняний бізнес, і експертам все складніше списувати нестримну девальвацію на війну і втрати промислового потенціалу в окупованому Криму та частині Донбасу. Гривня набирає висоту, оскільки приплив інвалюти катастрофічно малий.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, називає це явище сезонним, оскільки у січні в Україні традиційно завмирає ділова активність. При цьому Вишлінський плекає надію, що навесні ринок піде вгору, а курс — вниз. Для цього, щоправда, МВФ повинен продовжити кредитну лінію Україні, а Нацбанк — істотно послабити жорсткі валютні обмеження для бізнесу. Також непогано було б, якби зупинився обвал цін на продукцію металургів і сільгоспвиробників на зовнішніх ринках.

На даний же момент без нових траншів МВФ знецінення гривні зупинити неможливо. Та й з ними непросто. Проте Олена Білан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital, зберігає оптимізм. Вона запевняє НВ, що до кінця року долар зупиниться на позначці 29 грн. За нинішніх темпів знецінення це виглядає практично благою звісткою. “Але це за умови продовження співпраці з МВФ”,— уточнює експерт.

Куди йде долар

15 лютого Ігор Ліскі, голова ради директорів компанії Ефективні інвестиції, полетів до Мюнхена, щоб укласти угоду на купівлю деревообробного обладнання для свого українського підприємства. Не поспішайте заздрити підприємцю. Попереду його чекають випробування, які йому готує вітчизняна бюрократія.

Щоб придбати імпортне обладнання, бізнесменові потрібні євро. Щоб їх придбати, йому слід переконати Нацбанк, що він витратить валюту саме на обладнання, а не на якісь дурниці, як, наприклад, виведення коштів за кордон.

Пам’ятаючи свій досвід торішньої купівлі газу в німецької RWE-Group, Ліскі підозрює, що в НБУ йому можуть і відмовити. “У мене таке було. Вони казали: “А ви впевнені, що саме газ хочете купити?” — переповідає він свій діалог з регулятором.— “Але я вже три місяці купую газ”.— “Три місяці — це мало”.

Навіть якби Ліскі переконав своїх співрозмовників, то купити валюту він мав би право тільки на четвертий день після формування заявки. За нинішнього коливання курсу гривні формула “час — гроші” грає проти бізнесмена.

“Я хочу придбати деревообробне обладнання для нового підприємства,— каже Ліскі.— Я готовий до труднощів. Ми піднімемо його всім ворогам на зло”.

Коли бізнесмен каже “всім ворогам на зло”, він має на увазі не тільки і не стільки зовнішніх агресорів. Йдеться про місцеву бюрократію, яка встромляє палиці в колеса.

Щоб мінімізувати спілкування з нею, Ліскі йде в обхід. Він залишає частину експортної виручки за кордоном і цими коштами платить за імпортну продукцію.

У такому разі Ліскі, як і тисячі інших бізнесменів, котрі ведуть свої справи в Україні, вберігають себе ще від одного батога НБУ. Ось уже півтора року всі експортери, як тільки отримують на свій рахунок валюту, зобов’язані 75% виручки негайно продати Нацбанку.

Ліскі розуміє благородний задум цієї вимоги — не дати валюті втекти за кордон. “Але люди бачать проблеми, перестраховуються і валюту сюди просто не заводять”,— говорить він про наслідок жорстких заходів.

Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України, зазначає, що обмеження НБУ безпрецедентно жорсткі не тільки по відношенню до бізнесу, але і до населення. Мова йде про правила максимального обсягу зняття валюти з рахунків фізосіб — еквівалент 20 тис. грн. “Обмеження справляють колосально негативний ефект на обсяги торгівлі валютою як на безготівковому, так і готівковому ринках”,— пояснює банкір і наводить статистику, що ілюструє стиснення ринку.

У 2013 році середньомісячний обсяг торгів на міжбанківському валютному ринку становив $50 млрд, у 2014 — $26,3 млрд, 2015 — $11,3 млрд, у січні 2016 року вони знизилися до $7,9 млрд. На ринку валютного обміну фізосіб обсяг усох ще більше: з $3,5 млрд у 2012 році (середньомісячний обсяг) до $0,2 млрд у січні 2016 року.

