2930
Андрій Моїсеєнко: Чого вартий компроміс валютних позичальників
— Кредит&Депозит
Одне з найбільш спірних питань, ось уже близько двох років є каменем спотикання між українськими банками і позичальниками, – реструктуризація валютної іпотеки – нарешті отримало шанси вже найближчим часом бути вирішеним.
Ухвалення загального компромісного рішення для всіх учасників цього процесу чекали вже давно. Як відомо, перша спроба провалилася влітку 2015 року, коли непідйомний для українського фінансового сектора популістський законопроект не був прийнятий. Зараз же на розгляд до Верховної Ради України відправлений новий проект закону про реструктуризацію валютної іпотеки.
Вважаю, що його прийняття в даній, нехай не досконалій, але компромісній для всіх сторін редакції стане знаковою подією для ринку. Хоча, на мій погляд, його примиреність для учасників процесу – не основна причина, по якій зареєстрований на сайті парламенту законопроект зможе кардинально змінити ситуацію.
Насправді багато українських фінустанов вже давно навіть в умовах відсутності законодавчої бази з даного питання намагаються пропонувати своїм валютним позичальникам, які втратили після девальваційних потрясінь в країні можливість в повній мірі виконувати свої зобов’язання, різні варіанти вирішення цих питань. Наприклад, у нашому банку ми в індивідуальному порядку пропонуємо клієнтам реструктуризацію у вигляді відстрочки виплат по тілу кредиту або за відсотками, пропонуємо конвертацію валютних кредитів в гривневі і ін. Але насправді все це недостатньо ефективно для покриття хоча б частини проблемних активів. Більшість валютних позичальників просто не хочуть йти на діалог з банком, пояснюючи небажання погашати заборгованість очікуванням законодавчих ініціатив.
Тепер же ці законодавчі ініціативи з’явилися, і якщо вони будуть прийняті (а швидше за все це так і станеться), клієнти з єдиним житлом, а також пільгові категорії населення, учасники АТО і їх спадкоємці мають право отримати реструктуризацію у вигляді конвертації валютного кредиту в гривневий поряд зі списанням від 25% до 100% кредиту у випадках, якщо:
загальна сума заборгованості станом на 1 січня 2015 роки не перевищувала 2,5 млн грн;
у позичальника не було простроченої заборгованості за станом на 1 січня 2014 роки;
кінцевий термін покриття боргу не настав до 1 січня 2014 року.
у позичальника не було простроченої заборгованості за станом на 1 січня 2014 роки;
кінцевий термін покриття боргу не настав до 1 січня 2014 року.
Крім того, згідно з проектом єдина ставка, по якій була оформлена валютна позика, фіксується терміном на три роки, після чого переглядається за такою формулою: індекс ставок за вкладами фізосіб на 12 місяців + 3%.
Чого вартий компроміс
Не думаю, що слід давати однозначну оцінку, наскільки хороші чи погані подібні рішення. І для позичальників, і для банків є плюси і мінуси. Але, як вже зазначалося, дане рішення – це в першу чергу компроміс між фінустановою і клієнтом, де кожен готовий чути кожного і відповідально ставитися до своїх зобов’язань.
Не тільки війна на Донбасі і окупація Криму стали основними причинами кризи банківської системи останніх двох років. Загалом соціально-економічному хаосі фінансовий сектор ослаб з появою наслідків зовнішньої агресії і політичних потрясінь. Звичайно, мова йде про зростання кількості проблемних позичальників в українських банках. Частина таких клієнтів дійсно втратила можливість погашати свої борги в силу обставин. Але при цьому була й інша категорія клієнтів, яка, скориставшись соціально-економічними проблемами в країні, просто перестала виконувати свої зобов’язання. На жаль, частка таких клієнтів виявилася досить значною. Вважаю, що виною тому стала практично повна відсутність в нашій країні законодавчої бази щодо захисту прав кредиторів.
На мій погляд, саме тому закон в такій редакції необхідний ринку. Він дозволить активізувати процес відновлення активів банківської системи і як наслідок – призведе до оздоровлення ринку, відновлення кредитування і поліпшення загальноекономічних показників.
Тобто мова йде про те, що питання платити чи не платити як таке скасовується. Тепер перед позичальником стоїть вибір: умови реструктуризації від держави, умови від банку (якщо такі є) або стягнення житла. Адже цим рішенням мораторій на стягнення нерухомості за борги, які погашають, скасовується. Це більше не дозволить недобросовісним клієнтам ухилятися від відповідальності.
Так, жорстко, але справедливо: нагадаю, банки згідно із законопроектом беруть на себе відповідальність втратити частину активів, списавши в цілому близько 20 млрд грн.
Ми прекрасно розуміємо ту економічну і соціально-політичну ситуацію, в якій опинилася Україна, і тому вважаю правильним і справедливим рішення про те, що реструктуризацію зможуть отримати клієнти з одним житлом, що перебуває в іпотеці, а також пільгова категорія населення. Тобто всі ті, хто реально став жертвами обставин, що склалися.
Ми прекрасно розуміємо ту економічну і соціально-політичну ситуацію, в якій опинилася Україна, і тому вважаю правильним і справедливим рішення про те, що реструктуризацію зможуть отримати клієнти з одним житлом, що перебуває в іпотеці, а також пільгова категорія населення. Тобто всі ті, хто реально став жертвами обставин, що склалися.
Головне – відповідальність
Система дійсно втратить частину кредитного портфеля, але зараз, в умовах, коли погашення валютних кредитів практично повністю зупинилося, відновлення процесу – вже великий крок, який, крім усього іншого, дозволить вирішити проблему з недобросовісними позичальниками в рамках правового поля. Адже тепер з’явиться закон, який буде вирівнює для всіх учасників, що грунтується на загальному компромісі банку і клієнта.
Мета всього банківського співтовариства сьогодні – не просто відродити фінансовий сектор, але зробити його менш схильним до всіляких ризиків. Щоб навіть в разі серйозних потрясінь фінустанови більше не стикалися з такою внутрішньою кризою і, що найголовніше, більше не ставали причиною розчарування мільйонів українців. А це можливо тільки за умови чесних, відповідальних і взаємовигідних відносин фінансового партнера і клієнта.
Андрій Мойсеєнко, заступник голови Правління Банку Кредит Дніпро
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