Вишлінський такий валютний ринок дотепно називає придорожнім базарчиком, додавши до списку економічних несвобод заборони НБУ на виплату дивідендів і покупку валюти при продажу цінних паперів. “Ти боїшся, що заведеш [гроші] в Україну і не зможеш скористатися цими грошима,— резюмує Вишлінський результат драконівських заходів НБУ.— Все планомірно витекло на офшори”.

Природно, за таких умов важко мріяти про іноземні інвестиції, які могли б не тільки стабілізувати фінансову систему України, але й дати їй імпульс до розвитку.

Ліскі розповідає, що півтора року вів переговори з австрійським партнером, запрошуючи того увійти в 25% статутного капіталу Житомирського картонного комбінату і збільшити обігові кошти. Австрійці вже були готові вкласти €5 млн. “Їх навіть не лякала війна,— продовжує Ліскі.— Раптом вони кажуть: “Ні, ми почекаємо”. Вони сподівалися, що економіка стабілізується і все піде вгору. Не судилося.

Колишній посол РФ в Україні Віктор Черномирдін в таких випадках казав: “Хотіли як краще, а вийшло як завжди”. Тобто хотіли запобігти втечі капіталу з країни, в результаті перекрили йому шлях на вході. Той мінімум, що все-таки просочився, вимагає від підприємців додаткових трансакційних витрат.

За підрахунками Олександра Савченка, ректора Міжнародного інституту бізнесу, валютні операції для українського бізнесу на вільному ринку на 5-10% дорожче, ніж для їхніх іноземних конкурентів. “Для мене це шок, що і Нацбанк і Мінфін не розуміють згубність такої політики,— каже колишній заступник голови НБУ.— Це веде до падіння ВВП і втрати зовнішньоекономічних ринків”. Що, по суті, означає довгий мінус в карму гривні.

О, часи!

Боровик з Бериславського машинобудівного заводу вкрай обурений, що в такий складний час держава замість того, щоб носити його на руках, чинить тиск. “Чому я повинен платити мито, коли продаю за кордон льон? — запитує він у НВ.— Я ж ніби валютну виручку сюди затягую. Чому я повинен платити 9% мита і ПДВ — 20%?”

Відповіді немає. Як наслідок, всихає ще одне, мабуть, найпотужніше джерело валюти — український експорт. Порівняно з 2013 роком у 2015‑му виручка скоротилася практично вдвічі.

І хоча обвалилися всі сировинні економіки, це мало втішає. Світове надвиробництво продукції чорної металургії, наприклад, залізної руди, минулого року призвело до падіння вартості цієї сировини практично наполовину. Більш ніж удвічі знизилася і ціна на сталь. Білан з Dragon Capital прогнозує, що в цьому році ціни на сталь і руду сповзуть ще нижче. Адже це та галузь, яка дає Україні 25% всієї її експортної виручки.

У 2016‑му Україні загрожує зниження доходів від експорту зерна, і від руди та сталі, дешевшають. Очікувані втрати — близько $2 млрд. Це не остання погана новина для гривні. Вельми чутливий буде курс нацвалюти до січневого указу президента РФ і постанови тамтешнього уряду, що забороняють транзит українського вантажу.

Через Росію в країни Центральної Азії і Північний Китай проходить річний потік українського товарообігу на суму $1,6 млрд. Його частина піде в обхід так званим великим шовковим шляхом, морем через Кавказ.

Білан припускає, що через російську блокаду Україна втратить приблизно $600 млн. Також через скасування Кремлем режиму вільної торгівлі та запровадження з початку 2016‑го ембарго на українські сільгосппродукти від наших потенційних доходів слід відмінусувати ще $600 млн. Сумарно це втрата 1,5% ВВП. Але Росія постачає не тільки погані новини, є і хороші. Ціни на нафту і газ котяться вниз. А це значить, за підрахунками Білан, що протягом року на імпорті енергоносіїв ми зекономимо близько $2 млрд.

Щоб остаточно переконати НВ у тому, що знецінює гривню не стільки війна на сході України, скільки плутанина в економічній і фінансовій політиці країни, Шпек наводить як приклад два цілком виправних фактори ризику.

У грудні 2015‑го на єдиному казначейському рахунку накопичилося близько 35-40 млрд грн. “Це неприпустимо”,— говорить банкір. Потім пояснює, що тепер НБУ змушений утримувати високу ставку за депозитними сертифікатами, а саме близько 22%, щоб не випустити на ринок зайві гроші і таким чином спровокувати інфляцію. У минулому році вона і без того досягла рекордних у 2000‑х роках розмірів — понад 43% (у кризовому 2008‑му — 22%).

Як наслідок склалася парадоксальна ситуація. Гроші є, але грошей немає. І цей факт викликає тривогу, оскільки він веде до зниження кредитної активності банків. Ліскі вважає, що найбільша перешкода для зростання економіки і стабільності гривні, це відсутність позик або їх дорожнеча — від 26% річних і вище. “Але навіть якщо є ті, хто готовий брати такі кредити, все одно це неможливо,— каже підприємець.— І цього немає”.

Після сказаного бізнесмен виводить ключову, на його погляд, формулу зміцнення курсу національної валюти — щоб гривня не дешевшала, вона повинна працювати. Гривня ж відпочиває.

“Доки ми не створимо умов для іноземних інвестицій і для наших же грошей, які повернулися з офшорів, у нас не виникне істотного перекосу в іншу сторону,— попереджає Вишлінський.— Але якщо будуть прийняті правильні рішення, то курс [долара] повернеться до 24. А навесні, якщо не буде погіршень з цінами на commodities (біржовий товар), то він може відкотитися в діапазон 21-23 грн”.

Правильні рішення

Ситуація не виглядає патовою. Минулого року були закладені основи для потенційної стійкості гривні. За підсумками 2015‑го навіть утворився позитивний зовнішньоторговельний баланс — плюс $4,1 млрд. Що в перекладі з мови цифр на мову літер означає: імпорт падав стрімкіше, ніж експорт.

Окрім того, нагадує Білан, у минулому році Україна отримала від міжнародних кредиторів $8,2 млрд, частина з яких поповнила рекордно низькі резерви НБУ (з $5 млрд до понад $13 млрд). Це ще дуже мало, але цілком достатньо для того, щоб не впасти. Видимість стійкості утворилася, але поки ні в що не трансформувалася.

Оскільки на курс гривні тисне політична невизначеність. Уряд дедалі більше схожий на тимчасовий, а криза — постійне явище. Усім хотілося б навпаки.

Шпек каже, що в підсумку банкіри закладають у курс гривні великі політичні ризики. Швидкий вихід з цього лабіринту можливий тільки через парадні двері МВФ та інших донорів.

Ті ж зволікають з траншем. Останній був виданий у серпні 2015‑го. Наступний українці очікували в січні-лютому, але він відкладений в кращому разі до квітня. Керівництво МВФ невдоволене темпом українських реформ.

Щоб утримати гривню від обвалу, ціни від інфляції, країну від колапсу, а бізнес від валідолу, потрібно, щоб згасла політична криза, були відправлені на незаслужений відпочинок владні корупціонери, а МВФ видав підтвердження про швидку видачу чергового траншу розміром $1,7 млрд.

Загалом же на цей рік уряд планує залучити від зарубіжних інституцій понад $8 млрд. Ці кошти здатні утримати курс долара на рівні не вище 29-30 грн. На даний момент фахівці вважають такий орієнтир найбільш реалістичним. Для того, щоб гривня просіла нижче 30 по відношенню до долара, уряду і Нацбанку доведеться “постаратися”. Навіть для них це буде непростим завданням, іронізують експерти. А ось для зміцнення гривні необхідна сукупність декількох факторів: крім отримання кредиту МВФ уряду доведеться всерйоз взятися за реформи, а Нацбанку послабити фінансовий зашморг на бізнесі. До того ж необхідна ще хоча б відносно сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках. За таких умов гривня цілком може зміцніти до 21 за долар, вважають економісти. “Дуже важливо зробити економіку стійкою,— каже Білан.— Ми загасили пожежу, а фундамент не збудували”.

Олександр Пасховер

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Валюта
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Знецінення гривні руйнує всі надії на стабільність» на Finance.UA - 4.5
В Контексті Finance.UA
Новини партнерів